Лише детально вивчивши психолого-педагогічні особливості дитячого колективу в цілому та кожного учня зокрема, педагог може знайти єдино правильний підхід у доборі та застосуванні режиму роботи на уроці та в позаурочних заходах. Під час викладу нового матеріалу, засвоєння і закріплення вивченого, при контролі якості опанування знаннями найдоцільнішими видаються такі режими: учитель → клас, учитель → група учнів, учитель → учень.
Послідовно втілюючи на практиці диференційований та індивідуалізований підхід, можна використати ще й такий режим роботи, як клас → учитель, група учнів → учитель, учень → учитель, що найдоцільніше на уроках закріплення, узагальнення й систематизації, контролю та корекції знань, коли школярі вже мають достатньо знань, умінь і навичок, щоб працювати із тестами, брати участь у дидактичних іграх, літературних конкурсах, змаганнях тощо.
Диференціація й індивідуалізація навчання максимально забезпечують самостійність учнів у роботі над навчальними, проблемними чи творчими завданнями, у розв’язанні різних за складністю питань. Рівень складності того чи іншого завдання залежить від визначення етапів завдань чи спрямовуючих, коригуючих дій учителя.
На уроках з української літератури використовуються, скажімо, такі завдання:
|
5 клас
|
10 клас
|
Для найслабших
|
виразно прочитати твір (уривок); відповісти на питання до тексту
|
виразно й емоційно прочитати поезію напам’ять
|
Для середніх
|
пояснити рідковживані чи малозрозумілі слова
|
назвати тематичний розряд твору, вказати ідейне спрямування його
|
Для найсильніших
|
визначити головну думку твору (уривка); висловити своє ставлення до прочитаного
|
визначити проблематику поезії; пояснити, які почуття вона викликала
|
Завдання ускладнюються поступово: від елементарних, репродуктивних до аналітико-синтетичних, проблемних і таких, які потребують особистісно-творчого підходу до сприймання опрацьовуваного тексту.
Під час узагальнення та систематизації програмового матеріалу з мови завдання теж можна індивідуалізувати:
|
7 клас
|
9 клас
|
На “4” – “6”
|
визначити ряд однорідних членів; вказати, якими членами речення вони виступають
|
переписати речення, підкреслити його члени; визначити тип складнопідрядного речення
|
На “7” – “9”
|
накреслити схему однорідних членів
|
намалювати лінійну й просторову схеми
|
На “10” – “12”
|
дібрати усно власний аналогічний приклад і пояснити пунктограму
|
виконати повний синтаксичний розбір речення
|
Градація складності завдань логічно обумовлює і градацію в оцінюванні. Учні самостійно вибирають посильні завдання, а тому не виникає конфліктних ситуацій, пов’язаних з примусовим розподілом завдань різного рівня складності (а відтак і з оцінюванням). Оскільки кожне із завдань розраховане на певний час, учень, який обрав завдання із максимальною кількістю балів, але не вклався в термін, одержує відповідно знижену оцінку. Такий підхід не травмує психіку дитини, не принижує її людської гідності, а педагога убезпечує від мимовільної необ’єктивності у ставленні до учня.
Значну самостійність забезпечує використання карток з кольоровими позначками. Наприклад, червоний колір позначає завдання найвищого рівня складності, зелений – середнього, а жовтий – нижнього. Завдяки цьому вчитель економить час, розподіляючи картки між учнями. Розмічаючи дидактичний матеріал, учитель враховує два фактори: перший – при однаковому обсязі завдань різний рівень їх складності, другий – при завданнях приблизно однакового рівня складності різний їх обсяг.
Така диференціація дає можливість педагогові найефективніше використовувати навчальний час, максимально індивідуалізуючи завдання як щодо складності, так і щодо обсягу.
Принцип поступового підвищення складності (від простого до скаднішого) при подачі програмового матеріалу дає можливість диференціювати завдання залежно від рівня підготовленості різних груп учнів: одне і те саме завдання, розраховане на групу школярів середнього рівня підготовленості й сприймання, можна відповідно спростити, знизивши оцінку за виконання на бал, або ускладнити, піднявши її на бал.
9 клас
Конкурс на найкраще речення у фольклорному стилі із підрядним обставинним порівнянням. Речення складаються усно.
Варіант 1
(…), (мов…).
- (Начебто…), (..).
- (…), (нібито…).
|
Варіант 2
(Ніби…), (…).
- (…), (немовби…).
- (Наче…), (…).
|
Варіант 3
(…), (як…).
- (Мовби…), (…).
- (…), (неначе…).
|
Умова: 1 речення – “5”; 3 речення – “8”; найкраще 1 речення – “11”. (3 хв.)
11 клас
Завдання-гра “Хто найвправніший редактор?” (усно відредагувати речення). (3 хв.)
- Нам ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз.
- Повертаючись додому, хвіртка виявилася зачиненою, і мені прийшлося йти городами.
- На літературному вечорі приймали участь поети і письменники різних поколінь.
Умова: 3 речення без помилок або з однією помилкою – “11”-“10”; 2 речення без помилок або з двома помилками – “9”-“7”; 1речення без помилок – “6”.
9 клас
Завдання: намалювати (усно) портрет Чіпки Вареника.
На “6”: схарактеризувати образ у загальних рисах.
На “9”: намалювати детальний словесний портрет персонажа без цитатного підтвердження, прокоментувати окремі деталі.
На “12”: кожну портретну деталь зовнішності чи вдачі розгорнутої словесної характеристики прокоментувати чи підтвердити цитатою.
11клас
Завдання: дібрати цікаві питання для літературної гри за романом І. Багряного “Сад Гетсиманський”. (5 хв.)
На “12” – 12 питань.
На “9” – 10.
На “6” – 8.
Поступово змінюючи ступінь складності диференційованих знань, учитель вводить питання й завдання, які особливо стимулюють мислення школярів. У цьому разі проводиться градація у формулюванні питання чи постановці завдання. Ось як сформульовані питання різнорівневої складності на порівняння, зіставлення різних явищ чи процесів:
6 клас
Для слабших. Які основні ознаки самостійних частин мови? Які основні ознаки службових частин мови? Чим вони відрізняються?
Для сильніших. Яка відмінність між самостійними й службовими частинами мови?
9 клас
Для слабших. Які особливості побудови і смислових відношень між частинами складносурядного речення? Які особливості побудови і смислових відношень між частинами складнопідрядного речення? Які особливості побудови і смислових відношень безсполучникового речення з однотипними частинами? Які особливості побудови і смислових відношень безсполучникового речення з неоднотипними частинами? Пояснити явище синтаксичної синонімії.
Для сильніших. Зіставити складносурядне речення та безсполучникове речення з однотипними частинами. Зіставити складнопідрядне речення та безсполучникове речення з неоднотипними частинами. Що між ними спільного в побудові та смислових відношеннях між частинами?
Для найсильніших. Пояснити явище синонімії синтаксичних конструкцій складних сполучникових і безсполучникових речень.
Особливе значення при диференційовано-індивідуалізованому підході має заключний етап уроку – повідомлення домашнього завдання, бо вдома учень залишається сам на сам зі своєю роботою, може розгубитися і зовсім не виконати завдання. Учитель повинен вибрати такі завдання, щоб одержати максимальну віддачу від учнів різного рівня підготовленності й сприймання. Наприклад:
9 клас
§ 44. Впр.320 або виписати 5 обставинних причинових речень із фольклору.
Повт. § 27. Впр.591 або скласти кросворд із синонімами й антонімами.
Цікавими й перспективними є нестандартні типи уроків: урок-гра, урок-казка, урок-тест, урок-“літературний, мовознавчий бій”, урок-семінар, урок-диспут, урок-усна мандрівка, урок-конкурс тощо.
Вельми ефективною є розробка вчителем цікавих ігор, кросвордів, завдань, дидактична роль яких посилюється завдяки максимальній активності учнів різних груп (від найслабших до найсильніших), захоплених як формою, так і змістом, доступністю запропонованого:
5 клас
Завдання-гра. Дібравши правильно синоніми та антоніми до слів, заповнити кросворд..
1. Синонім до неголосно.
|
|
|
|
|
|
|
2. Синонім до праця.
|
|
|
|
|
|
|
3. Антонім до отой.
|
|
|
|
|
|
|
4. Синонім до опустися.
|
|
|
|
|
|
|
5. Антонім до ваше.
|
|
|
|
|
|
|
6. Синонім до прямуєш.
|
|
|
|
|
|
|
7. Синонім до артист.
|
|
|
|
|
|
|
Якщо кросворд заповнено правильно, одержимо відгадку на загадку:
Ніжна, гарна, запашна очі милувала.
Королева квітів всіх в садку розцвіла. (Троянда.)
П
1. Синонім до прикро.
|
|
|
|
|
|
2. Синонім до ікона.
|
|
|
|
|
|
3. Синонім до збільшуватися.
|
|
|
|
|
|
4. Синонім до другий.
|
|
|
|
|
|
5. Синонім до кровожерний.
|
|
|
|
|
|
Якщо кросворд заповнено правильно, одержимо відгадку на загадку:
І зелений кожушок, й кістяну сороку
Щиро одягнув татусь своєму синочку.
Час прийшов – кожушок знявсь,
А синок на зуб попавсь. (Горіх.)
7 клас
Завдання-гра “Визнач спосіб творення прислівників”.
На “5”: виписати всі прислівники та прислівникові сполучення, усно визначити їх спосіб творення.
На “7”: назвати прислівниковий розряд.
а) підрядне обставинне часу – “Коли ще доведеться сюди вернутись, світи сходивши впоперек і вздовж”;
в) підрядне з’ясувальне – “І дерево, що цвіт свій скоро скине, плодами вкриється, гілля спустивши вниз”.
за одну правку – “5”; за дві правки – “8”; за три правки – “10”.
Диференціація та індивідуалізація навчання допомагає залучити до роботи кожного учня, знайти найоптимальніший, найраціональніший підхід до груп школярів різних рівнів, дає можливість учневі і як об’єктові, і як співтворцеві навчального процесу засвоїти максимум інформації, поданої педагогом фахівцем на уроці.
Тому завданням учителя, зацікавленого в результатах своєї праці, є постійний творчий пошук, системний експеримент, апробація нових, нетрадиційних форм і прийомів навчання і водночас вдосконалення та відшліфування давно відомих, традиційних.