Мета:закріпити знання, здобуті в процесі вивчення теоретичних та професійних дисциплін, а саме:
познайомити учасників з технологією кейсів;
узагальнити і систематизувати знання учнів щодо професійних компетенцій (зокрема професійних умінь і навичок) для прийняття самостійних рішень у конкретних ситуаціях, що складаються під час виробничої практики в установах;
сформувати навички та вміння пошуку інформації в Інтернеті та правильно застосувати інтернет-ресурси для підтримки навчального процесу;
розвивати логічне та критичне мислення, навички та вміння аналізу, систематизації знайденої інформації та розвивати вміння робити висновки;
оволодіння учнями сучасними методами та формами аналізу організації управління;
набуття учнями вміння працювати в колективі, формування основ орієнтовної діяльності учнів, розвиток навичок самостійної роботи та відповідальність за результати роботи;
Завданнями кейсів є окремі блоки питань, згруповані відповідно варіанту, та переліки адрес Інтернет, де учням можна отримати необхідну інформацію та зробити відбір матеріалу, виділивши головне. У випадку проблемних питань, які містяться у кейсі і потребують додаткового роз'яснення, можуть подаватись методичні вказівки з боку майстра професійної підготовки.
По завершенні виробничої практики ви маєте підтвердити свій професіоналізм, виконуючи індивідуальні творчі завдання у складі групи.
Ознайомитися з технологією кейсів, як навчальним проектом можна за посиланням,
а методику створення навчального матеріалу до проекту можна переглянути на даному сайті
Методcase studyінструмент,що дозволяє застосувати теоретичні знаннядо вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку в учнів самостійного мислення, враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу є можливість проявити та вдосконалити аналітичні та оціночні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне рішення поставленої проблеми. Будучи інтерактивним методом навчання, метод case study завойовує позитивне ставлення з боку учнів, забезпечуючи освоєння теоретичних положень та оволодіння практичним використанням матеріалу; він впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їх дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання. Одночасно метод case study виступає і як спосіб мислення викладача, його особлива парадигма, що дозволяє по-іншому думати і діяти, оновлювати свій творчий потенціал
Визначення модуля курсу, компетенцій, яким буде присвячений кейс.
Формування навчальних цілей і завдань кейса – визначення того, які знання й навички повинен «охопити» кейс.
Визначення проблематики ситуації та стилю викладу проблемного питання.
Побудова моделі ситуації та визначення будови кейсу: прості (чітко простежується проблема й варіанти її рішення); складні (припускають наявність у кейсі проблеми, яку учні вирішують самостійно); надскладні (кейс містить тільки опис конкретної ситуації, учні самостійно визначають і формулюють проблему, розробляють варіанти її рішення, вибирають оптимальний варіант).
Аналіз обсягу та структури кейсу, що залежатиме від специфіки цільової групи, якій він пропонується та проблемності запитання.
За структурою кейси бувають: структуровані (мінімум інформації з оптимальним рішенням, включають стислий і точний виклад ситуації з конкретними цифрами і даними); кейси - нариси (містять кілька сторінок тексту і додаток, ключові поняття, при рішенні його необхідно спиратися на свої знання); великі неструктуровані кейси (40-50 сторінок тексту, багато докладної інформації) Вони призначені для оцінки швидкості мислення, уміння відокремити головне від другорядного, обрати правильний варіант відповідей з багатьох інших, знаходження нестандартного рішення); кейси-«першовідкривачі». Такі кейси можуть бути як дуже короткими, так і довгими.
Пошук інформації для ситуації - охоплюється обсяг навчальної літератури чи інформаційних джерел для опрацювання проблемного питання кейсу. При цьому джерела інформації можуть бути найрізноманітніші. Серед основних джерел можна виділити такі, як: спеціалізована й публіцистична література, «місцевий матеріал» (джерелом є практичний досвід, реальний випадок з життя).
Визначається форма подачі звіту за напрацьованим кейсом.
Крім теоретичних знань учні повинні вміти застосовувати отримані знання з використанням сучасних інформаційних технологій. При написанні опису-реферату необхідно дотримуватись вимог:
Загальні вимоги:
відповідати чітко поставленій меті;
мати відповідний рівень складності;
ілюструвати декілька аспектів життя;
бути актуальним на сьогоднішній день;
ілюструвати типові ситуації;
мати декілька рішень.
Структура кейсу
титульний аркуш;
основна частина;
висновки;
список використаних джерел (перелік посилань);
додатки.
Титульний аркуш
Титульний аркуш - перша сторінка звіту, який має містити: найменування організації, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус; прізвище, ім’я, по батькові майстра прфесійної підготовки; місто та рік.
Основна частина
Зміст роботи складають: теоретичний опис та виклад проблемного питання у розгорнутому вигляді; опис практичних результатів роботи; форма подачі звіту у додатках (мультимедіа-кейс, відео-кейс (містять фільм, відео- чи аудіо матеріали).
Текст звіту до друку вимагає таких розмірів берегів: лівий – верхній, нижній —20 мм, 25 мм, правий —10 мм Розмір шрифту — 14 Times New Roman Через 1,5 інтервала
Висновки
У висновках роблять опис-узагальнення отриманого досвіду та результатів роботи під час виробничої практики.
Ретельно відібрана література для читання чи посилання на електронний ресурс збагатить та сфокусує навчальний потенціал кейсів. Один і той самий кейс можна використовувати з різними цілями, з різними завданнями для читання.
Програма «Персонал 6.0. Професіонал»,
Програма «Сотрудники предприятия 2.7.5» з підсистемою кадри; з каталогом співробітників:
Програма LeaderTask або он-лайн органайзери (NoteSpace, Календар Google, Календар-органайзер Яндекс, Органайзер Inmybook, Evernote, TodoList - список справ,OrganizeIt)одного робочого дня діловода, адміністратора чи секретаря керівника.
Оцінювання - завершальний етап роботи над кейсом. Обов’язковим для цієї роботи є попереднє (до початку роботи) оголошення його критеріїв, які можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи. У завданнях з деяких тем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.
ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЗВІТУ ЗА ВИКОНАНУ РОБОТУ ДО КЕЙСУ
Логічне осмислення завдання, проблеми, ситуації та послідовний її виклад;
Визначення необхідних дій для виконання, логічний та глибокий опис ситуації
з прийняттям критичного рішення;
достовірність використовуваної інформації, її відношення до заданої теми;
структурованість інформації, визначеність позицій;
У зв’язку з поширенням ІКТ технологій та орієнтації учнів на самоосвіту, важливого значення набуває комплекс методів та засобів навчання, спрямованих на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але і на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів, зокрема, освітніх інтернет-ресурсів.
Сьогодні ми розуміємо: бути гарним професіоналом, означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Праця педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких та різнобічних наукових, професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності.
Професійна компетентність педагога є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх репродукувати у певному обсязі згідно з правилами, а також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку учня пропонують саме сучасні методики навчання і новітні технічні здобутки. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик в навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і викладачів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів – один із засобів організації ресурсно-орієнтованого навчання.
Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні чи вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.
Веб-квест - це технологія навчання, що містить сукупність методів та прийомів, застосовуваних у навчальному процесі і є послідовністю дій викладача й учнів, при виконанні якої, врахувавши індивідуальні й вікові особливості учнів та професійно-методичний рівень викладача, запланований результат обов’язково має настати.
Веб-квест — це формат уроку з орієнтацією на розвиток пізнавальної, дослідницької діяльності учнів, на якому основна частина інформації добувається через ресурси Інтернет.
Вперше модель web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем у 1995 р. Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на уроках.
Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія, яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває конкурентність і лідерські якості.
Методика веб-квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання і його якості.
Веб-квест - одна із найбільш ефективних моделей використання Інтернета в навчальному процесі; це і проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету; також це формат уроку орієнтований на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, на якому значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету; це дидактична структура, в рамках якої викладач удосконалює пошукову діяльність учнів, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Викладач перестає бути джерелом знань, але створює необхідні умови для пошуку і обробки інформації.
Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.
1 ЕТАП (командний) - підготовча робота викладачем:
ознайомлення учнів із темою, її основними поняттями, матеріалами аналогічних проектів;
формулювання основної проблеми (яка зрозуміла, цікава і може бути здійснена);
попередній план роботи; огляд всього квесту і термін виконання;
розподіл ролей в команді (дохідливо описані головні ролі учасників або сценарій квесту) по 1-4 людини на 1 роль. Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи не змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінню працювати з комп'ютерними програмами та Інтернетом. Команди спільно підводять підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети.
2 ЕТАП – розподіл завдань серед команд (учнів):
завдання веб-квесту подаються окремими блоками питань і переліками адрес в Інтернеті для пошуку необхідної інформації. Цей етап має найбільший розвивальний потенціал, оскільки при пошуці відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об’єкти і явища, мислити абстрактно. Консультація викладача проводиться через надання списку запитань, поширення схем тощо.
керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію);
чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
посилання на ресурси мережі (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів за темою);
опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.
3 ЕТАП – підсумковий – оформлення результатів:
на цьому етапі розвиваються такі риси особистості як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією.
результати веб-квеста для звіту можуть мати різноманітні форми: публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок, веб-сайтів (локально або в Інтернеті), слайд-шоу, буклет, анімація, постер, фоторепортаж, база даних, історія або приклад для вивчення, он-лайн документ, що містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами, проведення псевдо-інтерв’ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Інтернет.
обговорення результатів роботи над веб-квестами можна провести у вигляді конференції, можна практикувати розміщення результатів роботи в мережі інтернет на спеціалізованих сайтах, таким чином досягаючи трьох цілей: учні розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену у результатах їх праці; у них з’являється можливість зворотного зв’язку з боку аудиторії. Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.
Висновок передбачає підсумовування досвіду, який отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити до висновку риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди надалі. Може проводитися конкурс виконаних робіт за розробленими критеріями.
Переказ – демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плакату, банеру, оповідання.
Планування та проектування – розробка плану чи проекту на основі заданих умов.
Самопізнання – будь-які аспекти дослідження особистості.
Компіляція – створення структурованих збірників інформації, отриманої з різних джерел: створення книги, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури і т.п.
Творче завдання – творча робота у певному жанрі: створення п’єси, вірші, пісні, відеоролики.
Аналітична задача– пошук і систематизація інформації
Детектив, головоломка, таємнича історія– висновки на основі суперечливих фактів.
Досягнення консенсусу – вироблення рішення гострої проблеми на основі досягнення згоди між різними точками зору.
Оцінка– обґрунтування певної точки зору серед обмеженого числа варіантів.
Журналістське розслідування – об’єктивний виклад інформації (розподіл думок і фактів) про події.
Переконання – схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб
Наукове дослідження – вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел.
Завершальним етапом є оцінювання, однак обов’язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його критеріїв.
Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест. У завданнях з деяких тем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.
Основні критерії звіту:
розуміння завдання,
достовірність використовуваної інформації,
її відношення до заданої теми,
критичний аналіз,
логічність,
структурованість інформації,
визначеність позицій,
підходи до вирішення проблеми,
індивідуальність,
професіоналізм подання,
творчий підхід.
Оцінюватися буде також естетика оформлення матеріалу та оригінальність подання інформації про учасника.
Готові бланки оцінки завдань і шаблони для їх створення представлені на різних освітніх порталах:
Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах.
Веб-квест сприяє:
застосуванню ІКТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо)
підвищенню мотивації до вивчення предметів і використанні комп’ютерних технологій;
розвитку мислення учнів (аналіз, узагальнення та оцінка інформації);
розвитку комп’ютерних навичок учнів і підвищенню їх словникового запасу;
вмінню знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;
заохоченню учнів до самоосвіти (самонавчання і самоорганізації);
розвитку дослідницьких і творчих здібностей учнів;
роботи в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);
підвищенню особистісної самооцінки;
вироблення навику публічних виступів (обов'язкове проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).
Початок уроку має основні, характерні для інших уроків, елементи: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань.
Викладення нового матеріалу відбувається за схемою:
Завдання-питання-робота з Інтернет-ресурсами-повернення до питання-аналіз отриманої інформації-перехід до наступного питання.
Відповівши на кожне з питань, отримуємо результат, тобто вирішене завдання, яке ставилось на початку.
При підготовці та проведенні такого уроку важливо чітко усвідомити роль кожного учасника навчально-виховного процесу та розподілити їх обов’язки для досягнення максимальної ефективності.
Учень повинен:
сформулювати відомі умови завдання;
визначити необхідні, але невідомі відомості; знайти їх;
проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію; вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей поле завдання втратило (чи придбало) проблемний характер;
узагальнити відшукану інформацію;
оформити результати роботи.
Викладач:
надає декілька посилань на бажані Інтернет-ресурси, які зададуть інтонацію, акценти пошуку;
наводить декілька культурних зразків, які служать орієнтиром для порівняння та можуть показувати спектр думок з проблеми;
розробляє бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;
• Завдання - проблемність, чіткість формулювання, пізнавальна цінність. Важливо, щоб рішення завдання веб-квесту не лежали на поверхні і не зводилося до простого "вирізання і вклеювання" фрагментів інтернет-джерел. Чим цікавіше і складніше буде шлях до розгадки, чим більше можливостей для вираження індивідуальності в ньому буде закладено, тим більше буде мотивації, задоволення від роботи і користі від навчання.
• Порядок роботи і необхідні ресурси - точний опис послідовності дій; релевантність, різноманітність і оригінальність ресурсів; різноманітність завдань, їх орієнтація на розвиток розумових навичок високого рівня; наявність методичної підтримки - допоміжних та додаткових матеріалів для виконання завдань; при використанні елементів рольової гри - адекватний вибір ролей і ресурсів для кожної ролі.
• Оцінка - адекватність представлених критеріїв оцінки типу завдання, чіткість опису критеріїв і параметрів оцінки, можливість вимірювання результатів роботи.
• Висновок - взаємозв'язок з введенням, точний опис навичок, які придбають учні, виконавши даний Web-Quest.
Гості сайту
Програма «Персонал 6.0. Професіонал», 
