Субота, 2017-09-23, 5:46 AM
Навчальний блог викладача спецпредметів Цюпак Ольги Володимирівни
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню блогу

Категорії розділу
Інформаційна бібліотека [138]
Навчаючи - виховуємо [22]
Все про комп'ютерні технології та Web-дизайн [117]
технічні новинки, комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення
Словник комп"ютерних термінів та сленгу [3]
Стенографія [10]
Етика, естетика [22]
Логіка [14]
Машинопис та Діловодство [100]
Психологія [47]
тести, оптичні ілюзії, акцентуації
Релігієзнавство [9]
Філософія [24]
Філологія [61]
мово-літературознавство, фольклористика
Українська обрядовість [182]
вірування, прикмети, етнографія, обереги
У світі цікавого [86]
Лірична сторінка [33]
Мережива долі [1]
розповіді про неординарних людей
Жартома і всерйоз [24]
Скарбничка мудрості [31]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу


Користувачі
Гості сайту
 





Помощь блогеру



 


Головна » 2017 » Січень » 10 » Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання
7:14 PM
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання
  • Як перекласти з російської всплывающее окно? Українською мовою – вигулькове вікно, бо воно при натисканні вигулькує, тобто випливає, раптово з'являється.
  • Яка відмінність між потягом і поїздом? У цих слів є спільне значення – низка з'єднаних між собою залізничних вагонів. У такому значенні частіше вживане потяг. Воно має тривалу традицію в українській мові. У радянські часи його намагалися зробити застарілим. Редагували навіть класиків української літератури. Відомий вірш Володимира Сосюри "Коли потяг у даль загуркоче" друкували, замінивши слово потяг на поїзд. Але тепер усе стало на свої місця, і перша строфа цього вірша звучить так: Коли потяг у даль загуркоче, / Пригадаються знову мені / Дзвін гітари у місячні ночі, / Поцілунки й жоржини сумні. Поїзд у цьому значенні – рідше вживаний синонім. Але тільки поїзд використовують у значенні: ряд візків, саней з учасниками весільного обряду. Наприклад: "Молодий збирає поїзд і їде до молодої" (словник за редакцією Бориса Грінченка).
  • Російське слово местонахождение можна перекласти місцеперебування, або стисліше – розташування.
  • Чому професор Пономарів, але блог професора Пономарева? Тому що в першому випадку маємо закритий склад, а в другому – відкритий. А в закритому й відкритому складах чергуються голосні. У закритому пишемо і, а у відкритому – о або е. Ніч – ночі, піч – печі, кріп – кропу. Так само й у власних назвах. Наприклад, був такий український письменник Василь Королів, а його дружина, теж українська письменниця й археолог – Наталена Королева.
  • Є думка, що незграбний вислів забезпечити безпеку можна замінити дієсловом убезпечити. Вислів забезпечити безпеку справді незграбний, тому треба казати гарантувати безпеку. Є й однослівне позначення: убезпечити. Наприклад: убезпечити учасників мітингу (військових під час боїв, пасажирів авіарейсів тощо).
  • В українському перекладі книжки Мічіо Кайку "Фізика майбутнього" слово тонна написане з однією літерою н. Так треба чи просто це неграмотний переклад? По-перше, за одним словом не можна судити про грамотність або неграмотність перекладу. Проєкт правопису, підготовлений комісією на чолі з членом-кореспондентом НАН України Василем Німчуком у 1999 році, рекомендував не подвоювати приголосних у словах іншомовного походження там, де у вимові не чути подовження. Наприклад, у слові ванна ми чуємо подовження, а в слові тонна (тона) такого подовження не чуємо. Очевидно, перекладач скористався тим варіянтом правопису, який використовую і я, оскільки він уже досить широко вживаний у практиці, хоч досі й не затверджений. Бо той проєкт правопису відповідає всім фонетико-морфологічним законам української мови.
  • Якого року правописом української мови варто керуватися? Особисто я керуюся проєктом правопису, який розробила Національна комісія з питань правопису під керівництвом члена-кореспондента Національної академії наук України Василя Німчука в 1999 році.
  • Форми дієслів потрібно вживати в однині чи множині, коли надсилають листа на бланку якоїсь організації за підписом її керівника? У таких випадках варто використовувати множину: інформуємо, повідомляємо, просимо, а не інформую, повідомляю, прошу.

  • Як правильно: цукерок чи цукерка? У сучасній українській літературній мові вживані обидва варіянти, але переважає форма жіночого роду. Цукерка, множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерок. Від іменника чоловічого роду цукерок множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерків.

 

  • Як потрібно казати: проголосувати що чи за що? Правильнопроголосувати за законопроєкт. Проголосувати законопроєкт – без прийменника за – розмовна форма, якої в офіційному вжитку варто уникати.
  • Як краще: по п’ятницях чи щоп’ятниці? Правильні обидві конструкції. Не можна казати тільки по п’ятницям, бо в місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах, -ях, а не -ам, -ям. Так кажуть безграмотні урядовці, що їздять по областям, по районам, проводять засідання по четвергам, замість потрібних по областях, по районах, по четвергах.
  • Окремо чи через дефіс потрібно писати духовно збудовуючий? Оскільки українська літературна мова не має активних дієприкметників на -чий, то потрібно використовувати вислови духовний будівничий, або будівничий духовности.
  • Пояснити значеннєві відтінки в словах блискавично, вмить, миттєво. За Словником української мови, ці лексеми мають такі значення : блискавично – дуже швидко, як спалах блискавки; вмить (умить) – у цю ж хвилину, дуже швидко; миттєво – дуже швидко, раптово.Отже, це – синоніми, слова з незначними семантичними відмінностями. Їх потрібно використовувати для врізноманітнення викладу.
  • Вислів дорожньо-транспортна пригода. Бо пригода, мовляв, - це подія, випадок. Але за лексикографічними працями, пригода – це те, що трапилося, часто непередбачуване, несподіване. Можна сказати романтична пригода, любовні пригоди, веселі пригоди. Проте серед значень цього слова є й таке: подія, що трапляється під час мандрівки, часто пов’язана з ризиком. Тож коли йдеться про якусь аварію в дорозі, то цілком доречний вислів дорожньо-транспортна пригода. Крім вільного значення, іменник пригода входить до складу фразеологізму: бути (стати) в пригоді – бути корисним комусь. (Див. також запис "Чи бувають пригоди трагічними")
Категорія: Філологія | Переглядів: 73 | Додав: Olga | Теги: доктор філологічних наук Олександр , вживаємо правильно | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Друзі мого блогу
  • Інформаційний портал "Профтехосвіта Хмельниччини
  • Вище професійне училище № 25
  • Персональний сайт Коржан Т.В.
  • Створити сайт uCoz
  • Інструкції для uCoz

  • Сьогодні

    Архів записів

    Система Orphus
    Copyright MyCorp © 2012- 2017                       Всі авторські права захищені

    При використанні матеріалів блогу, посилання на джерело обов"язкове. Дякую за розуміння!

    www.copyright.ru

    %
    освітній портал Педагогічна преса