Останнім часом в нашій незалежній Україні, окрім традиційних релігій, поширюються нові релігійні течії. Серед них є й такі, що історично не успадковані нашим народом від попередніх епох, не притаманні його релігійній духовності, але вони широко вкорінюються внаслідок місіонерства проповідників з їхньої історичної батьківщини. Нетрадиційними для нашої країни вважаються переважно релігії східного (будддійського, індуїстського та ін.) напряму.
До нових релігійних рухів також можна віднести і так звані неорелігії, які почали розвиватися нещодавно - у другій половині XX століття. Поява нових рухів була зумовлена змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів.
Окрім нетрадиційних та неорелігійних течій широкого розповсюдження в Україні набувають і релігійні рухи "нью ейджа" ("нового віку"), що виникли у 80-х рр. Нашого століття. В основі цих рухів лежить ідея нового віку - якісного нового періоду і розвитку людства.
Нова ситуація, яка склалася в релігійній сфері - поява нових течій, спричинена багатьма факторами. Серед них слід виділити соціально-економічна і політична нестабільність; активне зацікавлене місіонерство зарубіжних неорелігійних центрів та таке інше. Крім зовнішніх причин поширення неорухів, також можна виділити і внутрішні, котрі визначають напрям пошуків кожною людиною власних духовно-ціннісних орієнтирів.
Поширення нетрадиційної релігії в нашій країні відбувається дещо повільно, і це пояснюється тим, що після тривалого періоду так званої безрелігійності з "дозволом" відкрито вірити в Бога значна кількість людей звернулася до звичних релігій - християнства, ісламу. Відносна легкість розширення в Україну неорелігій пояснюється також географічною специфікою.
Новітня нетрадиційна релігійність в Україні представлена кількома класифікаційними групами:
Неохристиянство. До нього слід віднести релігійні течії, що виникають в рамках традиційного християнства з метою приведення його до вимог часу. Новоутворені церкви базуються на Біблії як на основному віросповідному джерелі і на особі Ісуса Христа як на центральній постаті своїх релігійних поглядів. Характерним для таких неохристиянських груп є критика християнства за вихід від первісних традицій; досконале знання Біблії з дозволом вільного прочитання її; визнання Ісуса Христа поряд із своїм лідером -керівником церкви, який вважається посланцем Бога і пророком.
В Україні до неохристиянських рухів можна віднести: новітні церкви (Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони), Церква повного Євангелія, проросійське неохристиянське утворення Богородична церква тощо); християнські об'єднання українського походження, зокрема Собор євангельських церков і Спілка християнської міжконфесійної згоди "Логос".
Богородична церква - неохристиянське утворення, яке вважає себе спадкоємицею "Російського самодержавного православ'я". Виникнення цієї церкви її прихильники пов'язують з початком одкровень Богородиці в 1984 р. старцю Іоанну. Символіка храму, одягу священнослужителів в цій церкві відображає вшанування Діви Марії. Священники сповідаються перед своїми братами і сестрами. Великого вшанування вони надають медитації: обов'язково три рази на день твориться розарій - вінок молитов з роздумами про події земного життя Господа і Богородиці. Російську православну церкву Богородична церква розгладає як "притулок" Сатани, а її патріарха - як "червоного дракона". Богородична церква має своє суспільно-просвітницьке утворення "Фонд Новой Святой Руси". В Україні існує вже понад шість громад.
Мормони - члени Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, яку у 1830 р. заснував у США Йосиф Сміт. Віровчення мормонів характеризується синкретичністю. Вони вірять в дар іномовлення та його тлумачення, про божественне одкровення, можливість побудови Сіону на американському континенті. Церква мормонів має струнку ієрархічну організацію. Очолює її президент, котрий вважається пророком. Він керує громадою з допомогою 12 апостолів. Вся влада в церкві перебуває в руках священництва мормонів, яке ділиться на Ааронове (молодше) та Мелхиседекове (старше). Загальна кількість членів цієї церкви в усьому світі становить понад 10 млн.
Новоапостольська церква виникла в Англії у 1832 р. як результат релігійного руху за відродження первісного вчення Христа. Новоапостольська церква, за її даними, має 55 тис. парафій у 190 країнах, а кількість її вірних наближається до 8 млн. Парафії Новоапостольської церкви певної країни чи регіону утворюють апостольський округ, керує ними окружний апостол. Громади Новоапостольської церкви діють майже в усіх областях України, але найбільш активні вони в Києві та у Харкові.
Церква Христа - новітній для нашої країни релігійний рух, появу якого ініційовано тут американськими місіонерами з 1989 р. В Україні існує вже декілька громад Церкви Христа. Церква Христа не становить організаційно єдину церкву. Її утворює широка мережа незалежних одна від одної релігійних організацій. Церква протестує проти бюрократичних пут. За кожною громадою визначається право автономії, незалежності. Громада керується за місцем своєї реєстрації обраним старшиною, богослужіння в ній веде місцевий диякон. У церкві нема обов'язкового членства. Визначається хрещення у свідомому віці, яке проводиться шляхом короткочасного занурення під воду.
Релігії орієнталістського напряму представлено сьогодні в Україні неоіндуїзмом, течіями буддійського напряму.
Неоіндуїзм виник у першій половині XIX ст. в рамках в рамках індуїзму як його сучасне прочитання для верств населення Сходу і Заходу, які мають високий рівень розвитку свого діалекту. Характерним для неоіндуїстських рухів є, як правило, опора на давню величну традицію при вдалому використанні цінностей багатьох релігій. Усі течії цього напряму проголошують себе різними учнівськими наступностями спільної духовної традиції індуїсів, в основі якої лежить принцип монізму. В Україні індуїзм представлено громадами і центрами Міжнародного товариства свідомості Крішни, Саї-Баби, Шрі-Чінмоя, Ошо Раджніша, Трансцедетальна медитація та інше.
Міжнародне товариство свідомості Крішни (МТСК) є адаптованим до сучасності варіантом однієї із гілок вішнуїзму — релігії чайтаністів, яку пропагував Абхай Чаран Де Брактіведанта Свамі Прабхупада у середині XX ст. Перші громади крішнаїтів появилися на Україні у 80-х роках, але функціонували вони спочатку нелегально. Ядром вчення МТСК, викладеного майже у 80 працях Шріли Прабхупади і перекладено 35 мовами світу, є віра в Крішну як у Верховну особу Господа та необхідність відданого служіння йому. Крішнаїти, крім вирішення проблем внутрішнього вдосконалення особи, займаються також благодійництвом.
Трансцендетальна медитація (ТМ) - один з найпоширених східних неорухів у сучасному світі. Базується на техніці глибокого розслаблення і відпочинку, що знімає стрес, а також поліпшує фізичне і психологічне здоров» я людини. Техніку цього неоруху ш9ироко використовували в армії, школах, навіть у церковних громадах як форму психотерапії. Групи ТМ появилися і в колишньому СРСР ще у 80-х роках XX ст. Так звані університети ТМ, в яких проводилося навчання і посвячення новонавернених, функціонують і на території України.
Активно діють в нашій державі центри Шрі Чінмоя - індійського поета, громадського діяча в русі миру. Цей визначний діяч навчає людей "шляху серця" - шляху любові, відданості й самозречення, який дає можливість досягти духовного прогресу. Головна мета послідовників вчення - фізичне, а також духовне вдосконалення особистості через пізнання своєї глибинної суті, духовних істин, пошук, відкриття і виявлення їх у собі. Для цього центи проводять різного роду лекції, театральні вистави, екскурсії та інші безкоштовні культурні заходи. В нашу країну цей рух прийшов на початку 90-х років внаслідок просвітництва західних учнів Шрі Чінмоя. На сьогодні такі центри діють у багатьох містах України.
Ошо-центр створено у Києві в 1991 р. прихильниками індійського філософа, проповідника Раджніша Чандра Мохана. Цей визначний діяч того часу поважав свободу людини, її прагнення до самопізнання, здатність до самовдосконалення. Своє вчення Ошо пропонував як допомогу тим, хто йде шляхом духовних пошуків, і як один із зразків їх - власний досвід самоусвідомлення й практики, синтеїзації східних і західних філософій, духовних традицій тощо. При українських центрах Ошо працюють групи з медитації за Раджнішом, з лікування за системою Рейкі та з астрології, які не прагнуть до офіційної реєстрації. Кількість осіб, які є прихильниками того, на сьогодні не перевищує кількасот осіб.
Вселенська чиста релігія, походить з Індії, де в 1970 році Шрі Матаджи Нірмада Деві відродила давню систему духовного сходження і самооздоровлення - сахаджу йогу. За її вченням, в кожній людині є енергія чистого бажання, яка є відображенням Святого Духа. За допомогою медитації, молитви, специфічного методу, що відкрився Шрі Матаджи, людина самореалізується - усвідомлює власний дух. Унікальність методу просвітительки проявляється в тому, що він дає змогу підняти кундаліні одночасно у багатьох людей. Послідовники цієї течії появилися в Україні після публічних виступів цієї особи у 1989 році. Створено Український центр сахаджи йоги, в якому навчаються безкоштовно бажаючі отримати реалізацію за методом Шрі Матаджи.
Буддійські течії представлені в нашій країні зокрема їхніми формами. Між ними нема конкуренції чи боротьби, вони як правило, організаційно об'єднані в єдині громади. Так званий необуддизм як історичний рух виникає ще в першій половині минулого століття в Японії, але ще більшого поширення до різних країн набуває вже після Другої світової війни. Характерним для необуддійських течій є їхній акцент на одній або декількох рисах буддійського вчення. Кожна з них претендує на ортодоксальне тлумачення вчення Будди, поєднуючи у своїх релігійних системах ідеї різних східних традицій навіть християнства. Буддизм в Україні представлений громадами таких напрямів: дзен-буддизм, нітерен, різні школи тібецького буддизму. На території нашої країни є також громади цього руху, але їх кількість ще не дуже значна.
Дзен-буддизм (медитація) - одна з найбільш впливових буддійських шкіл на Далекому Сході. Дзен визначає реальність феноменального світу, але сприймає його як ілюзорний. Лише за допомогою медитації можна виявити свою первісну природу, побачити сутність речей і усвідомити свою причетність до всього існуючого. Велика увага в дзен приділяється проблемам психотренінгу, для чого використовується практика дзадзен і коан. Базовими ідеями дзен є практика передачі істини від серця до серця і вчення про раптове просвітлення особистості. Кількість прихильників дзен лише в Японії становить більше 10 мільйонів. Є послідовники цього вчення і у США, Англії, Німеччині та інших країнах, у тому числі і в Україні.
Нітірен одна з поширених шкіл японського буддизму. Названо її так за ім'ям засновника борхісатви Нітірена. Ця школа представлена в Японії, Україні та інших країнах монархами ордену Ніппон-дзан Мьоходзі, який з'явився у 1917 р. з ініціативи діяча японського буддизму XX століття.
АУМ Сінкрікьо або Вчення істини АУМ - пробуддистська секта, заснована в Японії у 1987 р. духовним вчителем- махаяністом, практикуючим йогом Сьоко Асахарою. Вчення цього вченого полягає в тому, що він вважає синтезом світових релігій - буддизму, індуїзму, християнства. АУМ пропонує себе як науково обгрунтовану релігію, що використовує досягнення багатьох сучасних наук. Вчення базується на П'яти Стовпах віри, за якими визначаються верховний Гуру, котрий пізнав істину і досяг звільнення і просвітлення, і здатний вести за собою своїх учнів. Послідовники АУМ Сінрікьо появилися у 1992 р. і в Росії. Вони організаційно слабо об'єднані, офіційно не зареєстровані, але практикують вчення АУМ, якось прагнучи дистанціюватися від японського і московського центрів.
Синкретичні релігії. Синкретичні релігійні новоутворення характеризує розвинений культ лідера, авторитет власних віросповідних джерел, ідея богообраності їхніх послідовників. До цієї групи неорелігій належать Велике Біле братство, Церква об'єднання або уніфікації, деякою мірою Всесвітня віра багаї.
Велике Біле Братство започаткувало свою діяльність у Києві в 1990 р. Засновником і керівником цієї течії став Юрій Кривоногов. Нова течія проголосила себе надрелігією, епохальною релігією прийдешнього. Основні свої ідеї Біле Братство запозичило із різних віровчень, об'єднавши і зміцнивши їх сучасною науковою термінологією. Завдяки активній міссіонерській діяльності проповідників ВББ рух кількісно зростав надто швидко, особливо за рахунок молоді. Громади ВББ виникали в різних регіонах України, а також за її межами. Коли діяльність Білого братства стала набирати відверто антисуспільного спрямування, її припинили правоохоронні органи, але все ж таки лідери, відбувши свій строк у в'язниці, не дали потухнути вогнику діяльності ВББ.
Церква об'єднання або Церква уніфікації - одна з найпоширених новітніх релігійних течій, в якій поєднано риси східних релігій і християнства з переважанням другого. Засновником і керівником Церкви є Сан Мюн Мун. Основні положення Церкви об'єднання викладено в творах Муна, головними з яких є "Пояснення Принципу" (1957) і "Тлумачення Принципу" (1966). У них по суті заперечуються вихідні засади традиційного християнства, зокрема
божественна природа Ісуса Христа, пропонується своє прочитання Святого Письма. У Церкві об'єднання діє строга регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Велика увага приділяється роботі з кадрами. Для вчених, діячів культури церква організовує симпозіуми, фестивалі. Церква об'єднання - швидко зростаюча релігійна течія, її прихильники є в 160 країнах світу, в тому числі і в Україні. Громади церкви, правда, не зареєстровані, є в Києві, Харкові, Донецьку так інших містах.
Всесвітня віра багаї - нова для України релігія. Цей вид релігії був започаткований в Персії в середині минулого століття на основі розвитку одного з ісламських напрямків - бабізму. Її засновник - Мірза Хосейн Алі. Заповідями цієї релігії стали визнання рівних прав, можливостей і привілеїв чоловіків та жінок. Багаїсти дотримуються припису одношлюбності і подружньої вірності, поваги до свого уряду, піднесення будь-якої праці до рівня служіння іншим як богослужіння. Багаї визнають усі релігії, всіх вчителів людства, посланих йому Богом, розуміючи їхнє вчення як необхідні етапи розкриття духовної істини. У них немає інституту священників. Общиною керує місцева рада дев'яти (Духовні збори), на рівні країни - Національні Духовні збори. На сьогодні багаї живуть у 214 країнах, загальна чисельність їх - більше 5 млн. громади віри багаї є і в Україні, де вони займаються культурною, просвітницькою та іншою діяльністю.
Езотеричні об'єднання - це як правило, позавіросповідні містичні течії, що виникли на межі XIX - XX ст. у формі опозиції офіційній ідеології традиційних релігій. Всі засновники цього виду течій переконані, що тільки вони дають позитивні і глибокі знання про світ, приховані від "непосвячених".
Теософія (богомудрість, богопізнання) - релігійно-філософське вчення про можливість містичного та інтуїтивного пізнання Бога шляхом безпосередніх контактів з надприродними силами. Теософія базується на суб'єктивному досвіді. Найбільш відомими теософом була Олена Брацлавська, родом з України. Спираючись на вчення Парацельса, Соловйова, котрий вважав теософію вищим синтезом пізнання, О.Брацлавська детально характеризує космогонічні процеси, подаючи еволюцію Всесвіту, людства відповідно до східних традицій. Вважається, що вчення Блаватської стало кардинальною концепцією, яка лежить в основі теоретичних концепцій переважної більшості течій "Нью-ейджа". Сьогодні послідовники О.Блаватської є в багатьох країнах. Діє Теософське товариство і в Україні.
Братство Грааля - міжнародний рух, що виник у Німеччині в 1928 р. на основі явленого людству одкровення Св.Грааля, яке отримав Ардрушин. Метою руху є поширення істиного знання, розвиток самосвідомості, особистості особи, одухотворення всіх здібностей людини. Організаційно Братство Грааля почалося із зареєстрованого в 1932 р. в Берліні. У наш час Братство Грааля має свої округи у більшості європейських країн. В Україні цей фонд діє в Одесі, Києві та інших містах. Штабквартира Братства Грааля, очолюваного родиною Бернхартів, розташована в Штутгардті.
Неоязичництво (рідновіровство). Неоязичництво (рідновіровство) в Україні представлено багатьма течіями ("Рідна Віра", "РУНВіра", "Ладовіра", орантійці тощо). Вони об'єднані ідеєю відродження дохристиянських вірувань українців. Неоязичницькі громади є не лише на Україні, айв інших країнах, де компактно проживають українці. Рідновірство сприймає насамперед частина національно орієнтованої інтелігенції, котра вбачає в християнстві чужу для України релігію, а процес відродження язичництва розглядає як домінанту відродження українства. Перетворення рідновірських течій на масове релігійне явище є поки що проблематичним.
Рідна віра - самостійний напрям в українському неоязичництві. Його започаткував у 1934 році професор Володимир Шаян. Цей напрям релігії спрямовує його вчення на вдосконалення людської особистості, піднесення її національної самосвідомості. Рідновіри, як правило, використовують автентичні язичницькі молитви і співи. Є кілька десятків громад сповідників"Рідної віри" і на території України.
Ладовіра - неоязичницька течія, ідейно оформлена в публікаціях О.Шокала та Ю.Шилова, зокрема в журналі "Український Світ». В основі ладовірського вчення лежить концепція українського світу як духовно-природної цілісності. Організаційно ладовіри не об'єднані, частина з них -незалежні, інша - відвідують яку-небудь неоязичницьку громаду.
РУНВіра (Рідна українська національна віра) - одна із форм сучасної релігійності українців. Засновником цієї форми релігійності був Лев Силенко. Основні положення РУНВіри викладено у "святому писанні" течії - "Мага Вірі" . Основа культова споруда РУНВіри - собор святої Матері України. Послідовники РУНВіри в Україні об'єднані в 42 громадах.
Сайєнтологічні (наукологічні) рухи. Сайєнтологічні (наукологічні) рухи - одна із форм нетрадиційної релігії. Сайєнтологічні вчення прагнуть поєднати в собі науку і релігію, адекватно віддзеркалити проблеми сучасного західного індустріального суспільства.
Діанетика, наукологія заснована Л.Роном Хаббардом. Вчення Хаббарда побудовано на поєднання новітнього буддизму, інших світових релігій. У створення релігії багато власних нових термінів (тетеа - істота-дух, яка періодично вселяється в якусь життєву форму; інграм - накопичений протягом багатьох перевтілень певний життєвий досвід людини, від якого вона прагне звільнитися, та ін.). Діанетика пропонує технологію виявлення інграма, очищення від нього і звільнення від циклів перевтілень. Метою запропонованого вченим вчення визначається досягнення внутрішнього спокою, міцного здоров'я і найвищої душевної досконалості.
Християнська наука - релігійний рух. Виник у минулому столітті в Америці з ініціативи Мері Енн Морс Бейкер, котра в основу свого вчення поклала принцип духовного зцілення без звернення до медикаментозних методів лікування. В Україні цей рух лише набирає обертів, залучаючи до своїх лав представників технічної та наукової інтелігенції.
Наука Розуму - сучасний синтетичний ідейний рух. Прагне в рамках свого релігійно-філософського вчення переплавити ідеї гностицизму, теософії, індуїзму, окультизму, об'єднавши містику і Біблію. Засновником течії став американський лікар-психотерапевт Ернст Холмс. У його вченні явно звучать східні мотиви єдності всіх релігій, в яких перебуває одна істина, одна дійсність. Бог для Холмса безособистісний, Ісус Христос - лише людина, Дух Святий - жіночий аспект божественної Трійці. Філософія життя течії базується на ідеї, що негативне мислення продукує негативний досвід, а позитивні думки формують позитивну діяльність.
Сатаністи. Крім зазначених течій, є група віруючих в Україні, яку важко ідентифікувати з жодною з них. Мова йде про сатаністів - прихильників обожнення сил зла, поклоніння Сатані. Сатаністи вшановують не Бога, а Сатану, читають Біблію навпаки, проводять так звані чорні меси з використанням чорних свічок, ритуальних жертвоприношень тощо. Нечисельні прихильники Сатани є і в Україні, їх умовно можна поділити на теоретиків ("ідейних одинаків") та практиків (груповиків). Другі організаційно слабо об'єднані і діють як молодіжні екстимістські або трешофільні угрупування.
Протягом ближчих років релігійний інноваційний прогрес буде тривати з неоднаковою інтенсивністю. Від модернованих релігійних утворень можна чекати активного пошуку форм взаємовідносин з державою, традиційними церквами. Більшість неорелігій, щоб зберегтися й функціонувати в сучасних умовах, змушені будуть вписуватися в конкретну соціально-економічну та ідеологічну ситуацію, пристосовуючися до вимог часу. Непросто складатимуться стосунки неорелігій з державою, що пояснюється неусталеністю в Україні державної політики щодо нових релігій і церков. Сьогодні нетрадиційні релігії виборюють право на існування. На мою думку, роль держави в цих справах має обмежитися контролем за дотриманням релігійними громадами Конституції України, Закону про релігійні організації, положень міжнародних документів про свободу совісті. Держава своєю активною соціально-психологічною діяльністю покликана утверджувати рівність всіх релігій перед законом, призупиняючи в законному порядку функціонування тих течій, які порушують його, шкодять здоров'ю людини та інтересам гуманного суспільства. На мою думку в майбутньому будуть виникати все нові та нові форми суспільно-релігійних відносин, а також будуть виникати нові неорелігії.
|
