- Як перекласти з російської всплывающее окно? Українською мовою – вигулькове вікно, бо воно при натисканні вигулькує, тобто випливає, раптово з'являється.
- Яка відмінність між потягом і поїздом? У цих слів є спільне значення – низка з'єднаних між собою залізничних вагонів. У такому значенні частіше вживане потяг. Воно має тривалу традицію в українській мові. У радянські часи його намагалися зробити застарілим. Редагували навіть класиків української літератури. Відомий вірш Володимира Сосюри "Коли потяг у даль загуркоче" друкували, замінивши слово потяг на поїзд. Але тепер усе стало на свої місця, і перша строфа цього вірша звучить так: Коли потяг у даль загуркоче, / Пригадаються знову мені / Дзвін гітари у місячні ночі, / Поцілунки й жоржини сумні. Поїзд у цьому значенні – рідше вживаний синонім. Але тільки поїзд використовують у значенні: ряд візків, саней з учасниками весільного обряду. Наприклад: "Молодий збирає поїзд і їде до молодої" (словник за редакцією Бориса Грінченка).
- Російське слово местонахождение можна перекласти місцеперебування, або стисліше – розташування.
- Чому професор Пономарів, але блог професора Пономарева? Тому що в першому випадку маємо закритий склад, а в другому – відкритий. А в закритому й відкритому складах чергуються голосні. У закритому пишемо і, а у відкритому – о або е. Ніч – ночі, піч – печі, кріп – кропу. Так само й у власних назвах. Наприклад, був такий український письменник Василь Королів, а його дружина, теж українська письменниця й археолог – Наталена Королева.
- Є думка, що незграбний вислів забезпечити безпеку можна замінити дієсловом убезпечити. Вислів забезпечити безпеку справді незграбний, тому треба казати гарантувати безпеку. Є й однослівне позначення: убезпечити. Наприклад: убезпечити учасників мітингу (військових під час боїв, пасажирів авіарейсів тощо).
- В українському перекладі книжки Мічіо Кайку "Фізика майбутнього" слово тонна написане з однією літерою н. Так треба чи просто це неграмотний переклад? По-перше, за одним словом не можна судити про грамотність або неграмотність перекладу. Проєкт правопису, підготовлений комісією на чолі з членом-кореспондентом НАН України Василем Німчуком у 1999 році, рекомендував не подвоювати приголосних у словах іншомовного походження там, де у вимові не чути подовження. Наприклад, у слові ванна ми чуємо подовження, а в слові тонна (тона) такого подовження не чуємо. Очевидно, перекладач скористався тим варіянтом правопису, який використовую і я, оскільки він уже досить широко вживаний у практиці, хоч досі й не затверджений. Бо той проєкт правопису відповідає всім фонетико-морфологічним законам української мови.
- Якого року правописом української мови варто керуватися? Особисто я керуюся проєктом правопису, який розробила Національна комісія з питань правопису під керівництвом члена-кореспондента Національної академії наук України Василя Німчука в 1999 році.
-
Форми дієслів потрібно вживати в однині чи множині, коли надсилають листа на бланку якоїсь організації за підписом її керівника? У таких випадках варто використовувати множину: інформуємо, повідомляємо, просимо, а не інформую, повідомляю, прошу.
-
Як правильно: цукерок чи цукерка? У сучасній українській літературній мові вживані обидва варіянти, але переважає форма жіночого роду. Цукерка, множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерок. Від іменника чоловічого роду цукерок множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерків.
- Як потрібно казати: проголосувати що чи за що? Правильно – проголосувати за законопроєкт. Проголосувати законопроєкт – без прийменника за – розмовна форма, якої в офіційному вжитку варто уникати.
- Як краще: по п’ятницях чи щоп’ятниці? Правильні обидві конструкції. Не можна казати тільки по п’ятницям, бо в місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах, -ях, а не -ам, -ям. Так кажуть безграмотні урядовці, що їздять по областям, по районам, проводять засідання по четвергам, замість потрібних по областях, по районах, по четвергах.
- Окремо чи через дефіс потрібно писати духовно збудовуючий? Оскільки українська літературна мова не має активних дієприкметників на -чий, то потрібно використовувати вислови духовний будівничий, або будівничий духовности.
- Пояснити значеннєві відтінки в словах блискавично, вмить, миттєво. За Словником української мови, ці лексеми мають такі значення : блискавично – дуже швидко, як спалах блискавки; вмить (умить) – у цю ж хвилину, дуже швидко; миттєво – дуже швидко, раптово.Отже, це – синоніми, слова з незначними семантичними відмінностями. Їх потрібно використовувати для врізноманітнення викладу.
- Вислів дорожньо-транспортна пригода. Бо пригода, мовляв, - це подія, випадок. Але за лексикографічними працями, пригода – це те, що трапилося, часто непередбачуване, несподіване. Можна сказати романтична пригода, любовні пригоди, веселі пригоди. Проте серед значень цього слова є й таке: подія, що трапляється під час мандрівки, часто пов’язана з ризиком. Тож коли йдеться про якусь аварію в дорозі, то цілком доречний вислів дорожньо-транспортна пригода. Крім вільного значення, іменник пригода входить до складу фразеологізму: бути (стати) в пригоді – бути корисним комусь. (Див. також запис "Чи бувають пригоди трагічними")
|
