частинки — атоми (корпускули) - тіла, які є першоосновами буття. Узагальнюючи здобутки минулих часів, Арістотель у книзі “Мета­фізика” писав, що “більшість перших філософів вважали початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони виникають і на що, як останнє, вони, гинучи, перетворюються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, &mda ... Читати далі »

Фактично протягом усієї історії філософії ідеал Піфагора — виразити Всесвіт як “гармонію сфер” — не покидав найбільш далекоглядних філософів. Це стосується і Платона, і Арістотеля, і Лейбніца, і Канта, і Гегеля.

Суттєвою функцією філософського знання є методологічна. Для розуміння цієї функції необхідно чітко уяснити як спільні риси, так і відмінності таких понять, ... Читати далі »

Принципову можливість пізнання визнають не лише матеріаліс­ти, а й більшість ідеалістів. Проте у вирішенні конкретних гносеологічних проблем матеріалізм і ідеалізм докорінно відрізняються. Ця різниця проявляється як у розумінні природи пізнання, так і в самому обгрунтуванні можливості досягнення об’єктивно істинного знан­ня, а найкраще — у питанні про джерела пізнання. Для ідеалізму, який заперечує існування світу незалежно ві ... Читати далі »

Треба відверто визнати: наукове забезпечення виробництва в країні перебуває у занедбаному стані. Десятки, якщо не сотні, науково-дослідних інститутів працю­ють над відірваними від життя, надуманими проблемами, що не мають відношення до виробництва. Вчені захищають дисертації, пишуть наукові праці, звітують про впровадження наукових розробок у практику, проте рівень наукового забезпечен­ня суспільного виробництва ще надзвичайно низький. Ха ... Читати далі »

Духовне виробництво - це виробництво свідомості: ідей, поглядів, переко­нань, гіпотез, теорій тощо. Воно здійснюється повсякденно і повсякчасно. Його багатогранність визначається багатогранністю свідомості як специфічного фе­номена людської дійсності, як суб’єктивно-ідеального буття людини в світі, сут­ність якого визначається рівнем усвідомлення специфіки тих процесів, речей, відносин, в межах яких воно одержує видимі і невидимі форми локалізаці ... Читати далі »