У ході дослідження встановлено, що молодого вчителя здебільшого характеризує гуманістично-ділова орієнтація, здатність відстоювати свою думку, якщо це важливо для досягнення загальної мети. Він орієнтується на спільну діяльність, хоча уникає від виконання конкретних завдань, конформний. Більше всього молоді педагоги цінують моральні, інтелектуальні та комунікативні якості. Молоді респонденти за результатами популярності соціальних ролей віддали пріоритет сімейно-етичним ролям, тісним родинним та дружнім стосункам.

Досвідченим вчителям притаманна орієнтація, передусім, на  свій предмет. Вони відходять від спільної  діяльності в педколективі і орієнтуються на індивідуальну роботу, а в професійній кар’єрі мають орієнтацію на кон'юнктуру або схильні до ретроорієнтації. І тому індивідуально-корекційна та самокорекційна робота є важливою для даної категорії вчителів. Аналізуючи результати дослідження популярності соціальних ролей, досвідчені вчителі визначали їх рангові місця таким чином: значущими виявились персоно-етнічні ролі, їх особливості, з усвідомленим прагненням до самореалізації; не менш важливі - сімейно-етичні ролі, родинні та дружні зв’язки; біологічні та соціально-вікові ролі залишилися незначними.

Порівняльна характеристика динаміки Я-образу вчителя серед педагогів-початківців та досвідчених дала нам можливість побачити такі прогресивні тенденції: орієнтація в професійній кар’єрі – перспективна, рівень професіоналізму – творчо-лідерський.

У молодих вчителів гуманістична спрямованість особистості, а у досвідчених педагогів домінуючі переживання – оптимістичні. Результати аналізу свідчать, що у досвідчених педагогів ранжування особистісних якостей (моральних, інтелектуальних, комунікативних) майже не відрізняється від вчителів-початківців. Обом групам притаманна, зокрема ідеалістична спрямованість. За даними властивостями визначальним у відсутності динаміки Я-образу вчителя є шкільне середовище з консервативною атмосферою в колективах, при тому що індивідуальні особливості вчителів різні.

Цілісність образу педагога передбачає і дослідження його здібностей до саморозвитку. Прогресивною тенденцією можна вважати активний, а не епізодичний саморозвиток як вчителів-початківців, так і досвідчених.

Результати діаграми підтверджують, що більшість педагогів обох груп мають здібності до активного саморозвитку: з 806 вчителів – це 503 особи, що становить для початківців – 57,8%, а для досвідчених – 67,6%. Епізодичний саморозвиток стосується 296 педагогів, але для початківців – це 41,3%, а для досвідчених – 31,6%. Деструктивні тенденції становлять лише 0,9% для педагогів-початківців і 0,8% - для досвідчених учителів. Серед факторів, що стимулюють саморозвиток у педагогічній діяльності, стабільно високими у досвідчених і молодих педагогів є: інтерес до роботи, організація праці в школі, можливість отримати визнання в колективі. Слід відмітити, що у досвідчених вчителів зростає довіра, підвищується відповідальність, значущим є приклад і вплив керівника, його увага до проблем учителя. На жаль, падає необхідність у заняттях самоосвітою, курсової перепідготовки, шкільна методична робота стає тягарем. Аналіз перешкоджаючих факторів у педагогічній діяльності дає можливість побачити, що стабільними у молодих та досвідчених педагогів є: власна інерція, розчарування у результаті попередніх невдач, незадовільний стан здоров’я, нестача часу, обмежені ресурси, професійне незадоволення, нервово-психічне та фізичне перевантаження.

Розроблена і запропонована методика "Суб’єктивного шкалування Я-образу вчителя” та розгляд значущих зв’язків його якостей дозволили побудувати особистісні шкали-характеристики. Це дало змогу самим педагогам визначити важливі риси характеру та окремі структурні компоненти формування його цілісного Я-образу. На основі залежності коефіцієнту рангової кореляції, прогностичної здатності шкал характеристик, виявлених педагогами, визначені такі моделі: образ професіонала, образ непрофесіонала та реальний Я-образ вчителя.

В уявленнях вчителів-початківців непрофесіонала характеризують: відсутність самоповаги та інтересу до предмета, непрактичність, невігластво, відсутність почуття прекрасного, безпорадність, хитрощі, фамільярність, їм бракує інтелігентності, любові до людей (мізантропи). У досвідчених вчителів характеристика непрофесіонала дещо інша: неохайність, лицемірство, відсутність авторитету, байдужість, розпорошеність, лінь, необов’язковість, при відсутності самоповаги, інтелігентності та небажанні займатися педагогічною діяльністю.

Аналіз динаміки Я-образу професіонала показав, що у молодих педагогів він представлений такими яскраво вираженими характеристиками: гуманістична спрямованість, адекватне сприйняття реальності, увага до думки колег і такими значущими якостями особистості - доброзичливість, порядність, спостережливість, емпатійність. життєрадісність, чуйність, активність, емоційність, відкритість, поступливість, романтизм. Молоді педагоги усвідомлюють образ вчителя-професіонала як інтелектуала, романтика, гуманіста  та оптиміста. На відміну від молодих, у досвідчених вчителів Я-образ професіонала характеризують такі особливості: предметно-ділова спрямованість, любов до дітей, широта ерудиції, розвинена інтелігентність і такі значущі якості особистості – комунікабельність, спостережливість, авторитетність, поступливість, емоційність, вимогливість, творчість, цілеспрямованість, гнучкість, чесність, акуратність, працьовитість, дисциплінованість, рішучість, суворість, висока моральність.

Можна констатувати той факт, що за результатами порівняння різних моделей Я-образу вчителя для молодих і досвідчених педагогів, ступінь взаємозв’язку між ними – різний (він вимірювався коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена). Наприклад, для моделі професіонала цей коефіцієнт сягає 0.26, а для моделі непрофесіонала він становить 0.06. Образ Я-реальний характеризується коефіцієнтом 0.15 і дає нам побачити таку картину: у початківців - це сьогодні людина високих моральних принципів, віддана своїй справі, з почуттям гумору, акуратна, працьовита, ерудована, відкрита, уважна до думки друзів, педагог з розвинутою національною свідомістю та професійною орієнтацією на сучасність, але песимістичними переживаннями, а у досвідчених - далекоглядна, підприємлива, сувора, домінантна, винахідлива, з почуттям гумору, романтик, з домінуванням оптимістичних переживань, розвинутою політичною свідомістю та перспективно-консервативною професійною орієнтацією.

Поряд з прогресивними тенденціями є і деструктивні явища, які змінюють Я-образ педагога. В обох критеріальних групах педагогів вони можуть проявлятись на таких двох рівнях: соціально-нормативному і особистісно-психологічному. Для молодих і досвідчених вчителів соціально-нормативними детермінантами деструкції реального Я-образу є: складні життєві обставини, обмежені матеріальні ресурси, нестача часу, відсутність об’єктивної інформації про себе. Усе це великою мірою зумовлено соціально-економічною ситуацією в суспільстві загалом, а в системі освіти, зокрема.

На особистісно-психологічному рівні деструктивні тенденції Я-образу вчителя зумовлені: песимістичними емоційно-вольовими переживаннями, ретроспективною орієнтацією у професійній кар’єрі, низькою стійкістю в умовах стресових ситуацій,  негативними якостями особистості (авторитарність, домінантність тощо), незадовільним станом здоров’я, власною інерцією, розчаруванням внаслідок попередніх невдач, неадекватним зворотнім зв’язком у колективі, низькою відмовою від загрозливих авторитарних методів, а також відсутністю задоволення від спілкування з колегами, небажанням з ними співпрацювати, відсутністю підтримки і допомоги зі сторони керівників, почуттям тривоги, ворожою реакцією на зміни та прагнення колег до нового, слабкими навичками групової роботи серед самих педагогів.

За результатами дослідження популярності соціальних ролей, ціннісних орієнтацій молоді вчителі виявляють більшу залежність від родини, а досвідчені - демонструють соціальну автономію. Представники обох вибірок, на жаль, не є яскравими патріотами своєї професії.

Виявлені нами розбіжності у формуванні образу вчителя непрофесіонала, професіонала та реального Я, деструктивні явища Я-образу вчителя, психологічні та соціальні бар’єри його педагогічної діяльності спонукали нас застосувати в науково-методичній роботі педагогічних колективів такий спосіб корекції Я-образу, як психолого-педагогічне навчання з елементами тренінгу особистісного зростання та музикотерапії. Програма навчання "Псхолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя” розрахована на два роки роботи.

Узагальнені результати експериментальної роботи дали змогу зробити висновки про те, що значущими аспектами в організації науково-методичної роботи в педагогічному колективі для вчителів-початківців стали: розширення знань з проблем психології групи та управління, етико-психологічні знання взаєморозуміння, залишилось актуальним підвищення теоретичних знань з фахового предмета, набули важливості навички наукової організації праці, проблема пізнання та самопізнання особистості педагога. У досвідчених педагогів склалися такі пріоритети: у професійному удосконаленні на першому місці - психологія взаєморозуміння, далі - пізнання себе як особистості, практичні навички науково-творчої та дослідної роботи, розширення знань з проблем психології групи та управління, навички індивідуальної роботи з дітьми.

Виявлено позитивні зрушення у змістовній спрямованості і самооцінці педагогів після експериментальної роботи. Предметно-ділова спрямованість особистості в обох групах вчителів після експериментальної роботи поступилася місцем гуманістичній. Так, в групі вчителів-початківців зміни носять більш суттєвий характер, вони відбулись у 43,1% педагогів, хоча в групі досвідчених зміна професійної спрямованості відбулась лише у 5,4% вчителів. Результати дослідження показали, що до початку експериментального  психолого-педагогічного навчання 52% педагогів-початківців мали занижену самооцінку, а 4% - дуже занижену  і тільки 36% - адекватно оцінили себе.

На відміну від молодих, 56% досвідчених вчителів оцінили себе адекватно,  а у 37% - відмічена завищена і у 7% - дуже завищена самооцінка. Занижена самооцінка у педагогів-початківців змінилась на адекватну в результаті експерименту і становить 80%, а у більшості досвідчених вчителів на 22% навіть зросла завищена самооцінка.

Узагальнені результати експерименту дали змогу зробити висновок про ефективність вибраної форми корекційної роботи у вигляді психолого-педагогічного навчання "Психолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя”.

4. У більшості педагогів здібності до саморозвитку носять активний характер, що свідчить про великі потенційні можливості вчителів. Водночас разом з прогресивними тенденціями Я-образу вчителя є і деструктивні явища, зумовлені соціально-нормативними та особистісно-психологічними детермінантами.

Спільні психологічні характеристики ідеального Я-образу вчителя-професіонала, визначені молодими і досвідченими педагогами: перспективна орієнтація у професійній кар’єрі, домінуючі оптимістичні емоційно-вольові переживання, творчо-лідерський рівень професіоналізму, теоретична (мовленнєво-розумова) форма реалізації педагогічної діяльності, увага до людей, стриманість, почуття гумору, розвинена політична та національна свідомість, підприємливість, врівноваженість, суворість, винахідливість, щирість, почуття гідності.

Рівень розвитку цілісного Я-образу визначається не стільки певними соціальними умовами, зовнішніми еталонами, зразками чи абстрактними якостями особистості, скільки взаємозв’язком основних компонентів вказаного образу, значущих особистісних якостей з суб’єктивним відображенням умов їх прояву в педагогічній діяльності вчителя.

5.Результати експерименту показали високу ефективність запропонованого психолого-педагогічного навчання по корекції Я-образу вчителя, спрямованого на формування його цілісності, активний розвиток особистості, високий рівень професійної діяльності педагога. Експериментальні групи мають позитивну динаміку успішності своєї діяльності та відповідний вплив на Я-образ педагога. Вдосконаленню науково-методичної роботи з педагогічними кадрами сприяє: розширення в них знань з психології групи, етико-психологічних знань взаєморозуміння, пізнання себе як особистості, практичних навичок науково-творчої та дослідної роботи. В результаті експериментальної роботи в обох групах респондентів професійна спрямованість змінилася з предметно-ділової на гуманістичну, а адекватна самооцінка у більшості вчителів сприяла поліпшенню мікроклімату в колективі та формуванню реалістичного Я-образу вчителя професіонала.

Виконане дослідження дозволило запропонувати ряд рекомендацій, впровадження в життя яких сприятиме цілеспрямованому формуванню цілісного Я-образу вчителя-професіонала та підвищенню ефективності його педагогічної діяльності:

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших ґрунтовних експериментів потребують дослідження взаємовпливу структурних компонентів формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала, їх вплив на особистісні якості педагога, а також вивчення співвідношення Я-реального педагога з Я-ідеальним у всіх учасників педагогічної взаємодії (учителів, батьків, студентів). Поглибленого дослідження потребує вплив характеристик Я-образу педагога на успішність його професійної діяльності. 

Автореферат дисертації