Філософія життя представлена насамперед іменами А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, О.Шпенглера. Кожен з них є фігурою неординарною. У філософії життя центральною категорією є життя, що розглядається як своєрідна культурно-історична реальність (В.Дільтей «Виникнення герменевтики»), як своєрідний життєвий порив, могутній потік творчого формувавання (А.Бергсон – «Творча еволюція»). Життя не можна розуміти через раціональне пізнання. На думку прихил ... Читати далі »

Ситуація, що створилася перед наступом економічних, соціально-політичних та ідеологічних суперечностей у Європі після першої світової війни, спонукала до пошуків нових засад суспільного співжиття. Філософія життя підготувала для них грунт трактовки ... Читати далі »

Одного разу Будда проходив зі своїми учнями повз село, у якому жили противники буддистів. Жителі села вискочили з будинків, оточили Будду і учнів, і почали їх ображати. Учні теж почали розпалюватися і готові були дати відсіч, проте присутність Будди діяла заспокійливо. Але слова Будди привели в замішання і жителів села, і учнів. Він повернувся до учнів і сказав:
- Ви розчарували мене. Ці люди роблять свою справу. Вони розгнівані. Їм здається, що я ворог їх р ... Читати далі »

«Найдревніше явище – Божество, бо воно ненароджене, найпрекрасніше – світ, бо він його творіння, найшвидше – розум, бо він «оббігає» усе, найбільше – простір, бо він «обіймає» усе, найсильніше – безповоротність, бо вона всім владарює, наймудріше – час, бо він розкриває усе»

Фалес Мілетський

Серед філософів, вчення яких традиційно позначаються як «релігійна містика» вирізняються імена В.Соловйова, М.Бердяева, Л.Шестова, П.Флоренсько- го, М.Лоського, Тейяр де Шардена та Х.Ортеги-і-Гассета. Кожен із цих вчених є своєрідною «філософською брилою», постає як оригінально мислячий філо­соф і до зазначеного напряму може бути віднесений лише умовно, бо не тільки виходить за його межі, а й встановлює «свої меж ... Читати далі »