Адвока́т дия́вола (лат. advocatus diaboli) — неофіційна назва однієї з посад інституту канонізації і беатіфікації католицької церкви. Офіційно ця посада називалась укріплювач віри (лат. promotor fidei). Вона була введена в 1587 році папою Сікстом V і офіційно відмінена в 1983 Іоанном Павлом II.

Функція адвоката диявола полягала в тому, щоб зібрати усі можливі аргументи, які могли б перешкодити канонізації чи беатіфікації праведника, яка могла відбутися лише в тому випадку, якщо укріплювач віри не знаходив аргументів достатньої важливості для того, щоб відмінити процедуру. До 1983 року жоден акт канонізації чи беатіфікації не міг бути визнаний законним, якщо при цьому акті не був присутнім адвокат диявола. Офіційна особа, що виконувала протилежну функцію (тобто захист) називалась захисник Бога (лат. advocatus Dei).