Самостійна робота з книгою є засобом оволодіння учнями глибокими знаннями, формування у них активності й самостійності, розвитку розумових здібностей. Тому педагоги покликані прищепити учням уміння самостійно здобувати й застосовувати знання, ефективно працювати. Від цього великою мірою залежить результативність навчально-виховного процесу, головна мета якого полягає у формуванні всебічно розвиненої особи, готової до активної трудової діяльності.

Темпи й глибина перебудови діяльності сучасних навчальних закладів відстають від вимог часу. Необхідно піднести їхню роботу на новий якісний рівень. Це завдання сьогодні набуває особливого значення у зв'язку з підвищенням вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, що в свою чергу, вимагає посилення уваги до формування у них умінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, відповідального ставлення до навчальної й суспільно корисної праці.

Згадана проблема є актуальною для вчителів усіх предметів. Її розв'язання важливе і з тієї точки зору, що неодмінною умовою оволодіння сучасним змістом освіти є активізація самостійної діяльності учнів. Для цього необхідно чітко визначити систему вмінь, навичок, які вони мають опанувати. Важливо, зокрема, розкрити процес формування в учнів умінь і навичок самостійної роботи з навчальною книгою.

У набутті вміння працювати з книгою істотну роль відіграє знання педагогом і учнем структури пізнавальної діяльності. Для успішної самостійної праці з книгою треба знати, які дії входять до її складу та в якій послідовності вони виконуються. Слід зазначити, що самостійна робота тільки тоді дає значний позитивний ефект, коли враховуються мотиви навчання.

Види самостійної роботи з навчальною книгою

Підготовка до самоосвіти передбачає великі зусилля педагогів по формуванню в учнів умінь і навичок навчальної діяльності. Тому особливої уваги заслуговує робота учнів з підручником, науковою й довідниковою літературою, в процесі якої прищеплюються вміння і навички працювати з книгою:

У роботі з додатковою літературою:

У старшому шкільному віці велика увага повинна приділятися організації роботи учнів з додатковою літературою. Необхідно формувати в них уміння працювати з одним або кількома такими джерелами: науково-популярними брошурами, газетними і журнальними статтями. Це має істотне значення для успішної підготовки учнями доповідей, коротких повідомлень до уроку чи навчальної конференції, написання рефератів, творів і т.ін.

Важливо виробити в школярів уміння порівнювати висвітлення одних й тих самих питань у різних джерелах, знаходити відмінності, зіставляти різні точки зору з принципових питань, формулювати й обстоювати власну думку.

Складання плану

Складання плану прочитаного - важливий вид самостійної діяльності учнів, що передбачає не тільки знання фактів, а й уміння виділяти головні думки, схоплювати логічну послідовність викладу, знаходити чіткі формулювання заголовків до кожного фрагмента навчального матеріалу.

Уміння й навички підготовки плану прочитаного набуваються учнями поступово, в результаті досить тривалої роботи викладача з класом. При цьому її прийоми можуть бути найрізноманітнішими. В одному випадку така робота починається з читання параграфа частинами, виділення й формулювання його головних думок. У другому - вчитель на перших порах сам складає план і поступово привчає учнів спочатку до розповіді за цим планом, а потім до самостійної підготовки останнього. В третьому - педагог попередньо ставить учням запитання, відповіді на які мають охопити зміст того чи іншого параграфа підручника.

У всіх випадках з часом здійснюється залучення учнів до самостійної складання плану через виконання ряду підготовчих завдань. Учні ознайомлюються з вимогами, які ставляться до планів на основі тексту:

Наступний вид запису, тісно пов'язаний з планом, - конспектування. Визначивши на початку навчального року рівень відповідних знань і навичок учнів, учителі на основі одержаних даних намічають систему роботи по формуванню вміння стисло й чітко занотовувати зміст прочитаного. Особливу увагу в процесі залучення учнів до складання конспектів слід звертати на розвиток у них прагнення працювати над творами. Тому до читання й конспектування варто приступати лише після того, як учні набули певних знань у галузі бібліографії, оволоділи вмінням читати й самостійно аналізувати тексти, ознайомилися з технікою ведення записів під час читання. Необхідно навчити учнів також складати плани й конспекти у вигляді таблиць.

Один із найважливіших видів роботи над текстом книги - складання тез. Робота передбачає ґрунтовне логічне опрацювання матеріалу, потребує великого напруження думки. Чітке формулювання основних положень тексту, що вивчається, у вигляді тез звичайно викликає в учнів більше утруднень, ніж підготовка конспекту чи плану. Тому навчати учнів тезування слід після того, як вони набули деякого досвіду планування й конспектування.

Попередньо належить пояснити, що тези - це стислий виклад основних положень. Їм притаманна закінченість, категоричність, чітка послідовність.

Для правильного складання тез можна запропонувати учням скористатися такою пам'яткою:

Важливе місце в діяльності педагогів і учнів посідає робота з текстом підручника. Під час вивчення тексту підручника з метою набуття знань використовуються такі прийоми, як читання учнями статті частинами з наступним розглядом кожної з них за поставленими вчителем запитаннями, читання учнями всієї статті з дальшим її аналізом і читанням частинами або всієї статті з проведенням дослідів та розглядом.

Самостійне вивчення матеріалу на уроці передбачає підготовку учнів до самоосвіти, виробляє у них навички роботи з книгою. В учнів необхідно формувати вміння складати задачі за матеріалами посібників. З допомогою підручника можуть складатися не тільки задачі, а й схеми, таблиці, діаграми.

Підготовка творів доцільна з будь-якого предмета. У школі існував такий період, коли відповідно до навчальних програм учні повинні були писати твори з фізики, хімії, географії, біології та інших дисциплін. Пошуки шляхів усунення перевантаженості учнів призвели до того, що у навчальних програмах залишилася робота над творами лише з української мови і літератури. Поглиблене опрацювання будь-якої теми часто спонукає учня вивчати багато додаткової літератури. І тоді йому замість підготовки твору пропонується виступити з доповіддю.

Доповідь заслуховується на уроці, на занятті гуртка, під час семінару. Вона необов'язково занотовується повністю. Часто обмежуються складанням більш-менш розгорнутого плану чи конспекту. Тема звичайно доручається декільком учням, які розробляють її спільно, або групі учнів, причому кожний член цього колективу готує доповідь самостійно. Таким чином, формуючи у школярів уміння й навички роботи з навчальною книгою, вчителю слід пам'ятати, що, по-перше, будь-якій самостійній діяльності повинна передувати тривала підготовка, по-друге, учні спочатку мають оволодіти простими вміннями й навичками, а потім - складними і, по-третє, у них треба виробляти стійку звичку до такої праці.

На завершення слід зауважити, що за всієї різноманітності видів занять учнів з підручником успіх визначається певними дидактичними умовами: