Література

1. Березін Б.І. Самовчитель Машинопису. — Легка Індустрія. — М.: 1969. — С. 38. — 160 с.
2. Дмітрієвський Н.Н. і Дмітрієвська Е.І. Методика викладання машинопису. — М.: Рад. наука, 1948.
3. Портнов М. П. Теорія і практика професійної підготовки операторів клавішної техніки (Становлення і розвиток). — Московська область: 1987. — С. 18. — 24 с.
4. Селезнева Ю. А. Набір тексту на ПК: Сліпий 10-пальцьовий метод друку. — Спб.: «Корона Прінт», 2005.

Машинопис – політерний друк і розмноження текстових, табличних і цифрових матеріалів за допомогою ПК.

Багато років займаючись викладанням машинопису, навчила сотні учнів. Продовжую це робити і на даний час. Я – фанат професійного володіння клавіатурою. По тому, як людина працює з клавіатурою, я суджу про його культуру, характер, інтелект.

Хоча існує безліч курсів, тренажерів, проте більшість користувачів ПК сьогодні працюють з клавіатурою неправильно, витрачаючи багато часу на написання простого тексту, і приділяючи більше уваги його набору, ніж змісту. Багато хто навіть не підозрює, що існує професійний друк.

Давайте розберемося, що ви робите неправильно і що означає «правильно»? І, головне, як досягти цього.

1.          Що ви робите неправильно? Ви і самі знаєте – двома пальцями ви бігаєте по клавіатурі, хто – швидше, хто – повільніше. При цьому ви встигаєте дивитися одночасно в три місця – на клавіатуру, на оригінал (якщо друкуєте з нього) і на монітор. Самі того не помічаючи, ви дуже втомлюєтеся. Ви можете заперечити: «Та я друкую дуже швидко!» Погоджуюся! Я бачила людей, які друкують двома пальцями швидше ніж ті, хто друкує десятьма. І, на перший погляд, ви маєте рацію! Проте – ось вам єдине заперечення: якби ви, особисто ви, уміли друкувати професійно, ви б підвищили свою швидкість, а значить і продуктивність виконання вами робіт, в 3-5 разів! Цей аргумент заслуговує на увагу, а сьогоднішній день вимагає ось такого прискорення?

Більш того, працюючи з клавіатурою професійно (не дивлячись і не шукаючи букви), ви повністю зосереджуєте свою увагу на тому, що робите: курсову, диплом, листування у чаті та ін.

2.          Що означає «правильно»? Це – коли ви читаєте який-небудь цікавий текст і, дійшовши до особливо цікавого місця, зупиняєтеся, щоб перевести дух, і раптом помічаєте, що ваші руки його писали, без всякого вашої участі.

Це – коли в суспільному місці, наприклад, Інтернет-клубі, ви писатимете лист своїй подрузі або другу, і раптом спиною відчуєте чиюсь присутність, і, озирнувшись назад, побачите чоловік п'ять глядачів, які застигли побачивши вашу роботу.

Це – коли на черговій співбесіді у працедавця, протягнувши йому резюме, ви побіжно відмітите (незважаючи, що в резюме це вказане): друкую професійно. Раніше це треба було ще і демонструвати, зараз більшість працедавців вже десь це бачили.

Це – коли ви, не знаючи ні слова англійською (французькою, німецькою) так само швидко друкуєте, як і на російській розкладці. А якщо ви ще й вивчаєте інші мови, то машинопис стане вірним помічником і служитиме ще одним каналом навчання мові.

Це – коли філософськи можете собі сказати: хоч щось в цьому житті я умію робити досконало!

3.              Як цього досягти? Є два способи: за допомогою тренажера і за допомогою класичних вправ. Спробую пояснити різницю.

Можливо серед вас також є люди, які пробували навчитися за допомогою тренажера. Причому, неважливо – якого. І в більшості своїй ваше навчання обірвалося в першій його половині. Недолік тренажера в тому, що він – не людина. І що допускаючи помилки він не пропускає вас далі, примушує переробляти знову і знову, і навчання стоїть на місці.

У навчанні машинопису абсолютно зайва така муштра. Тому вчимося ми за допомогою вправ, що виконуються у Wordі, дотримуючись ритму, прагнучи до безпомилковості. Відмітьте, «прагнучи», тобто не зациклюючись на якомусь особливо важкому слові. У машинописі для пальців так само, як і для мовного апарату є «важковідтворювані» слова. У наступному слові ці літери будуть вже в іншому поєднанні, і ви все одно їх засвоїте.

4.              Що головне в навчанні? Систематичність виконання завдань.

Чотирнадцять уроків. Багато це чи мало? Дивлячись як займатись. Взагалі, рекомендую займатись через день, або 4-5 днів на тиждень. Не зовсім бажано всі 12 днів підряд, хоча є і такі випадки. Річ у тому, що процес навчання здійснюється навіть тоді, коли ви не сидите за клавіатурою. І якщо займатися через день, то курс дорівнюватиме 24 дням, що значно якісніше, ніж 12 днів. Буває, звичайно, якась терміновість, і людина поспішає навчитися, але, повірте: так само, як не можна навчитися робити шпагат одразу (але можна, якщо ці десять годин використовувати по 15 хв. щодня), так і важко навчитися машинопису «терміново».

Порада. Щоб ефективно вивчити 10-пальцевий метод, краще займатися щодня.Немає нічого непереборного, треба зробити тільки перший крок!

Отже, 10-пальцевий метод набору на клавіатурі - це метод друкування текстів всіма десятьма пальцями рук, не дивлячись на клавіатуру, який існує вже більше 120 років.

Люди які володіють методом "сліпого" машинопису можуть друкувати тексти зовсім не підглядаючи на клавіатуру. Саме розташування клавіш на будь-якій клавіатурі спроектоване спеціально для 10-пальцевого методу набору і воно (розташування клавіш) не змінювалось уже протягом десятків років. Тож вивчивши один раз цей метод вам не потрібно буде хвилюватись, що цей метод застаріє.

10-пальцевий метод набору має значні переваги перед звичайним. Оскільки під час друкування 10-пальцевим методом використовуються всі десять пальців, це зумовлює високу швидкість друку у порівнянні зі звичайним методом.

Проте звичайним при початковому вивченні комп'ютера є «зрячий», "зоровий" або «2-пальцьовий» метод набору, «знайти і натиснути», коли набір тексту проводиться, відшукуючи кожен наступний символ кожного разу наново, візуально, орієнтуючись по маркуванню на клавішах (що значно уповільнює набір, але, з іншого боку, — не вимагає ніякої попередньої підготовки користувача).

ІСТОРІЯ

Вперше сліпий метод друкування був розроблений Франком Едгаром МакГурріном у 1888 р. (США). МакГуррін, був єдиною відомою людиною, що використовувала даний метод. У змаганні здобув вирішальну перемогу над Луїсом Тромбом, який використовував 8 пальцевий зрячий метод друкування.

Це було перше змагання із друкування на машинках, проводилося воно у місті Цинцинатті (США). Результати змагання були опубліковані на перших сторінках багатьох тогочасних газет. МакГуррін виграв тоді головний приз – 500 доларів, і якщо перерахувати його по індексу споживчих цін 2008 року, то ця сума складе 11675 доларів.

Ця перемога викликала великий інтерес до "сліпого" методу друкування, а також до самих друкарських машинок. Цей день сміливо можна назвати днем народження "сліпого" 10-пальцевого методу друкування, на підставі якого вже пізніше почалися будуватися більшість методик друкування.

"Сліпий" метод друку згадується після того змагання в книзі Артура Конан Дойля «Пригоди Шерлока Холмса. Встановлення особи»(1891): - Ви не вважаєте, - сказав він, - що при вашій короткозорості доволі стомлююче так багато друкувати на машинці? - Спочатку я втомлювалася, але тепер я друкую сліпим методом, - відповіла вона.

У XIX ст. цим методом друку на друкарських машинках навчали друкарок і секретарів.

Навчання сліпому методу

При сліпому методі друку велике значення надається м'язовій пам'яті і тактильним відчуттям пальців, більше чим зору. Проте цей метод вимагає спеціального навчання, для чого існують курси машинопису, а також паперові і комп'ютерні самовчителі (останні нерідко виконані в цікавій формі, подібно до відеогри).

Для навчання за сліпим методом краще всього використовувати "порожню" клавіатуру (наприклад, Das Keyboard) і при цьому слід мати в полі зору, на стіні або на екрані монітора, добре видиме зображення клавіатури. Таким чином форсується відчування клавіш і відвикання дивитися на клавіатуру.

У першу чергу необхідно добре запам'ятати розташування основного ряду та положення на ньому вказівних пальців. Після кожного натискання вказівні пальці обов'язково повинні повертатися в початкове положення, тобто на основний ряд.

У навчанні сліпому методу предметом вивчення є не розташування букв і клавіш на клавіатурі, яке само по собі запам'ятовується досить просто, а рухи пальців, які необхідно з'єднати в підсвідомості з певною буквою або знаком. Цих рухів є три види:

1.      Удар по клавішах з вихідних позицій (ФИВАП-РОЛДЖ).

2. Рухи від клавіш вихідних позицій до інших клавіш тієї ж зони і удар по ним.
3. Рухи від будь-якої клавіші до будь-якої клавіші тієї ж зони і удар по цих клавішах.

Останній тип рухів найбільш складний, і часто не дається на початку, бо цей тип рухів виробляється саме в процесі застосування навику. Саме в процесі вироблення даних типів рухів, відбувається вивчення розташування клавіш (розкладки).

На думку переважної більшості авторів, потрібно категорично заборонити підглядання на клавіатуру навіть в тих випадках коли «закрита» клавіатура, а в тих випадках коли учню важко орієнтуватися в пошуку букв, то слід мати в полі зору добре видиме зображення клавіатури (на стіні або на екрані дисплею).

На думку інших авторів, якщо набирати строго по зонах десятьма пальцями навіть у разі підглядання можливе поступове формування навику сліпого друку. При навчанні сліпому методу можна використовувати «порожню» клавіатуру (таку, як Das Keyboard, або заклеївши пластиром або замалювавши лаком для нігтів букви на звичайній), це психологічно спростить боротьбу з підгляданням. Таким чином формується відчуття клавіш і учень позбавляється від звички дивитися на саму клавіатуру.

• Зробити огляд 17-ти клавіатурних тренажерів.
  
• Запропонувати статті про "сліпий" метод друку: порівняльний аналіз клавіатурних тренажерів.

Зазвичай при друкуванні наосліп розташування восьми пальців (крім великих над пробілом) утворюють один ряд уздовж середини клавіатури, так званий основний ряд. Більшість комп’ютерних клавіатур мають виступи у вигляді крапок або ліній на тих клавішах, де повинні знаходитися вказівні пальці (F/J в англійській розкладці QWERTY, та А/О в українській розкладці). Таким чином, людина яка друкує текст, може на дотик визначити правильне (над домашнім рядом ) розташування пальців.

Практичний курс навчання заснований на ряді вправ, виконання яких зводиться до набору спеціальним чином підібраного тексту. Переходите від однієї вправи до іншої тільки після виконання вимог до якості друку.

Всі навчальні матеріали можна розподілити на наступні групи:

1.          Навчальні посібники - містять інструктаж з побудови графіків навчання, термінам навчання, добірки вправ, та іншу корисну теоретичну інформацію з техніки швидкісного набору.

2.          Клавіатурні тренажери ("Соло на клавиатуре", "Stamina" чи "Клавіша", babytipe), робота з якими може скласти майже половину всіх вправ у навчанні. Їх роль достатньо велика, оскільки вони дозволяють відпрацьовувати символи, що рідко зустрічаються, тренувати слабкіші пальці. Це може сприйматись як весела гра, але є могутнім механізмом, змушуючи багатьох ледачих учнів від ідеї закинути розпочате навчання.

3.          Метод навчання роботою - ефективний і вигідний за часом. Його можна назвати неофіційним методом навчання сліпому друкуванню. Метод полягає в розвитку навиків швидкого друку безпосередньо систематичним набором на клавіатурі тексту в процесі необхідної сторонньої допомоги друку на комп'ютері. Його недоліки: учні часто використовують декілька пальців, що знижує їх швидкість і безпомилковість набору, призводить до великої кількості переміщень кистей рук. Велика частина таких користувачів завдяки цій практиці так ніколи і не навчиться сліпому методу набору, цей метод прийнято називати «напівзрячим».

4.          Змагання з техніки сліпого друкування, організовані на спеціальних сайтах. На початкових етапах виконують в основному стимулюючу роль, а для упевнених користувачів служать тренажером для подальшого вдосконалення навику.

Д/З: Освоїти «постановку пальців» — правильне розташування пальців на клавішах «основної позиції» другого ряду клавіатури. Подальше вдосконалення швидкісних навиків — справа часу, наполегливих тренувань або практичної роботи.

ПИТАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ

1.              Що вивчає предмет машинопис?

2.              Які методи набору тексту ви знаєте?

3.              Вкажіть переваги 10-пальцевого методу набору тексту.

4.              Що означає друкувати правильно?

5.              Як досягти "сліпого" 10-пальцевого методу набору тексту?

6.              Які є засоби навчання 10-пальцевого методу друку?