22 грудня, у північній півкулі буде найдовша в році ніч і, відповідно, найкоротший день, – зимове сонцестояння.

Крім того, у цей день віруючі відзначають день Святої Анни, матері Діви Марії в пам’ять непорочного зачаття Ісуса Христа.

У вагітних жінок свято Анни користувалось великою повагою – цього дня їм заборонялось працювати.

Як правило, від Анни починалася найактивніша фаза підготовки до Різдвяних свят.

З прадавніх часів зимове сонцестояння пов’язувалося з різноманітними віруваннями та обрядами. Вважається, що у цей день зима зустрічається з літом.

У народі цей день називали народинами сонця, оскільки після нього день починає потроху збільшуватись.

Бджолярі цього дня спостерігали за різними прикметами, які допомагали у їх справі.

У часи язичництва люди вірили, що довга зимова ніч – це зла воля божества на ймення Карачун. Тому цей день звався “карачуном” у низки слов’янських народів.

Термін “карачун” пов’язують з різдвяним циклом обрядів і вірувань. Воно позначає зимовий сонцеворот – Різдво і Святвечір, 24 і 25 грудня, період святок, а також різдвяний хліб і різдвяне деревце.

У Карпатах різдвяний хліб – карачун вважався символом сімейного багатства.

У загальному значені це поняття означає переворот, поворот, різку і вагому зміну стану.

Народні прикмети:

• Після Ганни сонце повертає на літо, а зима – на мороз.
• Ясне сонце – на Новий рік буде сильний мороз, хмарно і на деревах іній – під Новий рік буде відлига.
• Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня. Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.
• Іній на деревах – до хорошого врожаю.
• Якщо йде дощ, то і вся весна буде дощовою.
• Тихий і безвітряний день – на врожай садовини.