Персональний сайт майстра в/н Цюпак Ольги Володимирівни

Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень

Olga — Fri, 04 Jun 2021 12:02:21 GMT

/Ychnivske/teorija_ta_metodika_formuvannja_elementarnikh_mate.pdf

Методичні рекомендації для стажування майстрів в/н секретарів

Olga — Wed, 01 Jun 2016 15:49:37 GMT

Зміст

І. Пояснювальна записка.

ІІ. Методичні рекомендації.

ІІІ. Професійно-кваліфікаційна характеристика.

Схема розподілу часу за основними напрямками робіт.
Тематичний план стажування.
Програма стажування.
Вимоги до написання рефератів.
Тематика рефератів для майстрів виробничого навчання.
Орієнтовний план складання звіту.
Література.

І. Пояснювальна записка

Програма стажування призначена для підвищення чи підтвердження робочої кваліфікації на виробництві, працівників ПТНЗ, а саме майстрів в/н з професії: “Секретар-керівника, Оператор комп’ютерного набору” ІІ та І категорій.

Програма розроблена у відповідності до інструктивно-методичних вказівок щодо організації і проведення стажування майстрів в/н, з урахуванням Закону України “Про освіту”, “Положення про атестацію”, типової програми виробничої технологічної практики, типової програми підвищення кваліфікації робітників на виробництві та інших нормативних документів Міністерства Освіти.

Метою стажування є практичне вивчення майстрами сучасної техніки і технології виробництва, наукової організації праці, виробничого досвіду, удосконалення професійної майстерності, які конкретно виражаються в підвищенні або підтвердженні робочої кваліфікації, і на цій основі – забезпечення підвищення якості професійної підготовки майбутнього спеціаліста до самостійної високопродуктивної роботи на підприємстві, їх гнучкості і мобільності на ринку праці.

Основними завданнями стажування є:

ознайомлення з виробничим процесом підприємства;
засвоєння та удосконалення практичних навиків ведення діловодства на підприємстві, оформлення та набір (друк) службових документів різних типів, на комп’ютері;
вивчення організації праці, питань економії та раціонального використання матеріальних ресурсів;
забезпечення високої якості робіт;
суворого дотримання вимог безпеки праці, пожежної безпеки, електробезпеки і вимог експлуатаційних інструкцій.

Майстер виробничого навчання в процесі стажування поповнює і закріплює знання, вміння і навички з професії. Вивчає прийоми і методи передовиків і новаторів виробництва, ведення нормативно-технічної документації, безпечні умови праці, розробляє пропозиції по впровадженню отриманих знань, вмінь і навичок в навчальний процес.

Стажування проводиться на передових підприємствах, установах різної форми власності, які застосовують новітню техніку і технологію, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, прогресивні методи організації праці. До таких підприємств, як правило належать ті, для яких ПТНЗ здійснює професійну підготовку робітничих кадрів.

Об’єм та зміст стажування визначається програмою, яка включає суто виробничі види робіт, орієнтується на певні виробничі об’єкти (підприємства, цехи тощо), відповідає вимогам сучасного розвитку техніки, технології, науки, охоплює різноманітні форми організації сучасного виробництва, включає прийоми обслуговування новітнього обладнання, сучасні технології, опирається на передовий виробничий досвід і методи праці.

ІІ. Методичні рекомендації

Направлення майстрів виробничого навчання на стажування оформлюється наказом по навчальному закладу, а прийом – відповідним наказом по підприємству чи установі.

Перед направленням на стажування, майстра виробничого навчання інструктує старший майстер навчального закладу. Під час інструктажу роз’яснюється мета та завдання стажування, місце проходження та вимоги до стажиста, зміст програми. Завдання майстру виробничого навчання видається в залежності від мети з якою його направляють на стажування.

Кожному стажисту видається індивідуальне завдання по спеціальності, яке ставить своєю метою більш глибоке вивчення окремих питань виробництва.

В основу індивідуальних завдань майстрам-стажистам включаються питання технічного рівня та технологічних показників роботи, виходячи з вимог інтенсивного розвитку виробництва та підвищення його ефективності. При цьому основну увагу акцентують на технічному переозброєнні виробництва, впровадження новітньої техніки і технології, що забезпечує високий ріст продуктивності праці, покращує якість продукції.

Обов’язково для всіх стажистів є такі завдання, як підвищення чи підтвердження розряду, категорії, написання реферату або методичної розробки. Можуть передбачатись інші завдання. Теми рефератів і методичних розробок визначаються заступниками директора з ВН та НМР.

Керівники підприємств, організацій, установ, на підставі договорів (угод) з навчальним закладом, визначають робочі місця для стажистів, призначають керівників стажування з числа досвідчених інженерно-технічних працівників чи висококваліфікованих робітників.

Загальне керівництво на час стажування майстрів виробничого навчання здійснює один із ведучих спеціалістів підприємства, який організовує стажування, перевіряє ступінь виконання майстрами-стажистами програми стажування, надає методичну допомогу, відповідає за безпечні умови праці.

Безпосереднє керівництво стажуванням в цехах, відділах, на дільницях здійснюється постійно працюючими в них ведучими спеціалістами, які забезпечують виконання стажистами програми стажування, перевіряють якість роботи, рівень надбаних практичних навиків.

Всі роботи, передбачені програмою стажування, виконуються стажистом без оплати і записуються в спеціальному щоденнику, який представляється кваліфікаційній комісії як звіт про проходження стажування.

На основі програми стажування керівники підприємств і навчального закладу складають робочі плани проведення стажування з урахуванням специфіки підприємств. В них вказуються для кожного стажиста конкретні робочі місця та терміни роботи на цих місцях (згідно режиму роботи підприємств), визначаються особливості роботи.

Під час проходження стажування на підприємстві, стажисти працюють по режиму, що діє в цехах та на дільницях підприємств. Тривалість робочого дня для стажистів становить 8 год.

Під час стажування майстри-стажисти ведуть журнали (щоденники) обліку виробничих робіт.

Стажування майстрів виробничого навчання завершується атестацією, яку здійснює комісія у складі керівників підрозділів підприємства, де проводилось стажування, керівника групи стажистів та представників ПТНЗ в особі заступника директора з навчально-виробничої роботи і старшого майстра. Майстер-стажист подає комісії звіт та щоденник про проходження стажування, складає кваліфікаційний іспит.

У випадку невиконання завдання, або не здачі кваліфікаційного екзамену – свідоцтво стажисту не видається, і у наступному році він знову підлягає направленню на стажування.

Після здачі кваліфікаційного екзамену майстер виробничого навчання пред’являє методичній комісії училища реферат, в якому обумовлено необхідність і методика застосування в навчальному процесі вивченого виробничого досвіду, прогресивної організації праці, нової техніки, технології тощо. Розглянувши реферат комісія приймає рішення про доцільність його застосування в навчальному процесі.

Копії посвідчення зберігаються в особових справах майстрів виробничого навчання постійно.

ІІІ. Професійно-кваліфікаційна характеристика

Кваліфікаційну характеристику складено у відповідності до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) в яку включено перелік основних робіт, які повинен вміти виконувати робітник даної професії і кваліфікації, з урахуванням пропозицій спеціалістів підприємств-замовників кадрів.

СЕКРЕТАР-КЕРІВНИКА

Завданні та обов'язки. Виконує технічні функції, що охоплюють забезпечення і обслуговування роботи керівника підприємства або його підрозділів. Одержує необхідні керівникові відомості від підрозділів або виконавців, викликає за його дорученням працівників. Організує телефонні переговори керівника, приймає і передає телефонограми, записує в час відсутності керівника прийняті повідомлення і доводить до його відома їх зміст. Здійснює роботи щодо підготовки засідань і нарад, які проводить керівник (збирання необхідних матеріалів, повідомлення учасників про час, місце і порядок денний засідання або наради, ведення реєстрації), оформляє протоколи. Забезпечує робоче місце керівника канцелярським приладдям, засобами організаційної техніки, створює сприятливі умови для його ефективної роботи. Передає та приймає інформацію за допомогою приймально-передавальних пристроїв. Виконує машинописні роботи із рукописних, машинописних і друкарських оригіналів, у тому числі підготовку матриць для одержання копій матеріалу на друкарських машинах різних систем. Відтворює на комп’ютері записи, зроблені на магнітних носіях (із застосуванням диктофонів, магнітофонів) або друкує під диктування. Веде діловодство, приймає кореспонденцію, яка надходить на ім'я керівника, здійснює її систематизацію відповідно до прийнятого на підприємстві порядку і передає після її розгляду керівником у підрозділи або конкретним виконавцям для використання в процесі їх роботи або підготовки відповіді, стежить за строками виконання доручень керівника, взятих на контроль. Приймає документи на підпис керівника і особисті заяви працівників. Організує приймання відвідувачів, виявляючи при цьому тактовність і увагу до них, сприяє оперативності розгляду заяв і пропозицій працівників. Формує справи відповідно до затвердженої номенклатури. забезпечує їх зберігання і у встановлені строки здає до архіву.

Повинна знати: постанови, розпорядження, накази, положення, інструкції та інші керівні матеріали щодо ведення діловодства; керівний склад підприємства та його підрозділів; машинопис; правила орфографії та пунктуації; порядок розміщення матеріалу під час друкування різних документів; правила друкування ділових листів з використанням типових форм; правила експлуатації комп’ютерної техніки, диктофонів, магнітофонів; правила користування приймально-передавальними пристроями; стандарти системи організаційно-розпорядчої документації; правила внутрішнього трудового розпорядку,

Кваліфікаційні вимоги.

повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, або спеціальна підготовка за встановленою програмою, що передбачає друкування зі швидкістю понад 200 ударів за хвилину. Стаж роботи в діловодстві за професією секретар – керівника не менше 1 року.

ОПЕРАТОР КОМП’ЮТЕРНОГО НАБОРУ

Кваліфікація - ІІ категорія

Повинен знати: правила експлуатації комп’ютерної техніки і систем зв’язку; технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програмне забезпечення, що використовується; послідовність виконання операцій у комп’ютерних системах (мережах); стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації; діловодство; правила орфографії та пунктуації; технічні вимоги до магнітних дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера; основи організації праці; основи законодавства про працю; правила захисту інформації.

Повинен уміти: виконувати операції з базами даних на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних; готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір; працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; оперувати з файлами, записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв; виконувати інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо); керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів і графічних документів, розрахунків таблиць, переліків, списків тощо); своєчасно застосовувати коригувальні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування; доповідати відповідальному працівникові про виявлені відхилення від установлених норм функціонування комп’ютерного устаткування; здійснювати передавання (приймання) інформації по мережах відповідно до вимог програмного забезпечення; постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з клавіатурою. У разі необхідності виконувати обов’язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), вести діловодство.

Загальнопрофесійні вимоги

раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;

дотримуватись норм технологічного процесу;

не допускати браку в роботі;

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, дотримуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

знати інформаційні технології.

Вимоги до кваліфікаційного рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти

Повна загальна середня освіта. Без вимог до стажу роботи..

Сфера професійного використання випускника:

обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв, систем і мереж обробки інформації та прийняття рішень;
комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації;
обслуговування комп’ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем.

Специфічні вимоги:

7.1. Вік: після закінчення терміну навчання – не менше 17 років.

7.2. Стать: жіноча, чоловіча.

7.3. Медичні обмеження.

Кваліфікаційна пробна робота

Приклади робіт:

Завантаження та завершення текстового редактора Word.
Створення, завантаження та збереження файлів-документів.
Різні прийоми виділення тексту.
Введення, редагування тексту.
Перевірка орфографії і граматики.
Робота зі шрифтом. Вікно “Шрифт”.
Команда “Найти и заменить”.
Встановлення розмірів полів у вікні діалогу „Параметры страницы”.
Орієнтація сторінки.
Встановлення розмірів полів за допомогою лінійки.
Форматування абзаців.
Робота із відступами.
Використання маркованих і нумерованих списків.
Форматування списків.
Таблиці.
Побудова таблиць.
Форматування таблиць.
Заповнювання таблиць.
Робота з таблицями.
Створення колонок, робота з ними.
Поля Word.
Поля злиття.
Функція “Злиття”.
Робота з графічними об’єктами.
Взаємне розміщення тексту і графіки.
Створення буквиці.
Робота з надписами.
Використання WordArt.
Вставка спеціальних символів.
Малювання схем.
Колонтитули.
Нумерація сторінок.
Перегляд документів перед друком.
Завантаження та завершення програми Microsoft Excel.
Створювання, завантаження та збереження файлів(книг).
Робота з аркушами книги.
Робота з комірками електронної таблиці.
Введення і редагування даних.
Форматування комірок та діапазонів комірок.
Переміщення по таблиці.
Засоби виділення фрагментів електронної таблиці.
Автоформат.
Використання формул при обчислюваннях у таблицях Microsoft Excel.
Створення формул, ввід формул.
Функції.
Логічні та математичні функції.
Функції “дата/время”.
Функції користувача.
Вставлення функцій.
Використання функцій при обчислюваннях у Microsoft Excel.
Виконання обчислень з даними з різних аркушів.
Масиви.
Масиви у формулах.
Майстер діаграм.
Основні елементи діаграми.
Редагування і форматування елементів діаграми.
Створення списку.
Робота зі списками.
Лінійні бази даних в Excel.
Створення баз засобом уведення даних у таблицю та з використанням форм.
Сортування, фільтрація, розширений фільтр.
“Автофільтр”.
Попередній огляд і друк робочого аркушу в Microsoft Excel.
Завантаження СУБД.
Створення структури таблиць бази даних.
Заповнення таблиць бази даних.
Редагування таблиць бази даних.
Сортування записів у таблицях.
Індексні та ключові поля таблиць.
Установлення зв'язків між записами у різних таблицях.
Пошук записів у базі даних.
Використання виразів для пошуку інформації.
Створення та використання запитів.
Створення та використання форм.
Створення та використання звітів.

Кваліфікація – І категорія

Повинен уміти: виконувати операції з базами даних, на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних; готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір; працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; оперувати з файлами, записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв; виконувати інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо); керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів і графічних документів, розрахунків таблиць, переліків, списків тощо); своєчасно застосовувати коригувальні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування; доповідати відповідальному працівникові про виявлені відхилення від установлених норм функціонування комп’ютерного устаткування; здійснювати передавання (приймання) інформації по мережах відповідно до вимог програмного забезпечення; постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з клавіатурою. У разі необхідності виконувати обов’язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), вести діловодство.

Виконувати роботи в текстовому редакторі з введенням 10-пальцевим методом текстів, які містять спеціальну термінологію, формули, інші абетки тощо.

Загальнопрофесійні вимоги

Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик професій, усі робітники повинні:

раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
дотримуватись норм технологічного процесу;
не допускати браку в роботі;
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, дотримуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
знати інформаційні технології.

Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти

Попередній освітньо-кваліфікаційний рівень – „Оператор комп’ютерного набору” ІІ-ї категорії:

за умови продовження первинної підготовки в професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційного рівнія, без вимог до стажу роботи
за умови підвищення кваліфікації стаж роботи за професією „Оператор комп’ютерного набору” ІІ-категорії не менше одного року.

Сфера професійного використання випускника:

обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв, систем і мереж обробки інформації та прийняття рішень;
комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації;
обслуговування комп’ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем.

Специфічні вимоги:

7.1. Вік: після закінчення терміну навчання – не менше 17 років.

7.2. Стать: жіноча, чоловіча.

7.3. Медичні обмеження.

Кваліфікаційна пробна робота

Приклади робіт:

Дискові утиліти. Інформаційні і перевірні утиліти.
Стиснення дисків.
Упаковка файлів, що виконуються.
Архівація даних. Різні способи архівації.
Засоби використання програм архівації даних.
Створення Web-сторінки.
Створення публікації.
Створення місцевої газети.
Створення бланку ділового листа.
Створення рекламного проспекту.
Розробка та створення бази даних.
Пошук та сортування у базах даних.
Поштова адреса в Internet.
Передача поштових повідомлень.
Програми читання поштової кореспонденції.
Формування поштового повідомлення.
Створення плакатів.
Передача поштових повідомлень.
Захист інформації.
Обробка тексту на комп'ютері.
Використання автозаміни та автотексту.
Засоби швидкого пересування по тексту.
Форматування з використанням стилів.
Використання стандартних стилів, зміна і створення стилів.
Робота з таблицями.
Використання вбудованих об'єктів.
Загальні принципи роботи з об'єктами.
Побудова графіків.
Вставка малюнків.
Використання об'єктів WordArt.
Робота з редактором формул.
Введення і редагування даних.
Форматування комірок та діапазонів комірок.
Переміщення по таблиці.
Засоби виділення фрагментів електронної таблиці.
Автоформат.
Використання формул при обчислюваннях у таблицях Microsoft Excel.
Створення формул, ввід формул.
Розв’язання задач практичного характеру.
Майстер функцій.
Категорії функцій.
Логічні та математичні функції.
Функції “дата/время”.
Використання логічних функцій.
Вставлення функцій.
Використання функцій при обчислюваннях у електронних таблицях.
Виконання обчислень з даними з різних аркушів.
Масиви. Масиви у формулах.
Майстер діаграм.
Основні елементи діаграми.
Редагування і форматування елементів діаграми.
Створення списку.
Робота зі списками.
Лінійні бази даних в Excel.
Створення баз засобом уведення даних у таблицю та з використанням форм.
Сортування, фільтрація, розширений фільтр.
“Автофільтр”.
Попередній огляд і друк робочого аркушу в Microsoft Excel.

IV. Схема розподілу часу за основними напрямками робіт

№ п/п	Тематика робочих завдань	Кількість днів
1	Загальні питання (ознайомлення з виробництвом, залік з охорони праці)	2
2	Робота щодо удосконалення майстерності з основної професії	8
3	Практичне освоєння нового обладнання, сучасних технологій і виробничого досвіду	5
4	Підвищення професійної майстерності шляхом освоєння елементів суміжних професій	3
5	Складання звіту і кваліфікаційного іспиту	3

V. Тематичний план стажування

№ теми	Найменування виробничих завдань	Кількість
№ теми	Найменування виробничих завдань	робочих днів	годин
1	Ознайомлення з підприємством. Інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки на підприємстві.	2	16
2	Удосконалення професійної майстерності з професії.	8	64
3	Вивчення та освоєння нової техніки, сучасних технологій, передового виробничого досвіду	5	40
4	Підвищення професійної майстерності шляхом освоєння суміжних професій.	3	24
5	Складання звіту і кваліфікаційного іспиту	3	24
Всього:		21	168

VI. Програма стажування

Тема 1. Ознайомлення з підприємством. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві.

Ознайомлення з підприємством, інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві. Система управління охорони праці, організація служби безпеки на підприємстві. Застосування засобів безпеки праці та індивідуального захисту. Ознайомлення із специфікою виробництва, технологічним процесом, правилами внутрішнього режиму роботи, умовами праці та робочими місцями секретар-керівника, оператора комп’ютерного набору.

Вивчення кваліфікаційної характеристики і програми стажування з професії: “Секретар-керівника, оператор комп’ютерного набору ІІ та І категорій”.

Тема 2. Удосконалення професійної майстерності з професії.

Самостійне виконання робіт на робочих місцях підприємств, передбачених кваліфікаційною характеристикою секретар-керівника та оператора комп’ютерного набору IІ – І категорій, під наглядом інструктора.

Роботи виконуються з урахуванням специфіки виробництва у відповідності до діючої на підприємстві нормативно-технічної документації, правил технічної експлуатації персональних комп’ютерів, з дотриманням правил безпечної праці.

Тема 3. Вивчення та освоєння нової техніки, сучасних технологій, передового виробничого досвіду.

Ознайомлення з передовими технологіями виробництва на даному підприємстві. Освоєння передових прийомів і методів праці:

підвищення продуктивності праці за рахунок економії часу на підготовчу і на основну роботу;
застосування високопродуктивних інструментів та пристроїв;
удосконалення технологічних процесів;
закріплення та вдосконалення навиків роботи.

Тема 4. Підвищення професійної майстерності шляхом освоєння суміжних професій.

Застосування нової сучасної техніки, передових прийомів і методів праці при освоєнні елементів суміжних професій згідно спеціалізації підприємства.

Професія “Секретар керівника (організації, підприємства, установи)”.

Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, положення, інструкції та інші керівні матеріали з ведення діловодства; організацію і зміст роботи керівника; правила користування технічними засобами оброблення документів, усної та писемної документної інформації, комп'ютерами; технологічні процеси оброблення інформації; стандарти систем організаційно-розпорядчої документації; ділову мову і етику службових стосунків; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Повинен вміти: виконувати функції, що включають забезпечення і обслуговування роботи керівника організації, підприємства, установи; проводити роботу з документальною інформацією і документами, необхідними для керівництва, управління і взаємодії структурних підрозділів; одержувати необхідні керівникові відомості від підрозділів або виконавців, викликати за його дорученням працівників; ефективно використовувати засоби обчислювальної та офісної техніки; забезпечувати робоче місце керівника канцелярським приладдям, створювати сприятливі умови для його продуктивної роботи; організовувати телефонні переговори керівника, приймати і передавати телефонограми, записувати в час відсутності керівника прийняті повідомлення і доводити до його відома їх зміст; здійснювати роботи щодо підготовки засідань і нарад, які проводить керівник (збирання необхідних матеріалів, повідомлення учасників про час, місце і порядок денний засідання або наради, ведення реєстрації тощо), оформляти протоколи; передавати і приймати інформацію за допомогою приймально-передавальних пристроїв; вести діловодство, приймати кореспонденцію, яка надходить на ім'я керівника, здійснювати її систематизацію відповідно до прийнятого на підприємстві порядку і передавати після її розгляду керівником у підрозділи або конкретним виконавцям для використання в процесі їх роботи або підготовки відповіді; пильнувати за строками і визначати причини несвоєчасного виконання доручень, узятих на контроль, інформувати керівника про стан їх виконання; приймати документи на підпис керівником і особисті заяви працівників; організовувати прийом відвідувачів, сприяти оперативності розгляду заяв і пропозицій працівників. Формувати справи відповідно до затвердженої номенклатури, забезпечувати їх зберігання і в установлені строки здавати до архіву; вивчати досвід з діловодства, документознавства і використання організаційної техніки, застосовувати сучасні технічні засоби і технологічні процеси оброблення документів і документної інформації.

Професія “Оператор комп’ютерного набору”.

Повинен знати: будову пульта управління комп’ютера і правила технічної експлуатації; робочі інструкції та інші матеріали з обробки інформації, технічні носії інформації, коди, які застосовуються на комп’ютері.

Повинен вміти: забезпечувати проведення обчислювального процесу згідно з робочими програмами; вводити інформацію в персональні комп’ютери з технічних носіїв інформації і каналів зв’язку і виводити її з комп’ютера; передавати по каналах зв’язку отримані на комп’ютерах розрахункові дані на наступні операції; готувати технічні носії інформації на пристроях підготовки даних; переносити інформацію з одного виду носіїв на інші; вести контроль технічних носіїв інформації; забезпечувати проведення обчислювального процесу відповідно до робочих програм; вести спостереження за роботою комп’ютера; оновлювати причини збоїв роботи комп’ютера у процесі оброблення інформації; оформляти результати виконаних робіт.

Тема 5. Складання звіту і кваліфікаційного іспиту.

На протязі всього звітного періоду стажування, майстер виробничого навчання веде щоденник. По закінченню стажування складається звіт, який включає коротку характеристику місця стажування, характер виконуваних робіт, особисті спостереження за роботою секретаря керівника підприємства. Описуються передові методи, форми організації праці, впровадження нової техніки та сучасної технології. Здача усного екзамену.

VIІ. Вимоги до написання реферату

Реферат повинен мати приблизно таку структуру:

1. Тема реферату.

2. План викладу (не більше 4-х пунктів).

3. Логічна послідовність викладу змісту питання (за планом).

1. Вступ: В цій частині реферату автор коротко обґрунтовує актуальність теми в соціальному і педагогічному плані, розкриває основні завдання по розв'язанню даної проблеми, формулює питання, які планує розглянути в рефераті. Вступ повинен бути не більше 3—4 сторінок.

2. Основна частина: На висвітлення питань в цій частині варто відвести 12—15 сторінок. Головна вимога — повна відповідність плану. Необхідно глибоко і повно висвітлити всі питання плану. Основні питання теми розкриваються на основі використання передового педагогічного досвіду роботи з даної проблеми, узгодженості досвіду з сучасними науковими положеннями. Особливу увагу звернути на цінність та узагальненість досвіду, актуальність його на сучасному етапі розвитку підприємства. Теоретичні положення реферату доцільно підкріплювати прикладами з практики роботи.

Реферат має носити творчий, оригінальний характер, розкривати особистий підхід до даної проблеми. Якість реферату залежить від того, в якій мірі автор розкриває типові утруднення та недоліки практичної діяльності.

3. Заключна частина. На основі узагальнень, зроблених в процесі аналізу наукової та методичної літератури, власного досвіду, автор подає пропозиції, робить висновки щодо вдосконалення виробничого процесу, що свідчить про вміння творчо відноситись до вивчення передового досвіду, сучасної техніки та можливості їх застосування у навчальному процесі при підготовці молодих робітничих кадрів.

Висновки можуть носити вигляд конкретного переліку заходів щодо підвищення ефективності роботи в професійних навчально-виховних закладах.

4. В кінці реферату слід дати список використаної та рекомендованої літератури.

5. Обсяг реферату — не менше 18—20 стор. машинописного тексту або 29—30 стор. рукописного.

VIII. Тематика рефератів для майстрів виробничого навчання

Застосування передового досвіду, новітньої технології та техніки на підприємстві.
Методика пошуку та усунення несправностей в роботі електрообладнання.
Технологія проведення ремонту та технічного обслуговування електрообладнання.
Безпека життєдіяльності на підприємстві.
Застосування засобів безпеки праці та індивідуального захисту.
Специфіка роботи секретаря в офісі.
Робота секретаря з документацією із кадрово-контрактових питань.
Удосконалення професійної майстерності при роботі у мережі Internet.
Методика роботи в локальній комп’ютерній мережі підприємства.
Робота оператора з сучасними периферійними пристроями та пристроями зв’язку.
Специфіка роботи оператора зі спеціалізованим програмним забезпеченням підприємства.

ІХ. Орієнтовний план складання звіту

Організація стажування (загальне знайомство з підприємством).
Коротка історія розвитку підприємства.
Структура підприємства, режим його роботи.
Технічні характеристики обладнання, периферійних пристроїв, що використовуються в процесі роботи секретаря керівника підприємства, або комп’ютерного центру даного підприємства..
Правила техніки безпеки при експлуатації електричних друкарських машинок та персональних комп’ютерів.
Заходи з економії електроенергії та витратних матеріалів.
Перспектива розвитку підприємства.

Література

Ф.Н. Черкашин. Организация стажировки мастеров производственного обучения на передовых предприятиях. – М.: Высш. шк., 1976.
Н.Г. Ничкало. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. Посібник , 2-ге вид., допов. - К.: Вища шк., 1992.
С.П. Бибик. Універсальний довідник. – практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 1997.
А.Н.Віденко. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 1998.
Л.М.Паламар, Г.М.Кацавець. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997.
С.В.Глущик. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 1998.
Т.С.Вербицька, В.П.Чіннікова. Секретарська справа та сучасне справочинство. – Л.: Оріяна-нова, 2001.
Хэлворсон М., Янг М. Эффективная работа с Microsoft Office 2000. – СПб.: Питер, 2001.
Библия пользователя Windows 95: Пер. с англ. – К.: Диалектика, 1997.
Руденко В.Д., Макарчик О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В.М. – К.: Фенікс, 2000.
Учебные планы и программы подготовки и повышения квалификации рабочих на производстве. – Киев, 1990.

Нові інформаційні технології у навчальному процесі ПТНЗ

Olga — Wed, 01 Jun 2016 15:39:50 GMT

Сьогодні ми спостерігаємо, як змінюються і зростають темпи різних процесів: посилюються обсяги і швидкість інформаційного обміну, оновлюються наукові технології. Корені багатьох змін криються в нових способах створення, збереження, передачі та використанні інформації. Комп’ютерні й комунікаційні технології стали цілком очевидними проявами інформаційної революції в світі.

Особливості науково-технічного розвитку спричиняють глибокі зміни у сфері виробництва та соціального замовлення на фахівця в усіх сферах існування. Ці зміни потребують підвищення рівня кваліфікації та професійної компетентності працівників. Тому виникає потреба у нових освітніх системах і прогресивних технологіях.

Новітні виробничі технології передбачають застосування сучасних матеріалів, сучасних методів, нових технологій, оригінальних технік виконання. Це потребувало уточнень у визначенні мети професійної освіти, її змісту, організації, структури, форм, методів і засобів навчання, які спрямовуватимуться на створення людини, як свідомого громадянина своєї держави з активною життєвою позицією, готовністю до трудової діяльності і творчого мислення.

Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти. Головною ланкою процесу інформатизації освіти є зміна мети і змісту навчання. Технологічне переоснащення навчального процесу, поява нових методів і організаційних форм навчання Комп’ютерні й комунікаційні технології істотно поповнили арсенал засобів навчання. Отож на озброєнні педагогів професійно-технічних закладів мусять бути такі передові, прогресивні способи навчання, як розвиток пізнавальної самостійності учнів, залучення їх до творчих пошуків, дослідний метод студіювання наук, проблемний виклад матеріалу, вироблення в учнів “професійного” способу мислення, використання технічних засобів, зокрема комп’ютерів, кіно, телебачення, радіо, магнітофонних записів, використання додаткової літератури.

Нові інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів й комп’ютерних комунікацій. Оволодіння професіями передбачає використання саме новітніх технологій навчання, де засобами виступають програмно-апаратні засоби, що функціонують на базі обчислювальної техніки.

Значне місце у пізнавальному процесі займають уроки виробничого навчання, на яких формуються основи професійної майстерності діловодів, а саме: якісне виконання навчально-виробничих робіт, висока продуктивність праці, спроможність застосовувати раціональні прийоми та способи праці, володіння сучасною технікою та технологіями, виробнича самостійність, вміння застосовувати теоретичні знання при вирішенні практичних завдань, творчий підхід до роботи та культури праці, дотримання правил безпеки.

Інформаційні технології навчання надають можливість майстру в/н для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто проектувати навчальне середовище. У світі сучасних вимог до закладів освіти психологія і дидактика мусять розкрити величезну роль у навчанні тих факторів, які могли б максимально збудити і підвищити пізнавальну і практичну активність учнів.

Перед майстрами виробничого навчання стоїть завдання створити умови для саморозвитку, життєтворчості учня, розкриття його творчого потенціалу, для набуття вмінь та розвитку навичок самопізнання, самокорекції особистісних рис, для активізації бажання до самовдосконалення та самореалізації.

Для вирішення цих задач майстер виробничого навчання має виконувати ряд організаційно-педагогічних заходів:

Удосконалювати навчально-матеріальну базу виробничого навчання.
Раціонально підбирати навчально-виробничі роботи, які дають учням можливість повного та якісного оволодіння професійними вміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Забезпечувати учнів необхідною навчально-технічною документацією.
Вірно добирати метод проведення практичних занять.

Для майстра виробничого навчання з професії "Діловод. Адміністратор. Касир» підготовка та проведення занять – процес не тільки цікавий, але й потребує значних витрат часу та сил, широкого наукового кругозору, багатства педагогічної та методичної культури, і найбільш головне, значної зацікавленості.

Для того, щоб заняття мали належну продуктивність, необхідно наповнити їх предметним змістом, заздалегідь підготувати дидактичні засоби навчання, які полегшать процес здобуття учнями нових знань і умінь – це плакати, тести в електронному та друкованому вигляді, презентації для наочності теми, картки-завдання, зразки виконання завдань, технологічні картки, картки опитування та комп'ютерні завдання для закріплення навчального матеріалу, додаткові картки із завданнями підвищеної складності.

Особливо важливими є навчальні матеріали, складені самим майстром в/н. По-перше, вони представляють правильний в методичному відношенні виклад нового матеріалу. По-друге, дотримується строга послідовність у викладі матеріалу відповідно до навчального плану. По-третє, дидактичний матеріал, використовуваний на власних уроках, може бути максимально різноманітним та обновлятися так часто, як це необхідно.

Подаючи навчальний матеріал, необхідно пам’ятати, що сучасні інформаційно насичені уроки, на яких учні занурюються у світ символів та імітацій реальних процесів, можуть мати і негативні наслідки. Тому, навчальний матеріал необхідно якомога більше насичувати цікавими завданнями, картки – кольорами, розповіді – презентаціями. Під час перегляду презентації на екрані можна відобразити усі елементи пояснення (діалогові вікна, таблиці, діаграми, карти та схеми, фото, фільми й аудіо записи — усе це при необхідності доповнити підписами та коментарями, виділити шрифтом, кольором і світлом найбільш важливу інформацію. А комп'ютерний маніпулятор «миша» може використовуватися як указка, що звертає увагу учнів на найбільш важливі місця на екрані.

Однією із складових процесу підготовки до наступного уроку є залучення учнів до цього процесу. Тому, учні на попередньому уроці отримують домашнє завдання:

вивчити з конспекту тему, записану на уроці спец.технології;
по бажанню учнів вони можуть одержати картки із питаннями, на які потрібно підготувати короткі відповіді до наступного уроку;
підготувати реферат або невелику доповідь у вигляді оглядового матеріалу по раніше вивчених темах;
підготувати малюнки, схеми, слайд-проекти, перелік питань для повторення теми минулого уроку;
отримати дискету із приготовленими слайдами, до яких необхідно написати пояснення;
скласти по пам'яті письмову схему, де описати послідовність прийомів роботи окремого технологічного процесу, що був вивчений на уроці.

Творчий підхід до діяльності можна збудити і розвинути лише систематичним залученням учнів до роботи пошуково-дослідницького характеру, ставлячи перед ними численні творчі завдання на уроках, в позакласних заняттях, вдома.

Майстри виробничого навчання, педагоги, мусять систематично розвивати в учнів не лише відтворювальне, а й самостійне, творче мислення. Головним стимулом, що збуджує в дітей інтерес до навчання є задоволення їх природної зацікавленості в пізнанні навколишньої діяльності. “Воротами”, через які проходять до учнів знання, є увага, зосередженість, пам'ять.

Майстер в/н, який не завжди задоволений результатами своєї діяльності, стає на шлях удосконалення існуючих методів, відшукує дидактичні резерви, які, можливо приховані у психіці дитини.

Педагогічна думка підійшла до необхідності активізації розумової діяльності учнів, одним із способів якої є розв'язання учнями певних навчальних проблем, творчих завдань науково-дослідного характеру. Прагнучи розкрити роль нетрадиційних організаційних форм і методів проведення уроків виробничого навчання, намагаюсь ввести в процес навчання елементи пошуку, дослідження, вирішення проблемних ситуацій, які сприятимуть підвищенню якості знань, вмінь та навичок учнів, розвитку їх особистості. Уроки-дослідження стимулюють учнів до пошуку необхідної інформації, розвивають уміння самостійно здобувати її з різних джерел, оперативно подавати цю інформацію коротко або в розгорнутому вигляді.

Для досягнення позитивних результатів на уроках використовую завдання з організації роботи по вирішенню нетрадиційних завдань і проблем, які активізують самостійне мислення учнів. Це захоплює учнів, збуджує їхню думку, загострює розум, розвиває пам'ять, посилює волю в розв'язанні поставлених завдань, спонукає учнів удосконалювати уміння аналізувати, показувати, доводити свою точку зору, сприяє розвиткові пізнавального інтересу до професійних знань.

Для цього необхідно забезпечити учнів засобами самостійної роботи на уроці. Це може бути серія проектних робіт, які послідовно розвивають тему. Опрацьовуючи їх, учні привчаються до самостійного опрацювання навчального матеріалу, розвивають такі необхідні якості характеру, як наполегливість, уважність, конструкторське мислення, творчість, відповідальність за власну працю.

Уроки виробничого навчання мають формувати основи професійної майстерності майбутніх фахівців, а саме: якісне виконання навчально-виробничих робіт, високу продуктивність праці, спроможність застосовувати раціональні прийоми та способи праці, володіння сучасною технікою та технологіями, виробничу самостійність, вміння застосовувати теоретичні знання при вирішенні практичних завдань, творчий підхід до роботи та культури праці, дотримання правил безпеки.

Така форма проведення занять органічно вписується у загальну систему професійно-технічної освіти, де уроки спец. технології є підготовчим етапом в освоєнні знань, а уроки виробничого навчання – етапом набуття та закріплення професійної майстерності.

Під час пояснення навчального матеріалу застосовуються різноманітні дидактичні засоби навчання: записи на дошці, плакати, презентації, у яких відображені загальні відомості про навчальний матеріал та етапи виконання завдання, картки-опитування, технологічні картки пояснення нового матеріалу. Багатство змістовної підтримки робить урок не тільки значно більш засвоюваним, а й незмірно більш захоплюючим. Щоб активізувати учнів можна запропонувати серію питань, які вимагають коротких однозначних відповідей в швидкому темпі.

Комп’ютер має багато технічних можливостей: графіку, звук, анімацію - що робить його привабливим для учнів.

У процесі уроку учні можуть користуватися своїми конспектами для запису команд, певних етапів роботи, назви діалогових вікон. При перевірці завдань намагаюсь кожному учневі задати ряд питань, створити ситуацію проблемного характеру, які сприяють підвищенню пізнавальної активності та цікавості учнів.

В ході уроку учням дозволяється підходити до робочого місця тих учнів, де майстер проводить перевірку робіт та виконує аналіз виявлених помилок. Це дає можливість учневі відредагувати свою роботу, виправити помилки перед перевіркою.

Майстер в/н підводить підсумок занять, дає рецензію на відповіді, відмічає сильні позитивні сторони, називає кращі роботи учнів, звертає увагу над чим потрібно учням працювати.

Уразливим місцем упровадження новітніх інформаційних технологій у навчання – є висока вартість комп’ютерів, комунікацій, програмних засобів, обслуговування та ремонту техніки. Недостатність державного фінансування спричиняє використання машин та програмних продуктів, що відрізняються за своїми технічними характеристиками. Тобто, учні працюють не в однакових умовах, відчуваючи на заняттях дискомфорт. На сьогоднішній день навчальною програмою передбачено ряд програм, які не можуть бути встановлені на машинах з низькими технічними характеристиками. Це призводить до неповного засвоєння навчальної програми або низької якості знань.

Вітаємо з початком навчання

Olga — Sun, 22 Nov 2015 22:29:25 GMT

Вітаємо у Школі молодого педагога початкуючих вчителів.

Візуали, аудіали, кінестетики: оптимальні стилі засвоєння навчальної інформації

Olga — Sun, 05 Jul 2015 11:26:11 GMT

Пізнавальна діяльність містить два види взаємодії: 1) суб’єкта з інформацією (знаннями); 2) суб’єкта (вчителя) з іншим суб’єктом (учнем). У широкому сенсі кожну взаємодію з інформацією можна вважати навчанням, тому що результатом стає пізнавальний досвід. Способи взаємодії людини з інформацією можуть бути різними залежно від індивідуально-психологічних особливостей. Такі способи називаються репрезентативними системами. Репрезентативна система в концепції НЛП - це спосіб подання інформації свідомості суб’єкту, що пізнає.

Дослідженнями в психології та психофізіології встановлено зв’язок між домінуванням лівої або правої півкулі головного мозку та одного з головних сенсорних каналів: візуального, аудіального, кінестетичного з одного боку та ефективністю засвоєння інформації з іншого. Репрезентативна система (далі - РС) - це спосіб подання інформації свідомості суб’єкту, який базується на співвідношенні функціонального розвитку сенсорних каналів і півкуль головного мозку. РС зумовлює зміст і форми пізнавальної діяльності.

Існують певні РС, які складаються у дитинстві, формуються та проявляються у навчанні їх основні типи: лівопівкульний візуал (функціонально домінують ліва півкуля та зоровий сенсорний канал); правопівкульний візуал; лівопівкульний аудіал; правопівкульний аудіал; лівопівкульний кінестетик; правопівкульний кінестетик). У більшості людей спостерігається одна домінуюча РС, у решти домінують дві чи три.

Учень у навчанні віддає перевагу певному оптимальному для себе стилю засвоєння знань, так як і вчитель - оптимальному для себе стилю подання матеріалу. Якщо ці стилі відрізняються один від одного, у засвоєнні учнем матеріалу зазвичай виникають проблеми. Наприклад, вчитель з домінуючою правопівкульною аудіальною репрезентативною системою схильний подавати складний матеріал переважно в усній формі, використовуючи проблемний підхід, - подає спочатку загальнотеоретичні положення, а потім факти. А лівопівкульному візуальному учню легше спиратися на логіку, конкретність, наявність, роботу з текстом, йому звичніше рухатися в навчанні від часткового до загального. Вважаємо, що врахування та використання розбіжностей у РС між вчителями та учнями у навчанні підвищить його ефективність.

Оптимальний стиль роботи конкретного суб’єкта з інформацією пов’язаний з тим, яка з шести РС у нього домінує. Та стилів засвоєння учнями навчальної інформації існує більше, тому що пізнавальний процес складається зі сприйняття інформації (умовно “вхід”), її переробки та відтворення (умовно “вихід”). Тому в кожній домінуючій РС сенсорні канали “входу” та “виходу” можуть збігатися чи не збігатися. Про цю проблему М. Гріндер пише: “Модальністю “входу” ми будемо називати сенсорний канал, по якому поступає інформація. Модальність “виходу” - це сенсорний канал, у якому демонструється запам’ятовування (розуміння) даної інформації”. Тобто, “вхід” і це той сенсорний канал, в якому суб’єкту зручніше сприймати інформацію, а “вихід” - це той канал, в якому суб’єкту більш зручніше володіти інформацією. При збіганні “входу” та “виходу” інформація залишається в межах однієї “когнітивної мови”. При розбіжності відбувається трансформація, перекодування інформації.

Деякі дослідники дійшли висновку, що домінуюча роль півкулі мозку або сенсорного каналу найбільш яскраво виявляється в особливих важких умовах, напружених стресових ситуаціях. У таких випадках людина схильна спиратися на РС, яка в неї переважає. Це означає, що суб’єкт використовує певні пізнавальні стратегії, певні стилі засвоєння інформації. У загальному вигляді це відбувається таким чином: візуал спирається на зорову пам’ять, аудіал - на слухову, лівопівкульник оцінює ситуацію, правопівкульник відчуває її тощо. На нашу думку, до таких складних особливих умов можна віднести процес вивчення іноземної мови.

Діагностику належності до того чи іншого типу РС і стилю засвоєння інформації можна зробити за допомогою спеціальної експрес-методики, яка являє собою індивідуальну тест-бесіду, або через спостереження наявності ознак тих чи інших типів РС. Ознаки, які характеризують представників різних типів, ґрунтуються на нашому досвіді спостереження за учнями, спілкуванні з ними; результатах діагностичної експрес-методики; оцінках педагогів; вивченні відповідних літературних джерел.

Ознаки домінування лівої півкулі. Реалістичний підхід до життя, розвинутий здоровий глузд, раціональність. У поведінці відносна стриманість. Прагнення використовувати логіку, докази. Віддається перевага певній послідовності дій, алгоритму. ‘'Вільне оперування знаками, символами. У навчанні схильність рухатися від елементарного до загального. Відносна успішність у роботі з письмовими матеріалами, інструкціями. Відносно легко приймають дисциплінарні вимоги. Особливу увагу приділяють деталям. Розвинуте абстрактне мислення. Лінгвістичні здібності. Відносно легко засвоюються терміни, поняття, визначення. У часі психологічно орієнтовані на майбутнє. В школі часто алгебра засвоюється легше, ніж геометрія. Схильність перевіряти, контролювати свою і чужу роботу. Коли згадують, очі рухаються нагору вліво, а коли уявляють - нагору вправо.

Ознаки домінування правої півкулі. Творчі схильності. Розвинута уява, фантазія. Добре розвинуті образна пам’ять, образне мислення. Схильність орієнтуватися в поняттях, законах, правилах і т. п. У вивченні мов вам треба “виписатися”, довести письмові навички до автоматизму. Корисно механічно заучувати великі фрагменти важливого матеріалу. Виразіть себе у творчих роботах, винаходах, конкурсах.

Правопівкульний візуал (“вхід”') - аудіал (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: читати, спостерігати, вивчати; зрозуміти головну ідею, суть, загальний принцип; усно описувати, розповідати, знайомити інших. Розвинута зорова пам’ять. Образне мислення, жива уява. Схильність до проблемного навчання. Намагання мати свої погляди, точку зору на різні речі. У навчанні спочатку ознайомтесь із загальними рисами, щоб мати уяву в цілому та своє особисте ставлення до інформації, що вивчається. Знайдіть аналогії, збіжності між новим матеріалом і тим, що знаєте. Зверніть увагу на дрібниці, факти, винятки з правил - це допоможе розібратись із головним. У вивченні мов вам корисно усно “вимовлятися” на різні теми, імпровізувати і не боятися припуститися помилок. Використовуйте наочність.

Правопівкульний візуал (“вхід”) - кінестетик (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: читати, спостерігати, вивчати; виконувати практичні дії (виготовляти, ремонтувати, обслуговувати, виконувати вправи). Розвинута зорова пам’ять, образне мислення. Цінується зовнішній вигляд, дизайн. Добре володіння своїм тілом. У навчанні вам треба шукати зв’язки, аналогії між новим матеріалом і тим, яким добре володієте. Корисно ознайомитися з усім матеріалом, вибрати розділи і теми для більш детального вивчення. Приділяти увагу подробицям, одиничним фактам. У вивченні мов важливо “виписатися”, довести письмові навички до автоматизму, не боятися граматики.

Правопівкульний аудіал (“вхід”) - візуал (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: сприймати на слух; письмово виражати її, виявляючи творчий підхід. Здатність виразно говорити, використовуючи інтонації. Схильність брати участь у диспутах, дискусіях. Здатність писати під диктовку, вести конспект, протокол, стенографувати. У навчанні знаходьте зв’язки, аналогії між новим і раніш засвоєним матеріалом. Мають значення ваші особистісні стосунки з. вчителем. Вам корисно мати великий письмовий досвід. Показник володіння іноземною мовою - володіння фонетикою та якість виконання творчих письмових робіт.

Правопівкульний аудіал (“вхід”) - аудіал (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: слухати інформацію в повному обсязі, намагаючись зрозуміти суть, основну ідею, загальний принцип; переробити матеріал; усно описати, розповідати, знайомити інших. Розвинута пам’ять на слова і звуки. Здатність виразно, емоційно розмовляти. Активне використання нових слів, словотворчість. Розвинута мовна інтуїція, “відчуття мови”. У навчанні намагайтесь, щоб найголовніше і найскладніше вам пояснювали усно, але робили це по-різному (застосовували різні методи). У роботі (навчанні) частіше робіть паузи, розрядки, переключайте увагу. У вивченні мов вам треба приділити увагу граматиці, пунктуації. Важкий матеріал багаторазово повторюйте усно. Не акцентуйтесь на своїх помилках - мовне середовище їх саме виправить.

Правопівкульний аудіал (“вхід”) - кінестетик (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: сприймати інформацію повною мірою; використати її в практичних формах (практикуми, семінари, ділові ігри тощо). Хороша пам’ять на звуки і слова. Схильність до емоційних діалогів. Добре володіння своїм тілом. Труднощі з зосередженням своєї уваги, засвоєнням абстрактних понять. У навчанні найголовніше і найскладніше вам треба сприймати на слух. Теоретичні знання краще засвоювати порціями, після кожної відробляти практику. Вам корисні завдання на зразок навчальних дискусій. У вивченні мов використовуйте реальні дії, ситуації, ролі тощо.

Правопівкульний кінестетик (“вхід”) - візуал (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: спочатку здобути практичний досвід (уміння, навички, особисті враження); зображати його у вигляді письмових текстів або графічно (малюнки, схеми тощо). Схильність відчути все “на власній шкурі”. Добре відчуття свого організму. Важливо зорієнтуватися в просторі - реальному та інформаційному. У навчанні, по можливості, починайте з практики - вам треба відчути особливості навчального матеріалу. Використайте свою інтуїцію. Кольорово виділяйте інформацію. У вивченні мов більше уваги приділяйте розумінню абстрактних категорій, складних наукових понять. Вам корисно навчатися у формі ділових, рольових ігор, життєвих ситуацій тощо.

Правопівкульний кінестетик (“вхід”) - аудіал (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: здобувати практичний досвід (уміння, навички); усно описувати, розказувати, знайомити інших людей. Хороша пам’ять на м’язові зусилля і шкірні відчуття. Схильність пізнавати предмети у безпосередньому контакті з ними. Здатність виразити словами свої відчуття. У навчанні вам треба починати з практики, а теорію вивчати з позиції її прикладного значення. Коли щось робите - промовляйте вголос - це допоможе зрозуміти. У вивченні мов корисні завдання на описування реальних випадків із вашого життя або ваших улюблених занять. У розвитку усної мови спирайтесь на фонетичні зразки. Більше часу відведіть засвоєнню складних наукових понять, абстрактних категорій.

Правопівкульний кінестетик (“вхід”) -- кінестетик (“вихід”). Оптимальний режим роботи з інформацією: здобувати практичний досвід роботи (вміння, навички, особисті враження); застосовувати його на практиці. Добре володіння своїм тілом, відчуття свого організму. Схильність мати справу з реальними предметами, а не з їх моделями, замінниками. Часто - здібності до роботи руками. Проблеми з логікою, засвоєнням мов. У навчанні частіше переключайтеся, змінюйте види робіт, робіть фізкультпаузи. Емоційно і кольором виділяйте інформацію. Для вас важлива емоційна атмосфера, позитивне тло на заняттях. У вивченні мов вам корисно використовувати рольові— ігри, моделювання життєвих ситуацій. Розуміння, “відчуття” мови приходить після різноманітних практичних вправ.

Аналіз ходу уроку

Olga — Sun, 05 Jul 2015 11:10:34 GMT

Інтерактивні технології навчання

Olga — Sun, 05 Jul 2015 10:07:44 GMT

Загальне поняття про інтерактивні технології

Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити важливу роль цих технологій у сучасній освіті. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів-навчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. ІТН найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТН найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50 %).
Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.
Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.
Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.
Засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу.
Кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання учнів процедури. Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і ходом навчання. Результати роботи учнів менш передбачувані. Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя.
Практично відсутні методичні розробки та література з інтерактивних технологій.

Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації, вона орієнтована на рівні «знання» й «розуміння». Це підштовхує педагога на використання в основному пасивних методів навчання. В середньовіччі використання пасивних методик було виправдане. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учневі. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування, як учням, так і педагогові. Починайте з поступового використання цих технологій, якщо ви або учні з ними не знайомі. Як педагогові, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити цілий план поступового впровадження інтерактивних технологій. Краще старанно підготувати декілька занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття», створити разом з ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до навчальних семінарів. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології: робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і в учнів з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходитимуть набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Використання інтерактивних технологій — не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Якщо застосування вами інтерактивних технологій у конкретному класі веде до протилежних результатів — треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до використання подібних технологій. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви розумієте й використовуєте ІТН, чи готові ви й учні до їх використання?).

Деяким викладачам буває складно розкривати себе перед учнями, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивних технологій. Проте їх використання дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його мети, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і отримати «право» не знати відповіді на ті або інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після декількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;
під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) інтерактивних вправи, а не їх калейдоскоп;
дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивних технологій викладач повинен попередньо добре підготуватися:

глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
старанно планувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття (докладно описуючи хід занять, автори намагалися максимально полегшити підготовку викладача до проведення заняття);
мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мети) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудитори; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо. Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування інтерактивних технологій відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять критику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі пропозицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.

Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповідати меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок потребує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захищати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза ним.

Оцінюючи результати інтерактивного навчання, необхідно враховувати такі умови:

тримати баланс перевірки знань, перевірки навичок, виявлення ставлення учнів;
використовувати традиційні та інтерактивні технології оцінювання;
застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;
обов’язковим є обговорення критеріїв оцінювання з учнями;
необхідно враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

Застосування інтерактивних технологій (ІТ) на уроках

Педрада

Виходячи з того, що інтерактивний урок має свою структуру, раджу педраду провести, застосовуючи структуру інтерактивного уроку.

Мотивація: Мета — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Для цього можна використати запитання, цитати, короткі історії, невеличке завдання тощо. Займає цей етап не більш як 5 % робочого часу.
Представлення теми та очікуваних навчальних результатів: Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель (приблизно 5 % робочого часу).

Л.Годкевич, заст.директора з НВР, гімназія № 9, м.Черкаси

Аналіз інтерактивного уроку

Olga — Sun, 05 Jul 2015 09:41:43 GMT

Дата

Навчальний заклад

Група

Предмет

Майстер (викладач)

Кількість учнів на уроці

Тема уроку

Мета уроку

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу
урок формування і вдосконалення вмінь та навичок
урок закріплення та застосування знань та умінь
урок узагальнення та систематизації
урок контролю і корекції знань, умінь та навичок
комбінований урок

Дотримання принципів навчання:

науковість
доступність
наочність
проблемність
систематичність і послідовність
самостійність і активність учнів
врахування індивідуальних особливостей учнів
диференціація
інтеграція
свідомість, стійкість засвоєних знань та умінь
зв’язок навчання з життям
єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання

Форми організації навчальної діяльності учнів:

Інтерактивні технології кооперативного навчання

робота в парах
ротаційні трійки
«два — чотири — усі разом»
«карусель»
робота в малих групах
«акваріум»

Інтерактивні технології колективно-групового навчання

обговорення проблеми
«мікрофон»
незакінчені речення
«мозковий штурм»
«навчаючи — учусь»
аналіз ситуації
вирішення проблеми-
«дерево рішень»

Технології ситуативного навчання

симуляції або імітаційні ігри
спрощене судове слухання
громадські слухання
розігрування ситуації з ролями

Технології опрацьовування дискусійних питань

метод ПРЕС
«займи позицію»
«зміни позицію»
неперервна шкала думок
дискусія
дебати

Дотримання структури інтерактивного уроку:

мотивація
оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів
надання необхідної інформації
інтерактивна вправа - центральна частина заняття
підбиття підсумків, рефлексія, оцінювання результатів уроку

Реалізованість методів навчання:

Загальні

монологічний
демонстраційний
діалогічний
евристичний
пошуковий
алгоритмічний
програмовий

Методи викладання:

інформативно-повідомлюючий
пояснювальний
стимулюючий
спонукальний
інструктивний

Методи навчання:

виконавський
реконструктивний
частково-пошуковий
пошуковий
творчий

Зовнішня організація уроку:

своєчасність початку і кінця уроку
раціональна організація робочого місця
своєчасність записів у щоденниках домашнього завдання
своєчасність виставлення оцінок

Використання засобів навчання:

об’єкти навколишнього середовища
таблиці
картки
ілюстрації
ТЗН
записи на дошці
книги, зошити
інше

Дотримання санітарно-гігієнічних норм:

стан класу (підлоги, парт, дошки та ін.)
естетичне оформлення
освітлення
провітрюваність класу
зовнішній вигляд учнів
емоційно-психологічний стан у класі

Організація навчальної діяльності:

мотивація навчання
реалізація запланованого матеріалу
логічність і послідовність викладу
оптимальність структури уроку
раціональність використання методів, принципів, засобів навчання
мовна культура учнів
мовна культура вчителя
дисципліна

Інші зауваження чи спостереження:

Прізвище, підпис

Оцінювання:

Ступінь виконання учнями навчальних завдань

самостійно
за допомогою вчителя

Прийоми оцінювання:

тест
експрес-оцінювання
розширене опитування
контрольна вправа або творче завдання
спостереження
самооцінка
ігрові методи оцінювання
об’єктивність оцінювання
систематичність оцінювання
стимулювання під час оцінювання
урахування індивідуальних особливостей учнів

Кількість оцінених учнів

% якості

% успішності

Список учнів 2005 р.навчання група № 26

Olga — Sun, 05 Jul 2015 09:10:20 GMT

Білик Юрій Петрович
Бобра Вадим Анатолійович
Василюк Віталій Іванович
Галецький Олег Олександрович
Дикий Руслан Вікторович
Дубовий Дмитро Олександрович
Ільїчова Яна Юріївна
Кармаліта Олександр Анатолійович
Кочмар Катерина Миколаївна
Коваль Володимир Вікторович
Копицяк Віктор Миколайович
Краковецький Олександр Васильович
Крамар Ігор Олександрович
Трач Людмила Анатоліївна