Термін «інформація» (з лат.іпformatio, яке означає роз'яснення, виклад). Поняття інформація є неозначуваним.

Під інформацією розуміють відомості про об'єкти навколишнього світу, які сприймаються людиною, твариною, рослинним світом або спеціальними пристроями і підвищують їх рівень поінформованості.

Інформація передається за допомогою повідомлень. Повідомлення бувають усними, письмовими, у вигляді малюнків, жестами, спеціальними знаками чи організованими якимось іншим чином. Прикладами повідомлень є: покази вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, усна розповідь, відповідь учня тощо.

За допомогою повідомлень відбувається обмін інформацією між людьми, між людьми і машинами, між машинами; обмін сигналами у рослинному і тваринному світі, від клітини до клітини, від організму до організму тощо.

Види інформації:

За суспільним значенням:

•  наукова;
•  виробнича;
•  управлінська;
•  технічна;
•  масового подання:
•  повсякденна;
•  суспільно-політична;

За способами сприйняття:

•   візуальна;
•   аудіальна;
•   тактильна;
•   нюхова;
•   смакова.

За формами подання:

•   текстова;
•   числова;
•   графічна;
•   комбінована
•   естетична

Інформація, яку несуть повідомлення повинна характеризуватися такими властивостями, як корисність, актуальність, вірогідність, об'єктивність, повнота, зрозумілість.

Корисність. Корисність інформації оцінюється за тими задачами, які можна розв'язати з її використанням. Відомості, корисні для однієї людини, виявляються марними для іншої, якщо вона не може їх використовувати.

Актуальність. Інформація актуальна(своєчасна), якщо вона важлива в даний момент часу. Якщо ви маєте їхати потягом, то для вас важливою є інформація про те, коли цей потяг вирушає. Однак ця інформація втрачає свою актуальність після того, як потяг рушив.

Вірогідність. Інформація вважається вірогідною, якщо вона не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею. Якщо ви довідалися про повінь з інформаційної телепрограми, то ця інформація, цілком ймовірно, є достовірною. Водночас чутки про пришестя інопланетян, що очікується наступного тижня, недостовірні.

Об'єктивність. Інформація може бути об'єктивною або суб'єктивною (залежати чи не залежати від чийогось судження). Наприклад, повідомлення «вода в морі холодна» є суб'єктивним, водночас повідомлення «температура води +17С⁰» дає об'єктивну інформацію.

Повнота. Інформація повна, якщо її достатньо для правильних висновків і прийняття правильних рішень. Якщо людині на основі якої-небудь інформації доводиться щось вирішувати, то вона спочатку оцінює, чи досить цієї інформації для-ухвалення правильного рішення. Інакше кажучи, повною чи неповною є наявна інформація.

Зрозумілість. Інформація зрозуміла, якщо при її сприйманні немає потреби у додаткових повідомленнях (не виникає запитань). Якщо людині розповідають щось, до сприймання чого вона ще не підготовлена, наприклад звертаються англійською раніше, ніж людина вивчила цю мову, то вона з почутої інформації винесе зовсім іншу інформацію, ніж це було б тоді, коли людина вивчила англійську мову.

Якщо повідомлення не несе корисної інформації, то воно несе шум. Інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію.

Наприклад, якщо кілька разів повідомляється про одну і ту ж таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі ж повідомлення для тієї самої людини — шум. В такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому ж повідомленні виявили корисну інформацію, то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію.