План - попередня форма запису прочитаного.

План майбутнього виступу складається а процесі опрацювання різних допоміжних матеріалів: вивчення рішень уряду, книг, брошур, збирання газетних вирізок та ін. Так поступово вимальовується контури майбутніх розділів доповіді. Потім нагромаджуються цифри, факти, посилання на джерела та ін. Коли підготовчу роботу закінчено, треба розпочати обдумування порядку розміщення окремих частин доповіді, остаточне визначення кількості їх, послідовності й обсягу. Так в уяві доповідача постає план майбутнього виступу.

Проте розгорнутий план доповіді - це вже кінцевий результат щойно описаного процесу, готовий матеріал; з яким можна виступати, поминувши такий етап підготовки доповіді як писання розгорнутого викладу її тексту.

Перевага тексту над планом у тому, що доповідач, не зв’язаний цим детальним, важким і складним матеріалом, краще бачить аудиторію, її реакцію, а це дає йому можливість змінювати дещо навіть під час виголошення доповіді, скорочувати або збільшувати кількість ілюстрацій та ін.

Пишеться розгорнутий план так: аркуш паперу ділиться на дві частини. Ліворуч пишеться назва розділу плану; праворуч на більшій частині сторінки, викладаються основні формулювання, фактичні й цифрові дані та ін. Записи повинні бути дуже чіткими, щоб їх одразу було видно (бажано чорнилом різного кольору факти, цифри, цитати, пункти викладу; тоді їх легко знайти). На одному аркуші, як правило, вміщають матеріал одного розділу.

Дозволити собі виступати за розгорнутим планом може лише людина, яка звикла вільно триматися перед незнайомою аудиторією, досконало знає матеріал, а головне - добре володіє усним публічним мовленням, має багатий запас слів і вміє урізноманітнювати виклад.

Кожен твір, реферат чи будь-яка інша робота не можуть бути написані без попереднього плану. І, навіть, книги пишуть попередньо склавши план викладу.

Є декілька видів планів: короткі та розгорнуті

За будовою бувають: прості та складні

ФOPMA ПРОСТОГО ПЛАНУ

Кожен пункт проставляється арабською цифрою, після якої ставиться крапка. Таких пунктів може бути довільна кількість, але бажано, щоб їх було не більше п’яти, адже це простий план.

Кожен новий пункт пишемо від лівого поля, а наступні рядки цього пункту з абзацу.

Рідше зустрічається такий план, у якому кожен новий пункт відзначаємо літерами алфавіту і дужкою. І теж повинно бути таких пунктів не більше шести.

1. хтхххххухххххххххх
2. хххххххххххххххххх
3. хххххххххххххххххх

                                                а)ххххххххххххх

                                                б)хххххххххххх

                                                в)хххххххххххх

ФОРМА СКЛАДНОГО ПЛАНУ

Складні плани мають більшу конструкцію. Більше пунктів, а отже є в наявності і підпункти. Кожен новий пункт чи підпункт теж може проставлятися арабськими цифрами та літерами. Такий складний план є змішаним за позначенням пунктів та підпунктів.

1. ххххххххххххххххххххх
2. ххххххххххххххххххх

а)хххххххххххххх

б)хххххххххххххх

в)ххххххххххххїх

г), і т.д.

3. ххххххххххххххххххххх
4. ххххххххххххххххххххх

або

1. хххххххххххххххххххх
2. ххххххххххххххххххх
   1. 1  хххххххххххх
   2. 2  хххххххххххх
3. хххххххххххххххх
4. хххххххххххххххх

Вapiантів написання  може бути дуже багато. Для дрібнішого поділу зберігається той самий принцип нумерації.

1. Ххххххххххххххххх
2. Ххххххххххххххххх
   1. 1 ххххххххххххххххххх
      2.2 ххххххххххххххх

2.2.1    хххххххххххххх

2.2.2    хххххххххххххх

або

1        ххххххххххххх

2        ххххххххххххх

2.1  хххххххххххх

2.2  хххххххххххх

а)хххххххх

б)ххххххххх

2.3  ххххххххххх

а)хххххххххх

б)ххххххххххх

Слід також звернути увагу на те, що усі плани за своім складом можуть бути як авторськими так і цитатними (тобто коли план складається за цитатами тексту). Оформлення плану таке ж як і попереднє, але слід зауважити, що цитати оформляються відповідно. Замість цитат може бути також і пряма мова. В такому випадку оформлення також відповідне.

Усі плани у своєму контексті повинні містити вступну частину, основну та заключну. Згідно цього ми й повинні будувати сам план. Першим пунктом плану буде, звичайно, вступ. Найчастіше цей пункт не містить підпунктів.

Другий пункт може бути розширений підпунктами, інші 2-і, 3-і, 4-і пункти теж можуть бути розділені. Заключна частина чи висновок найчастіше не розширюється підпунктами.

До підвидів планів віднесемо:

1. Плани звичайні (що складаються для виступів, рефератів, творів);
2. Плани на місяць, рік, (плани роботи кабінетів, перспективні плани, тобто тематика їх дуже різноманітна. Фіксуються у таких планах види намічених робіт, строки виконання, виконавці).

Надзвичайно важливою для цього документу є рубрикація - правильний поділ плану на співмірні частини, дотримання однотипного способу викладу всіх пунктів плану; точність і чіткість формулювань.

ФОРМА ПЛАНУ (таблиця, графік, вільний текстовий виклад) обираєте незалежно від призначення.