Сьогодні ми спостерігаємо, як змінюються і зростають темпи різних процесів: посилюються обсяги і швидкість інформаційного обміну, оновлюються наукові технології. Корені багатьох змін криються в нових способах створення, збереження, передачі та використанні інформації. Комп’ютерні й комунікаційні технології стали цілком очевидними проявами інформаційної революції в світі.
Особливості науково-технічного розвитку спричиняють глибокі зміни у сфері виробництва та соціального замовлення на фахівця в усіх сферах існування. Ці зміни потребують підвищення рівня кваліфікації та професійної компетентності працівників. Тому виникає потреба у нових освітніх системах і прогресивних технологіях.
Новітні виробничі технології передбачають застосування сучасних матеріалів, сучасних методів, нових технологій, оригінальних технік виконання. Це потребувало уточнень у визначенні мети професійної освіти, її змісту, організації, структури, форм, методів і засобів навчання, які спрямовуватимуться на створення людини, як свідомого громадянина своєї держави з активною життєвою позицією, готовністю до трудової діяльності і творчого мислення.
Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти. Головною ланкою процесу інформатизації освіти є зміна мети і змісту навчання. Технологічне переоснащення навчального процесу, поява нових методів і організаційних форм навчання Комп’ютерні й комунікаційні технології істотно поповнили арсенал засобів навчання. Отож на озброєнні педагогів професійно-технічних закладів мусять бути такі передові, прогресивні способи навчання, як розвиток пізнавальної самостійності учнів, залучення їх до творчих пошуків, дослідний метод студіювання наук, проблемний виклад матеріалу, вироблення в учнів “професійного” способу мислення, використання технічних засобів, зокрема комп’ютерів, кіно, телебачення, радіо, магнітофонних записів, використання додаткової літератури.
Нові інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів й комп’ютерних комунікацій. Оволодіння професіями передбачає використання саме новітніх технологій навчання, де засобами виступають програмно-апаратні засоби, що функціонують на базі обчислювальної техніки.
Значне місце у пізнавальному процесі займають уроки виробничого навчання, на яких формуються основи професійної майстерності діловодів, а саме: якісне виконання навчально-виробничих робіт, висока продуктивність праці, спроможність застосовувати раціональні прийоми та способи праці, володіння сучасною технікою та технологіями, виробнича самостійність, вміння застосовувати теоретичні знання при вирішенні практичних завдань, творчий підхід до роботи та культури праці, дотримання правил безпеки.
Інформаційні технології навчання надають можливість майстру в/н для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто проектувати навчальне середовище. У світі сучасних вимог до закладів освіти психологія і дидактика мусять розкрити величезну роль у навчанні тих факторів, які могли б максимально збудити і підвищити пізнавальну і практичну активність учнів.
Перед майстрами виробничого навчання стоїть завдання створити умови для саморозвитку, життєтворчості учня, розкриття його творчого потенціалу, для набуття вмінь та розвитку навичок самопізнання, самокорекції особистісних рис, для активізації бажання до самовдосконалення та самореалізації.
Для вирішення цих задач майстер виробничого навчання має виконувати ряд організаційно-педагогічних заходів:
- Удосконалювати навчально-матеріальну базу виробничого навчання.
- Раціонально підбирати навчально-виробничі роботи, які дають учням можливість повного та якісного оволодіння професійними вміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
- Забезпечувати учнів необхідною навчально-технічною документацією.
- Вірно добирати метод проведення практичних занять.
Для майстра виробничого навчання з професії "Діловод. Адміністратор. Касир» підготовка та проведення занять – процес не тільки цікавий, але й потребує значних витрат часу та сил, широкого наукового кругозору, багатства педагогічної та методичної культури, і найбільш головне, значної зацікавленості.
Для того, щоб заняття мали належну продуктивність, необхідно наповнити їх предметним змістом, заздалегідь підготувати дидактичні засоби навчання, які полегшать процес здобуття учнями нових знань і умінь – це плакати, тести в електронному та друкованому вигляді, презентації для наочності теми, картки-завдання, зразки виконання завдань, технологічні картки, картки опитування та комп'ютерні завдання для закріплення навчального матеріалу, додаткові картки із завданнями підвищеної складності.
Особливо важливими є навчальні матеріали, складені самим майстром в/н. По-перше, вони представляють правильний в методичному відношенні виклад нового матеріалу. По-друге, дотримується строга послідовність у викладі матеріалу відповідно до навчального плану. По-третє, дидактичний матеріал, використовуваний на власних уроках, може бути максимально різноманітним та обновлятися так часто, як це необхідно.
Подаючи навчальний матеріал, необхідно пам’ятати, що сучасні інформаційно насичені уроки, на яких учні занурюються у світ символів та імітацій реальних процесів, можуть мати і негативні наслідки. Тому, навчальний матеріал необхідно якомога більше насичувати цікавими завданнями, картки – кольорами, розповіді – презентаціями. Під час перегляду презентації на екрані можна відобразити усі елементи пояснення (діалогові вікна, таблиці, діаграми, карти та схеми, фото, фільми й аудіо записи — усе це при необхідності доповнити підписами та коментарями, виділити шрифтом, кольором і світлом найбільш важливу інформацію. А комп'ютерний маніпулятор «миша» може використовуватися як указка, що звертає увагу учнів на найбільш важливі місця на екрані.
Однією із складових процесу підготовки до наступного уроку є залучення учнів до цього процесу. Тому, учні на попередньому уроці отримують домашнє завдання:
- вивчити з конспекту тему, записану на уроці спец.технології;
- по бажанню учнів вони можуть одержати картки із питаннями, на які потрібно підготувати короткі відповіді до наступного уроку;
- підготувати реферат або невелику доповідь у вигляді оглядового матеріалу по раніше вивчених темах;
- підготувати малюнки, схеми, слайд-проекти, перелік питань для повторення теми минулого уроку;
- отримати дискету із приготовленими слайдами, до яких необхідно написати пояснення;
- скласти по пам'яті письмову схему, де описати послідовність прийомів роботи окремого технологічного процесу, що був вивчений на уроці.
Творчий підхід до діяльності можна збудити і розвинути лише систематичним залученням учнів до роботи пошуково-дослідницького характеру, ставлячи перед ними численні творчі завдання на уроках, в позакласних заняттях, вдома.
Майстри виробничого навчання, педагоги, мусять систематично розвивати в учнів не лише відтворювальне, а й самостійне, творче мислення. Головним стимулом, що збуджує в дітей інтерес до навчання є задоволення їх природної зацікавленості в пізнанні навколишньої діяльності. “Воротами”, через які проходять до учнів знання, є увага, зосередженість, пам'ять.
Майстер в/н, який не завжди задоволений результатами своєї діяльності, стає на шлях удосконалення існуючих методів, відшукує дидактичні резерви, які, можливо приховані у психіці дитини.
Педагогічна думка підійшла до необхідності активізації розумової діяльності учнів, одним із способів якої є розв'язання учнями певних навчальних проблем, творчих завдань науково-дослідного характеру. Прагнучи розкрити роль нетрадиційних організаційних форм і методів проведення уроків виробничого навчання, намагаюсь ввести в процес навчання елементи пошуку, дослідження, вирішення проблемних ситуацій, які сприятимуть підвищенню якості знань, вмінь та навичок учнів, розвитку їх особистості. Уроки-дослідження стимулюють учнів до пошуку необхідної інформації, розвивають уміння самостійно здобувати її з різних джерел, оперативно подавати цю інформацію коротко або в розгорнутому вигляді.
Для досягнення позитивних результатів на уроках використовую завдання з організації роботи по вирішенню нетрадиційних завдань і проблем, які активізують самостійне мислення учнів. Це захоплює учнів, збуджує їхню думку, загострює розум, розвиває пам'ять, посилює волю в розв'язанні поставлених завдань, спонукає учнів удосконалювати уміння аналізувати, показувати, доводити свою точку зору, сприяє розвиткові пізнавального інтересу до професійних знань.
Для цього необхідно забезпечити учнів засобами самостійної роботи на уроці. Це може бути серія проектних робіт, які послідовно розвивають тему. Опрацьовуючи їх, учні привчаються до самостійного опрацювання навчального матеріалу, розвивають такі необхідні якості характеру, як наполегливість, уважність, конструкторське мислення, творчість, відповідальність за власну працю.
Уроки виробничого навчання мають формувати основи професійної майстерності майбутніх фахівців, а саме: якісне виконання навчально-виробничих робіт, високу продуктивність праці, спроможність застосовувати раціональні прийоми та способи праці, володіння сучасною технікою та технологіями, виробничу самостійність, вміння застосовувати теоретичні знання при вирішенні практичних завдань, творчий підхід до роботи та культури праці, дотримання правил безпеки.
Така форма проведення занять органічно вписується у загальну систему професійно-технічної освіти, де уроки спец. технології є підготовчим етапом в освоєнні знань, а уроки виробничого навчання – етапом набуття та закріплення професійної майстерності.
Під час пояснення навчального матеріалу застосовуються різноманітні дидактичні засоби навчання: записи на дошці, плакати, презентації, у яких відображені загальні відомості про навчальний матеріал та етапи виконання завдання, картки-опитування, технологічні картки пояснення нового матеріалу. Багатство змістовної підтримки робить урок не тільки значно більш засвоюваним, а й незмірно більш захоплюючим. Щоб активізувати учнів можна запропонувати серію питань, які вимагають коротких однозначних відповідей в швидкому темпі.
Комп’ютер має багато технічних можливостей: графіку, звук, анімацію - що робить його привабливим для учнів.
У процесі уроку учні можуть користуватися своїми конспектами для запису команд, певних етапів роботи, назви діалогових вікон. При перевірці завдань намагаюсь кожному учневі задати ряд питань, створити ситуацію проблемного характеру, які сприяють підвищенню пізнавальної активності та цікавості учнів.
В ході уроку учням дозволяється підходити до робочого місця тих учнів, де майстер проводить перевірку робіт та виконує аналіз виявлених помилок. Це дає можливість учневі відредагувати свою роботу, виправити помилки перед перевіркою.
Майстер в/н підводить підсумок занять, дає рецензію на відповіді, відмічає сильні позитивні сторони, називає кращі роботи учнів, звертає увагу над чим потрібно учням працювати.
Уразливим місцем упровадження новітніх інформаційних технологій у навчання – є висока вартість комп’ютерів, комунікацій, програмних засобів, обслуговування та ремонту техніки. Недостатність державного фінансування спричиняє використання машин та програмних продуктів, що відрізняються за своїми технічними характеристиками. Тобто, учні працюють не в однакових умовах, відчуваючи на заняттях дискомфорт. На сьогоднішній день навчальною програмою передбачено ряд програм, які не можуть бути встановлені на машинах з низькими технічними характеристиками. Це призводить до неповного засвоєння навчальної програми або низької якості знань.
|
