Захист курсових робіт учнями 26 групи ВПУ № 25
за професією "Оператор комп’ютерного набору"
за 2012-2013 н.р.

 

28 грудня 2012 року відбувся захист учнями групи № 26 своїх курсових робіт, які вони виконали по закінченню практики.

Цей день став важливим етапом в їх житті, тому що все, чого вони навчилися протягом 2-х років було підтверджено, і вони отримали І категорію оператора комп’ютерного набору.

Це важливий день став і для нас, майстрів виробничого навчання, бо ще один етап пройдено і зроблено все можливе для того, щоб наші учні були конкурентоспроможними на ринку праці, затребуваними, як спеціалісти та з доброю думкою згадували рідні пенати.

Для училища цей день також має значення в плані профорієнтації, оскільки готуючись до захисту, учнями була пророблена велика робота на підприємствах, де вони проходили практику. Зокрема, виготовлені буклети з розповіддю про такі підприємства, висвітлена їх робота, продемонстрована наочно праця учнів.

Ознайомити із процесом захисту практики ми б хотіли у вигляді презентації, яку зараз вам продемонструємо. (Показ презентації)

У своїй роботі, при підготовці учнів до захисту, ми керувалися тими технологіями, яким надаємо перевагу у навчальному процесі: Коржан Тетяна Василівна акцентувала увагу на розвивальному навчанні, мені ж подобається проектна технологія.

Коржан Тетяна Василівна у своїй роботі використовує технологію розвивального навчання, яка забезпечує всебічний розвиток учнів, враховуючи їх вікові та індивідуальні особливості, оптимальний розвиток здібностей, інтересів, вольових якостей.

В основу розвиваючого навчання покладена, перш за все, умова забезпечення глибокого засвоєння учнями знань та способів діяльності. При цьому в них формується логічне, конкретне, образне і абстрактне мислення; прийоми порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, аналізу; розвивається пам'ять, спостережливість, мова, устремління.

Ефективність розвитку учнів у процесі навчання забезпечується чіткою постановкою розвиваючої мети та завдань, раціональним використанням розвиваючого потенціалу навчального матеріалу, вибором та реалізацією форм, методів і засобів навчання, що сприяють загальному розвитку учнів, їх здібностей та нахилів.

"...Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити відоме. Мені потрібні труднощі й помилки"
В. Леві

Застосовуючи технологію розвивального навчання, Коржан Т.В. зверталась до її основних методів та принципів:

•  принцип діяльності: майстер виробничого навчання орієнтується на розвиток учнів, який забезпечується їх діяльністю під час проходження практики. А це можливе лише при виконанні учнями специфічних дій, спланованих відповідно програми практики. Реалізація даного принципу дозволяє зберегти чуттєву основу знань і одночасно набути достовірно наукових знань на основі теоретичних узагальнень.
• принцип творчого характеру розвитку: учні не лише засвоюють знання, досвід, але й набувають його. У навчанні повинно бути вирішене питання відповідності консервативних, репродуктивних і творчих завдань. Корекційні задачі повинні виставлятись позитивно.
• сумісна діяльність і спілкування: інтелектуальний і особистісний розвиток учнів неможливий поза співробітнитцтвом, спілкування з наставником у сумісній з ним діяльності. Учні оволодівають культурою не за допомогою виключно власних дій, а з допомогою дій наставника, у спілкуванні з ним.
•  принцип провідної діяльності: особистість, у зв'язку з її формуванням і розвитком, повинна бути здатна обирати ту чи іншу діяльність, здійснювати її і будувати нову.
• визначення зони найближчого розвитку: те, що на початку робиться учнем під керівництвом майстра, стає згодом його власним набутком. Розвивальне навчання за цим принципом дозволяє визначити можливості і перспективи розвитку.
• врахування сензитивних періодів розвитку: існує оптимальний період опрацювання того чи іншого предмету, засвоєння предметних і розумових дій. Наявність сензитивних періодів робить актуальною проблему пошуку змісту і методів навчання, що відповідатимуть цим періодам.
•  принцип ампліфікації (розширення) розвитку: повинен бути представлений широкий вибір різноманітних діяльностей, тоді надається шанс знайти ту з них, котра буде найбільш близька до здібностей і задатків дитини[1].
• принцип єдності афекту і інтелекту: освіта повинна бути емоційно приваблива і «орієнтована на цілісну людську душу, на пізнання, почуття і волю людини». Переживання психологи називають «одиницею розвитку» дитини. Але мало пережити, потрібно передумати, тому особливу значимість набуває мисленнєве переживання, переживання як вираз деякого змісту. Необхідно включити учнів у діяльність, що «поєднує розум і серце», близьку і зрозумілу учням, результативну і успішну. Завдання розвиваючої технології – викликати у дитини смак і волю до діяльності, дати засоби для її оволодіння, сформувати уміння планувати діяльність, ставити цілі, визначати оптимальні засоби для її досягнення, контролювати і оцінювати процес і результати[2].

Створені учнями роботи стали підтвердженням застосування цієї технології у дії.

«…необхідно добиватися, щоб кожному учневі була знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя».
Академік А.М.Колмогоров

Основною тезою проектного навчання також можна назвати вислів: усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу ці знання застосувати.

Майстер виробничого навчання Цюпак Ольга Володимирівна використовує технологію проектного навчання, яка передбачає орієнтацію на:

• індивідуальні особливості учнів, їх розумові та психологічні можливості;
• залучення міжпредметних зв’язків, залучення знань з різних галузей;
• чітке виставлення мети та професійної значущості проекту;
• інтереси і можливості учнів.

Цюпак О.В. при роботі з учнями, що перебували на практиці, застосувала такі принципи проектного навчання:

•  принцип гуманізму: в центрі уваги – учень, розвиток його творчих здібностей.
• побудова освітнього процесу не стільки в логіці учбового предмету, скільки в логіці діяльності, що має особовий сенс для учня і підвищує його мотивацію у навчанні.
• індивідуальний темп роботи під час проходження практики та роботи над проектом забезпечує вихід учня на свій рівень розвитку.
• комплексний підхід до розробки курсових проектів сприяє збалансованому розвитку основних фізичних і психічних функцій учня.
• забезпечення глибокого, усвідомленого засвоєння базових знань за рахунок універсального їх використання в різних ситуаціях.
• опора на інтерес дітей, а також на раніше засвоєний матеріал.
• практична спрямованість курсового проекту.
• велика самостійність учнів.

 

Що ж до тематики курсових робіт, то вона може бути пов’язана з будь-якими темами, що вивчаються протягом двох років навчання за спеціальністю "Оператора комп’ютерного набору". У даному випадку нами обрано теми, що вивчались на другому курсі навчання, а саме: "Робота у програмі Publisher", "Робота з програмою Adobe PageMaker" та "Web дизайн"

 

Теми курсових проектів були орієнтовані відповідно рівню знань учнів, їх психологічних особливостей, специфіки роботи підприємства на якому вони проходили практику, можливість застосування технічних засобів для реалізації задуму та інше.

Наводжу теми курсових проектів, що були опрацьовані учнями-другокурсниками.

1.            Особливості проектування Web-сторінок – Жмурик Н.В.

2.            Правила макетування та розміщення інформації на Web-сторінці – Богданова А.Д.

3.            Загальний дизайн Web-сторінок – Гончарук А.В.

4.            Форматування елементів Web-сторінки – Василець А.В.

5.            Робота з інтерактивним елементами Web-сторінки – Гуменна В.О.

6.            Анімація та графіка, як засіб оформлення Web-сайту – Осмірський О.В.

7.            Створення Web-сайту в Publisher – Цап Ю.М.

8.            Створення Web-сайту у Word – Ляшук Т.С.

9.            Основні засоби створення Web-сайту – Бондарук Б.М.

10.        Web-хостинг та розміщення сайту в Інтернеті – Кібець А.О.

11.        Популярні служби Інтернету – Матвійчик Д.К.

12.        Редакційно-видавнича справа в історичному контексті – Поперечний В.О.

13.        Ділова поліграфія – Денисюк С.Р.

14.        Рекламна поліграфія – Яськова Т.С.

15.        Багатосторінкові видання – Сизов Д.О.

16.        Процес підготовки видання – Майстри шина М.С.

17.        Види та характеристика шрифтів – Цимбалюк В.В.

18.        Апаратне забезпечення видавничих систем – Ковтонюк А.М.

19.        Сучасні засоби малої поліграфії – Тимощук І.М.

20.        Створення публікацій рекламного характеру у Publisher – Киндюк І.В.

21.        Створення буклетів в Publisher – Слободян С.В.

22.        Створення ділових публікацій в Publisher – Ковтуненко Н.С.

23.        Побудова книги – Кравчук Р.А.

24.        Створення публікацій в Adobe Page Maker – Рогальська Ю.І.

25.        Оформлення публікацій в Adobe Page Maker – Шаран А.С.

26.        Створення та форматування матеріалів в Adobe Page Maker – Польовик А.М.

27.        Графіка в Adobe Page Maker – Трембач А.О.

28.        Загальні відомості про сайт – Ільчук М.П.

Крім того, учнями виготовлялись буклети з рекламою підприємства, плакати до тем, були створені термінологічні словнички та невеликі посібники з описом технологічних процесів при опрацюванні відповідної теми.

Таким чином, учні в процесі роботи над курсовим проектом осягають реальні технологічні процеси та досліджують певні об'єкти; розглядають конкретні ситуації; залучаються до конструювання нових процесів.

Загалом, майстри виробничого навчання великого значення надають принципу зв'язку теорії з практикою, навчання з життям. Головним мотивом цього принципу є роз'яснення практичної значущості теоретичних знань для творчої праці людини, організація практичної діяльності учнів. А його реалізація в процесі практичної діяльності забезпечує не лише поглиблене вивчення навчальних предметів, а й формування соціальної орієнтації підростаючого покоління в нових політичних, економічних та соціальних умовах.

Цей же принцип передбачає використання краєзнавчого матеріалу, який дозволяє розкрити соціально-економічний та освітньо-культурний потенціал регіону, мікрорайону школи та перспективи їх розвитку. Наочним зразком його застосування є робота учениці цієї ж групи Ляшук Тетяни (тема курсової "Створення Web-сторінки у Word"). Для контенту сайту учениця обрала краєзнавчий матеріал с.Терешовець Хмельницького району Хмельницької області, який сама дослідила та підготувала.

Ознайомлення учнів зі специфікою господарювання в регіоні сприяє підвищенню ефективності профорієнтаційної роботи, а в результаті — забезпечення кадрами певної галузі народного господарства. «Розумно організована особиста практика учнів, яка підпорядкована навчально-виховним завданням навчального закладу, органічно поєднується з систематичним викладанням навчального матеріалу вчителем, вивченням матеріалу підручників і посібників, формує в учнів потребу в знаннях, забезпечує більш усвідомлене і захоплююче учіння, сприяє міцному, свідомому оволодінню знаннями, надає більшої переконливості науковим висновкам та узагальненням, привчає свідомо застосовувати їх у практиці і надає їм дійового характеру".

Здійснення зв'язку навчання з життям, теорії з практикою забезпечує поєднання вивчення основ наук з різними видами праці (навчальна, виробнича, суспільна, побутова); актуалізацію в процесі засвоєння знань, умінь та навичок учнів їх життєвого досвіду; розширення цього досвіду та спирання на нього. Реалізація принципу зв'язку навчання з життям сприяє формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду учнів, перетворенню їх знань у переконання, намірів у вчинки. Важливим при цьому є забезпечення організації виконання учнями практичних завдань, що забезпечують поглиблення знань, осмислення сутності явищ, що вивчаються, зв'язків між ними.

Використання теоретичних знань при виконанні практичних завдань переконує учнів в істинності засвоєного навчального матеріалу і формує в них уміння застосовувати їх на практиці. Принцип зв'язку теорії з практикою передбачає активне включення учнів у соціальне значущу виробничу працю на підприємствах, установах, у сільськогосподарському виробництві. Цей принцип сприяє залученню учнів до суспільно-політичного життя держави, регіону, району; активної участі у розв'язанні соціально-економічних, екологічних, культурно-просвітницьких проблем, проблем освіти, навчання, виховання та розвитку особистості.

Способами реалізації принципів зв'язку теорії з практикою, навчання з життям є:

• розкриття в процесі навчання об'єктивних законів, закономірностей, ідей, завдань перебудови і оновлення суспільства нашої країни, ролі науки в підвищенні культурно-освітнього рівня населення, створенні матеріально-технічної бази, формуванні нового мислення, нових суспільних відношень;
• ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, соціально-економічними перетвореннями в нашій країні і за кордоном, для цього використовуються достовірні наукові дані і поточна інформація;
• висвітлення шляхів підвищення продуктивності праці виробничників, працівників культури і науки, озброєння учнів трудовими навичками та уміннями;
• розкриття суті та специфіки політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в нашій країні і в світі на даному етапі розвитку цивілізації;
• використання в навчально-виховному процесі засобів масової інформації (телерадіопередач, періодичної літератури, кіно, преси, краєзнавчого матеріалу);
• висвітлення позитивного досвіду роботи трудових колективів та окремих працівників регіону, міста, району, мікрорайону, школи.

Таким чином, учні переконалися у важливості практичного втілення набутих знань для творчого виконання праці. Другокурсники розширили свій досвід, активно включились у соціально значущу виробничу працю на підприємствах, установах; висвітили позитивний досвід роботи колективу, де вони працювали та окремих працівників регіону, міста, району, мікрорайону, школи. Проведена велика дослідницька, виробнича, навчальна діяльність і можливо, розв’язана проблема працевлаштування.

При захисті практики та курсових проектів на присвоєння І кваліфікаційної категорії, комісією у складі заступника директора з навчально-методичної роботи Мар’янич Т.Г., ст. майстра Кочаток Н.Д. та майстрів виробничого навчання були заслухані доповіді учнів про місце проходження практики, зміст виконуваної роботи, продемонстровані створені та виготовлені наочні друковані видання, презентації, сайти, інші публікації.

У процесі захисту курсових робіт учнями, їм ставились конкретні запитання, щодо особливостей роботи на тому чи іншому підприємстві міста, особливостей обраної теми та структури курсових проектів, способи розкриття тем та результати їх праці.

Комісією вирішувалось питання оцінок роботи представлених проектів. Моніторинг аналізу представлених до захисту проектів показав наступні результати:

 

 

 

Рівень успішності учнів був виставлений лише як високий та достатній. З 28 учнів групи 14 чоловік отримали оцінки "10" та "11" балів у пропорції: 8 учнів – "10" балів, 6 учнів -"11"балів; 9 учнів – "9" балів та лише 5 учнів отримали "8" балів. Рівень знань складає 100%, якість знань – 10 балів по групі. Вважаю це хорошим показником, що ще раз підтверджує дієвість і ефективність роботи за цими технологіями.

 

Отже, обираючи конкретні технології навчання, потрібно завжди орієнтуватись на:

 

• диференційований підхід у роботі з учнями (планується рівень складності тем курсових; виготовлення різнопланової друкованої продукції, побудова опису своєї роботи шляхом створення презентації чи сайту);
• планувати роботу на перспективу (виготовлення та створення публікацій, рекламна діяльність підприємств, де учні проходять практику);
• проводити профорієнтаційну роботу, шляхом включення діяльності підприємств у практичну частину курсової роботи, показ учнями своєї кваліфікації під час проходження практики і виконання виробничих завдань, позиціонування кожного конкретного підприємства через рекламну продукцію, виготовлену учнями самостійно.