Аналітична психологія - напрямок у сучасній психології, в основі якого лежать погляди К. Юнга. Розвиваючи ідею З. Фрейда про несвідоме, К. Юнг істотно її модифікував і розробив власну оригінальну концепцію особистості.
На
відміну від З. Фрейда, К. Юнг вважав, що найбільш інтенсивний розвиток
особистості відбувається не в ранньому дитинстві, а в зрілому віці. Відповідно
на перший план у його схемі виступає не взаємодія дитини з батьками, а
багатопланова система соціальних відносин дорослої особистості у всьому
її розмаїтті. При
цьому метою повноцінного розвитку К. Юнг вважав набуття цілісності
особистості в процесі індивідуації - подолання розколу між свідомістю та
несвідомим, неминуче виникаючим, по думки К. Юнга, в дитячому віці.
Розкол, або розщеплення такого роду багато в чому обумовлені впливом соціального середовища. Так,
зокрема, вступаючи в шкільний вік і прагнучи зайняти максимально
комфортну позицію в середовищі однолітків, дитина свідомо обирає ті
особистісні якості та поведінкові стратегії, які викликають бажану їм
реакцію з боку його соціального оточення. Таким
чином, формується персона - та складова особистості, яка повністю
усвідомлюється, суб'єктивно нею приймається і цілеспрямовано
пред'являється світу. При
цьому ті аспекти особистості, які не відповідають критерію соціальної
бажаності, не просто ховаються, але активно відкидаються на
внутрішньоособистому рівні і, в кінцевому рахунку, витісняються в несвідоме.
Саме таким чином формується тінь - структура несумісна з самоприйняттям і самооцінкою его.
В
ході індивідуалізації, на думку К. Юнга, відбувається поетапне усвідомлення і
прийняття тіні або, інакше кажучи, зсув "центру особистості" до
серединної точки між его і несвідомим. Тим
самим істотно розширюється особистісний потенціал, оскільки, з точки
зору К. Юнга, "... несвідома людина, тобто її тінь не складається
тільки з виключно морально мислительних тенденцій, але висловлює
також ряд хороших якостей, таких як нормальні інстинкти, відповідні реакції, засновані на реальності інсайти, творчі імпульси і т. д. ".
Якщо
процес індивідуалізіції благополучно завершено, і розкол між свідомістю та
несвідомим подолано, виникає інтегрована особистість, або, кажучи
термінами аналітичної психології, самість.
Дана
проблема має актуальне значення для таких прикладних аспектів
соціальної психології, як психологія лідерства, командоутворення,
конфліктологія. Індивід,
не усвідомлює і відрікаючись своєї тіні, як правило, демонструє
вкрай ригідні форми поведінки, погано адаптується до командної роботи,
нездатний до повноцінної творчої діяльності, сприйняття інноваційних
ідей та альтернативних точок зору. У
цьому зв'язку теоретична модель К. Юнга і деякі розроблені ним
психотерапевтичні техніки широко застосовуються в практиці коучингу,
навчальних та тренінгових програм з розвитку лідерських якостей,
командоутворення і т. п.
Не менш важливе значення для вирішення зазначених завдань має вчення К. Юнга про психологічні типи особистості. В
основу своєї типології К. Юнг заклав три біполярних параметра:
екстравесія - інтроверсія, сенсорність - інтуїтивність, мислення -
чуттєвість. Кожна людина, з точки зору К. Юнга, має вроджену схильність до того чи іншого полюсу відповідного параметра.
Екстраверсія
- інтроверсія визначає базову установку індивіда по відношенню до світу
(цей параметр також називають основною позицією): орієнтацію зовні, або
всередину себе. Не слід плутати даний параметр з аналогічно означеною особистісною супермежею в концепції Г. Айзенка.
Сенсорність - інтуїтивно характеризує особистість з точки зору пріоритетного способу збору і сприйняття інформації. Представники
сенсорного типу при зборі інформації орієнтовані на факти, на те, що
дійсно відбувається "тут і зараз", і використання п'яти почуттів: зір,
слух, дотик, нюх і смак. Люди
інтуїтивного типу при зборі й оцінці інформації воліють покладатися на
"шосте відчуття" - здогади, осяяння, прогнози при мінімальному
зовнішньому стимулі. На
відміну від живучого в режимі "тут і зараз" представника сенсорного
типу, інтуїтивісти воліють мати справу з майбутнім, розглядаючи не
стільки факти, скільки можливості.
Мислення - чуттєвість характеризує процес прийняття рішення. Представники "розумового" типу приймають рішення на основі логічного аналізу наявних даних. Якість рішення для них пов'язано з об'єктивністю, відповідністю існуючим нормам, послідовністю і обґрунтованістю. Люди "чутливого" типу приймають рішення, перш за все, виходячи з особистих переконань і суб'єктивних цінностей. Якість рішення визначається для них ступенем емоційної комфортності для себе і оточуючих, гармонією у відносинах. Згідно
з наявними даними, цей параметр чітко корелює з гендерною фактором
стосовно до європейської культури - приблизно дві третини чоловіків
відносяться до "розумовому" типу, а дві третини жінок - до "чуттєвого".
Згідно
типології К. Юнга кожна людина має провідну, найбільш розвинену,
освоєну й передбачувану, або, інакше кажучи, домінуючу функцію
особистості, або домінанту. У
ролі домінанти може виступати будь-яка з психологічних функцій,
складові двох останніх параметрів (сенсорність - інтуїтивність, мислення -
чуттєвість). Поєднання
кожної потенційно домінантної функції з одним з полюсів першого
параметра (екстраверсії чи інтроверсії), утворюють вісім можливих
комбінацій, які К. Юнг позначив як психотипи. Характерні особливості кожного психотипу він описав у своїх роботах.
Надалі типологія до Юнга була розширена і допрацьована американськими психологами І. Майерсом і К. Бріггсом. До
вихідних параметрів вони додали ще один - результат - процес (іноді
званий також рішення - сприйняття), що характеризує загальний стиль
життя індивіда. Люди,
стиль життя яких орієнтований на результат, прагнуть до завершеності
всякої справи, навіть якщо для цього необхідно виконати важку і
малоцікаву роботу. Для них характерний планомірний підхід до діяльності і послідовність у вирішенні завдань.
Люди, орієнтовані на процес, отримують задоволення від самої діяльності. Якщо цього не відбувається, то вони легко відмовляються від розпочатої справи і перемикаються на щось більш цікаве. Їм властиві висока адаптивність, гнучкість, спонтанність. Навіть
вибравши якийсь певний план дій, вони воліють за краще до останнього не ставити
всі крапки над i, зберігаючи альтернативні можливості.
І.
Майерс і К. Бріггс розробили опитувальник (Myers - Briggs Type
Indicator - MBTI), що дозволяє виявити індивідуальну схильність по
кожному з чотирьох параметрів, і детально описали психологічні
особливості 16 можливих типів особистості. Методика Майерс - Бріггс набула широкого поширення в організаційної психології та психології менеджменту. Розроблений
ними підхід застосовується в рекрутменті, командоутворенні, при
вирішенні конфліктних ситуацій, в процесі адаптації молодих фахівців і
т. п.
В
цілому аналітичний підхід, незважаючи на неодноразові закиди в надмірній метафоричності і недостатній науковій обґрунтованості, викликає незмінний інтерес як у психологів-практиків,
так і у педагогів, політологів, культурологів, представників різних
творчих професій. Його
потенціал розвитку явно не вичерпаний, і подальші дослідження в цій
парадигмі можуть призвести до суттєвих науково-практичних результатів.
|
