РОБОТА З ОРГТЕХНІКОЮ

 Освоєння роботи з факс-модемом, принтером, сучасною копіювальною технікою, сканування документів.

Мета уроку:                    Ознайомити учнів з принципом роботи факс-модему, принтера, сучасної копіювальної техніки, робота по скануванню документів. Виховувати відповідальне ставлення до праці, посидючість, взаємодопомогу, охайність, акуратність при роботі з документами, пізнавальну зацікавленість до предмету, та привчати працювати творчо. Розвивати уважність, спостережливість, наполегливість, логічне мислення, увагу, пам’ять, вміння порівнювати набуті знання, вміння аналізувати.

РОБОТА З ФАКС-МОДЕМОМ

При обміні інформацією з іншими комп'ютерами і факсимільними пристроями використовуються сучасні модеми. Модем, через який можливо переслати повідомлення з комп'ютера на факс-апарат і назад називається факс-модемо

Робота з факс-модемом проводиться за допомогою спеціальних комутаційних програм або універсальних програм-органайзерів.

1. Встановлення факсу здійснюється після інсталяції модему або при інсталяції програм роботи з факсом, або при першому зверненні до факсу. У групу Принтери поміщається піктограма факсу, а сам факс, як і принтер, з'єднується зі спеціальним «логічним» портом. Після установки факсу до цього порту можливо звертатися і з інших додатків як до принтера.
2. Одним із способів відправлення на факс документа, який був створений яким-небудь додатком, є його роздруківка по команді Друк. При цьому в якості принтера вказується інстальований факс. Зміна параметрів роботи факсу його налаштування виконують у вікні Властивості для відповідного факсу в групі Принтери.
3. Факсимільне повідомлення можна відправити за допомогою:
   • програми, в якій підготовлений документ, якщо в меню Файл програми є команди Друк або Надіслати. В якості принтера встановлюється відповідний факс і видається команда друку - це найпростіший спосіб.
   • програм-органайзерів;
   • комутаційних програм, які володіють можливістю посилки факсимільних повідомлень.
4. При відправці повідомлення виникає вікно, в якому необхідно заповнити заголовок повідомлення, що містить наступні поля:

• Кому - з одним або декількома адресами одержувачів повідомлення;
• Копія - з адресами одержувачів копій, при цьому в деяких системах основні адресати можуть бути як сповіщені, так і не ставитися до відома про наявність копій;
• Тема - коротка інформація про повідомлення.

6. Для написання адрес є адресні книги, що включають в себе список часто використовуваних адрес, а також форми повідомлень, що містять заголовки різного типу.
7. Повідомлення можуть містити текст, безпосередньо що набирається в спеціальному вікні, і вкладення (текстові, графічні та інші файли або електронна таблиця). Повідомлення може включати в себе тільки вкладення. Воно буде має такий вигляд, коли надсилається з прикладної програми по команді Друк або відправити.
8. Від незаконного доступу повідомлення захищаються різними способами: паролем, ключами, електронним підписом та ін.
9. При відправленні повідомлення можна вказати:

• терміновість доставки - негайно, точно в задані дату і час, в певний інтервал часу по «дешевому тарифу»;
• наявність і вид титульного аркуша, що відокремлює одне повідомлення від іншого;
• якість друку і розмір паперу;
• необхідність підтвердження отримання повідомлення і спосіб захисту;
• кількість повторних спроб переслати повідомлення, коли це не вдається відразу зробити;
• необхідність збереження повідомлення.

10. Приймати повідомлення можна автоматично і вручну. Модем і комп'ютер при автоматичному прийомі повинні бути включені, а комунікаційна програма запущена при передачі повідомлення (якщо в процесі обміну не бере поштовий сервер). Факс при автоматичному прийомі повинен бути встановлений в режим Отримувати факс автоматично.

Настроювання комп’ютера для надсилання та отримання факсів

Служба "Факси і сканування у Windows" дає змогу використовувати комп’ютер як факс і заощаджує кошти й час. Щоб використовувати функцію надсилання факсів, потрібно обладнати комп’ютер належним чином.

Щоб надсилати або отримувати факси вдома, слід обладнати ПК факс-модемом.

Факс-модем – це відносно недорогий додатковий компонент, що забезпечує взаємодію комп’ютера з факсимільним апаратом через стандартну телефонну лінію. Ці пристрої продаються в більшості магазинів комп’ютерної техніки й бувають двох типів: внутрішні та зовнішні.

Підключіть внутрішні факс-модеми безпосередньо до системної плати комп’ютера подібно до того, як підключається звукова карта або відеоадаптер. Зовнішні факс-модеми – це невеликі пристрої, які підключаються до послідовного порту або USB-порту.

У разі перебування на робочому місці, слід перевірити, чи ваш роботодавець має факс-сервер – виділений комп’ютер, оснащений кількома факс-модемами. Надсилання факсів за допомогою факс-сервера не потребує встановлення спеціального устаткування на комп’ютер. Необхідно лише настроїти підключення до факс-сервера й розпочати роботу.

Настроювання Windows для надсилання факсу

Після того як факс-модем вибрано або факс-сервер знайдено, потрібно виконати ще кілька незначних настроювань (відео, як настроїти факс-модем (0:44)

Перед початком роботи переконайтеся, що факс-модем установлено правильно та підключено до стандартної аналогової телефонної лінії.

1. Натисніть кнопку ПускàУсі програмиàФакси й сканування у Windows.
2. Щоб запустити майстер інсталяції факсів, у нижній частині лівої області вікна клацніть ФаксàНовий факс.
3. Виберіть пункт Підключитися до факс-модема та дотримуйтеся вказівок.

Примітка. Щоб настроїти комп’ютер лише на надсилання факсів, а не на їх отримання, клацніть Зробити вибір пізніше; створити факс зараз у вікні майстра інсталяції факсів.

Перед початком переконайтеся, що комп’ютер підключено до мережі і вам відома мережна адреса факс-сервера (наприклад, \\mycompanyfaxserver).

1. Натисніть кнопку Пуск Усі програми Факси й сканування у Windows.
2. Щоб вибрати подання «Факс», у нижній частині лівої області вікна натисніть кнопку Факс.
3. Відкрийте меню Знаряддя та виберіть пункт Облікові записи факсу.
4. Натисніть кнопку Додатиàпункт Підключитися до факс-сервера в моїй мережі та дотримуйтеся вказівок.

Примітка. Щоб підключити комп’ютер до факс-сервера, може знадобитися дозвіл від системного адміністратора.

РОБОТА З ПРИНТЕРОМ

Принтери, які ви бачите на полицях крамниць, зазвичай поділяються на три категорії. Принтери найчастіше використовуються для дому й офісу. Кожна з категорій має свої переваги та недоліки.

Що таке DPI? DPI, або «точок на дюйм», - це одиниця виміру роздільної здатності принтера. DPI визначає, наскільки чітко та деталізовано виглядатиме надрукований документ або зображення. Цей критерій обов'язково потрібно враховувати, купуючи новий принтер.

Струминні принтери: струминні принтери розпилюють чорнило на папері дрібними крапками. Струминні принтери набули популярності завдяки відносно невисокій ціні. Пропонується широкий вибір моделей струминних принтерів, зокрема моделі, розроблені спеціально для друкування кольорових фотографій.

Які недоліки? Струминні принтери зазвичай працюють повільніше, ніж лазерні (швидкість вимірюється кількістю сторінок на хвилину), і вимагають регулярної заміни картриджів.

Лазерні принтери: У лазерних принтерах для відтворення на папері тексту й графіки використовується дрібний сипкий порошок. Лазерні принтери можуть виконувати й чорно-білий, і кольоровий друк, хоча моделі кольорових принтерів переважно дорожчі. Чорно-білі лазерні принтери іноді називають монохромними.

Лазерні принтери зазвичай мають більші лотки паперу, ніж струминні, тому не доведеться додавати папір так часто. Окрім того, вони друкують швидше (більше сторінок за хвилину), ніж струминні принтери. До того ж, картриджів із порошком, які використовуються в лазерних принтерах, вистачає на довше. Якщо ви друкуєте часто, використання лазерного принтера допоможе зекономити кошти.

Універсальні (багатофункціональні) принтери: набуває популярності категорія універсальних принтерів; їх іще називають багатофункціональними. Ці пристрої виконують найрізноманітніші завдання: вони можуть друкувати, сканувати фотографії, робити фотокопії, навіть надсилати факси.

Яка різниця між універсальними та багатофункціональними принтерами? Зазвичай різниці немає, але деякі пристрої, які продаються як багатофункціональні принтери, більші за розміром і призначені здебільшого для офісів.

Головна причина популярності універсальних і багатофункціональних моделей - зручність. Завдання, для яких колись були потрібні три пристрої, тепер виконує один. Ще одна перевага: деякі функції (наприклад, фотокопіювання) не вимагають підключення до комп'ютера.

Принтери, які підключаються кабелем

Ці пристрої можна підключити за допомогою кабелю та порту на комп’ютері.

Більшість домашніх принтерів мають конектор універсальної послідовної шини (USB), проте деякі давніші моделі можуть підключатися до паралельних або послідовних портів. На стандартному ПК паралельний порт часто позначено "LPT1" або маленькою піктограмою у вигляді принтера.

Після підключення USB-принтера Windows автоматично робить спробу ідентифікувати його та інсталювати програмне забезпечення (драйвер), необхідне для роботи принтера з ПК.

Windows може автоматично розпізнавати сотні принтерів. Однак слід завжди ознайомлюватися з інструкціями, включеними до комплекту принтера: для деяких принтерів потрібно інсталювати програмне забезпечення виробника перед підключенням.

Якщо використовується давніша модель принтера або модель без конектора USB, програмне забезпечення, можливо, доведеться встановити вручну.

Безпроводові принтери

Безпроводові принтери підключаються до комп’ютера за допомогою радіопередачі на основі технологій Bluetooth або Wi-Fi.

Для підключення принтера Bluetooth у комп’ютері має бути адаптер Bluetooth. Більшість адаптерів Bluetooth під'єднується до порту USB. Після підключення адаптера й увімкнення принтера Bluetooth Windows спробує інсталювати його автоматично або запропонує зробити це вам. Якщо Windows не вдалося виявити принтер, можна додати його вручну.

Принтери, які використовують технологію Wi-Fi, зазвичай підключаються безпосередньо до безпроводової мережі як автономні пристрої.

Різниця між локальними й мережними принтерами

Принтер, який підключається безпосередньо до ПК, називається локальним принтером. Принтер, який підключається безпосередньо до мережі як автономний пристрій, називається мережним принтером.

Мережні принтери найчастіше зустрічаються в офісах - але намічається інша тенденція. Тепер усе більше компаній виробляють моделі з можливістю організації мережі вдома. Такі принтери підключаються до мережі переважно за допомогою кабелю Ethernet або безпроводових технологій, таких як Wi-Fi і Bluetooth.

Друк у Windows

Windows пропонує багато способів друку. Вибір методу друку залежить від того, що саме потрібно надрукувати.

• Друк документів і електронних повідомлень.
• Друк фотографій. 
• Друк з екрана комп'ютера. 

Вибір параметрів друку

Двобічний чи однобічний друк. Чорно-білий чи кольоровий. Альбомна чи книжкова орієнтація. Це лише деякі з варіантів, які буде запропоновано для настроювання друку.

Більшість параметрів друку розташовано в діалоговому вікні «Друк»; доступ до цього вікна в багатьох програмах можна отримати з меню «Файл»

Діалогове вікно "Друк" у програмі WordPad

Для доступу до деяких параметрів потрібно в діалоговому вікні «Друк» натиснути кнопку або вибрати посилання «Настройки», «Властивості» чи «Додаткові параметри».

Найпоширеніші параметри друку:

• Вибір принтера. Список доступних принтерів. Іноді може знадобитися надіслати документи факсом або зберегти їх як документи XPS.  
• Діапазон друку. Для вибору окремих сторінок або діапазону сторінок використовуйте коми або дефіси. Наприклад, якщо ввести із клавіатури значення 1, 4, 20-23, буде надруковано сторінки 1, 4, 20, 21, 22 і 23.
• Якщо використати параметр Виділений фрагмент, буде надруковано лише виділені в документі текст або графіку. Якщо використати параметр Поточна сторінка, буде надруковано лише поточну відображену сторінку.
• Кількість копій. Дає змогу надрукувати кілька копій документа, зображення або файлу. Установіть прапорець Розібрати за копіями, щоб документ друкувався повністю перед переходом до друку наступної копії.
• Орієнтація сторінки. Інша назва цього параметра - макет сторінки. Дає змогу вибрати друк довгої сторінки (Книжкова орієнтація) або широкої сторінки (Альбомна орієнтація).
• Розмір паперу. Дає змогу вибрати папір іншого розміру.
• Джерело паперу. Інші назви цього параметра - подавання паперу або лоток для паперу. Дає змогу вибрати, який лоток використовуватиметься: це особливо зручно, якщо в різні лотки завантажено папір різного розміру.
• Двосторонній друк. Інша назва цього параметра - дуплексний або двобічний друк. Цей параметр вибирають для друку на обох сторонах аркуша.
• Колір друку. Цей параметр дає змогу вибрати чорно-білий або кольоровий друк.

Керування документами, які очікують на друк

Коли ви щось друкуєте, документи надходять до черги друку, де можна переглядати, призупиняти або скасовувати друк, а також виконувати інші завдання. Черга друку відображає, які документи друкуються зараз і які очікують на друк. Окрім того, тут надається корисна інформація: стан друку, користувач, який друкує, документ, який друкується, а також кількість сторінок, що залишилась.

Черга друку

РОБОТА ЗІ СКАНЕРОМ

Користувач комп'ютера час від часу зіштовхується з проблемою перетворення документів з паперової форми в електронну. Однак процедура введення інформації вручну віднімає величезну кількість часу і має багато помилок. Крім того, вручну можна вводити тільки тексти, але не зображення. Виходом з положення є сканер, що дозволяє вводити в комп'ютер як зображення, так і текстові документи.

Сканером називається пристрій, що дозволяє вводити в комп'ютер образи зображень, представлених у виді тексту, малюнків, слайдів, чи фотографій іншої графічної інформації. Сканери зчитують з папера, плівки чи інших твердих носіїв «аналогові» тексти чи зображення і перетворюють їх у цифровий формат.

Сканери є скрізь: у великих конторах, де обробляються величезні архіви документів, у видавництвах і проектно-конструкторських організаціях, а також у невеликих фірмах і домашніх офісах.

Наскільки широка сфера застосування сканерів, настільки багато їхніх різновидів: ручні, настільні, барабанні.

Ціна сканера може складати від декількох десятків до десятків тисяч доларів, оптичний дозвіл – від 100 до 11000 крапок на дюйм (на англійському dpi, dot per inch), а швидкість сканування – від 1-2 до 80 с./хв.

Для виконання тих чи інших конкретних задач придатна певна модель. Придатність сканера визначається також сукупністю його технічних параметрів: конструктивним типом, форматом, роздільною здатністю, глибиною кольору, діапазоном оптичних щільностей і т.д.

Примітка: історія виникнення сканерів - Перші сканери дозволяли вводити тільки чорно-білі зображення. У 1989 р. з'явилися перші сканери, що забезпечують зчитування кольорових зображень. Використання сканерів має як мінімум п'ятилітню історію. Зараз на ринку Заходу представлено не менш 150 різних пристроїв, від ручних портативних сканерів (Handy scanner) до складних систем оптичного розпізнавання символів OCR (Optical Character Recognition). Розвиток відповідної техніки швидкими темпами йде не тільки на Заході, але і на Сході. Японські фірми довели технологію сканування до такої досконалості, що тепер можна передавати і вводити в ПК інформацію відразу цілими сторінками. Це єдиний реальний спосіб зчитування ієрогліфів. Для ілюстрації зростаючої популярності сканерів досить відзначити, що їхній продаж у 1984-1987 р. щорічно зростала на 250 відсотків. За три останніх роки подвоїлася здатність сканерів, з'явилася детальна шкала яскравості ("сіра шкала") для забезпечення напівтонових зображень, стандартизувалися формати файлів і т.д. Нове покоління таких систем дозволяє за один прохід переглядати текст, додавати коди керування форматом, виконувати розбивку на сторінки, перевіряти правильність написання тексту, видавати майже готові файли - і все це здійснюється у фоновому режимі роботи ПЕОМ.

Ручні сканери

Ручний сканер чимось нагадує збільшену в розмірах електробритву. Для того щоб ввести в комп'ютер який-небудь документ за допомогою цього пристрою, треба без різких рухів провести скануючою голівкою по відповідному зображенню. Рівномірність переміщення сканера істотно позначається на якості зображення, що вводиться в комп'ютер. У ряді моделей для підтвердження нормального введення є спеціальний індикатор.

Ширина зображення, що вводиться, для ручних сканерів не перевищує 4 дюймів. Сучасні ручні сканери можуть забезпечувати автоматичну "склейку" зображення, що вводиться, тобто формують ціле зображення з окремо введених його частин. Це, зокрема, зв'язане з тим, що за допомогою ручного сканера неможливо ввести зображення навіть формату А4 за один прохід. До основних переваг таких сканерів відносяться невеликі габаритні розміри і порівняно низька ціна.

Настільні сканери

Настільні сканери називають і сторінковими, і. планшетними, і навіть автосканерами. Такі сканери дозволяють уводити зображення розмірами 8,5 на 11 чи 8,5 на 14 дюймів.

Існують три різновиди настільних сканерів: планшетні (flatbed), рулонні (sheet-fed) і проекційні (overhead).

Основною відмінністю планшетних сканерів є те, що скануюча голівка переміщається щодо папера за допомогою крокового двигуна.

Планшетні сканери — досить дорогі пристрої, але і найбільш "придатні". Зовні вони чимось можуть нагадувати копіювальні машини — "ксерокси", зовнішній вигляд яких відомий багатьом.

Для сканування зображення (чого-небудь) необхідно відкрити кришку сканера, поставити лист, що сканується на скляну пластину зображенням униз, після чого закрити кришку. Усе подальше керування процесом сканування здійснюється з клавіатури комп'ютера — при роботі спеціальної програми, що поставляються разом з таким сканером. Конструкція сканера дозволяє (подібно "ксероксу") сканувати не тільки окремі аркуші, але і сторінки чи журналу книги. Найбільш популярними сканерами цього типу на російському ринку є моделі фірми Hewlett Packard.

Рулонні сканери

Робота рулонних сканерів чимось нагадує роботу звичайної факс-машини. Окремі аркуші документів протягаються через такий пристрій, при цьому і здійснюється їхнє сканування. Таким чином скануюча голівка залишається на місці, папір переміщається щодо неї. У цьому випадку копіювання сторінок книг і журналів просто неможливо. Для зручності роботи рулонні сканери оснащуються пристроями для автоматичної подачі сторінок.

Проекційні сканери

Нагадують проекційний апарат (чи фотозбільшувач). Документ, що вводиться, кладеться на поверхню сканування зображенням нагору, блок сканування знаходиться при цьому також зверху. Переміщається тільки скануючий пристрій. Основною особливістю даних сканерів є можливість сканування тривимірних проекцій.

Барабанні сканери

По світлочутливості вони випереджають планшетні пристрої і застосовуютьсявинятково в поліграфії, де потрібно високоякісне відтворення професійних фотознімків. Роздільна здатність таких сканерів складає 8000-11000 крапок на дюйм і більше.

У барабанних сканерах оригінали розміщуються на внутрішній чи зовнішній (у залежності від моделі) стороні прозорого циліндра, що називається барабаном. Чим більший барабан, тим більша площа його поверхні, на яку монтується оригінал, і відповідно, тим більша максимальна область сканування.

Після монтажу оригіналу барабан приводиться в рух. За один його оберт зчитується одна лінія пікселей, так що процес сканування дуже нагадує роботу токарно-гвинторізного верстату. Вузький промінь світла проходить через слайд (чи відбитий від непрозорого оригіналу), створюється могутнім лазером, за допомогою системи дзеркал попадає на ФЕП (фотоелектронний помножувач), де оцифровується.

Примітка: Оптична розділювальна здатність сканера - найважливіший критерій оцінки сканера. Користувач має знати, яка роздільна здатність йому необхідна. Вона залежить від можливостей пристрою, на якому буде відтворюватися відсканована картинка. Якщо картинка не підлягає збільшенню, то досить вважати її роздільною здатністю, яка рівна аналогічному показнику пристрою виводу: 96 крапок на дюйм для виводу на монітор, 50-200 крапок на дюйм для друку на лазерному, струминному чи принтері з термопереносом, 300 крапок на дюйм для офсетного друку (60-й растр) чи термосублімаційнного принтера. Щоб був резерв для обробки, зображення скануються з роздільною здатністю, що вдвічі перевищує необхідну. Якщо масштаб картинки збільшується, то в стільки ж разів потрібно збільшити і роздільну здатність сканування, тому до апарата, що використовується для одержання електронних копій невеликих оригіналів – чи слайдів негативів, пред'являються дуже високі вимоги. Зокрема, щоб вважати 35-мм діапозитив і потім роздрукувати його у форматі А4, потрібно відсканувати його з оптичним дозволом, щонайменше, 1500 крапок на дюйм, а з урахуванням запасу для обробки – 3000 крапок на дюйм.

Вибір сканера

В офісі сканер може ефективно використовуватися для роботи як з текстами (OCR), так і з зображеннями. У першому випадку можна орієнтуватися на недорогу чорно-білу модель з роздільною здатністю 200—300 dpi. Для введення коротких документів може придатися навіть ручний сканер. При великих обсягах варто зупинитися на сканері з автоматичною подачею оригіналів. У залежності від складності зображень, що вводяться в комп'ютер, може знадобитися сканер з роздільною здатністю 300—600 dpi (з інтерполяцією до 1200 dpi), з можливістю сприйняття до 16,7 мільйона відтінків кольорів (24-розрядне кодування) і продуктивним інтерфейсом (SCSI-2). В усіх випадках треба упевнитися, що в комплект зі сканером входить відповідне програмне забезпечення, OCR-програми графічний пакет. Не варто забувати також і про TWAIN-сумісність.

Факс-модем - це модем з вбудованими факсовими протоколами встановлення зв'язку, модуляції і передачі зображень. Такий модем може працювати як із звичайними модемами допомогою протоколів передачі даних, так і з факс-машинами через протоколи передачі зображень.