Повір'я отчого подвір'я

ЗАСТОРОГИ ЩОДО НЕМОВЛЯТИ

Родині, де з'явилося дитинча, радили:

♦    не годувати на очах у чужих людей, бо дитя буде неспокійним і молоко в грудях .у матері може закам'яніти;дитя буде неспокійним і молоко в грудях .у матері може закам'яніти;

♦    як хтось чужий побував у хаті, де в колисці лежить немовля, то, відходячи, мав узяти зі своєї голови волосину і покласти в колиску — щоб не забрати сон від дитини;

♦    увечері не дивитися з двора до хати крізь вікно, бо дитина не буде спати;

♦    по заходу сонця не вивішувати пелюшок у дворі, щоб дитячий сон і спокій не вивітрилися; і щоб дитина не була вітрена — не вивішувати тоді, коли на дворі вітер;

♦    по заходу сонця не виносити з хати помиї й сміття чи попіл, бо з ними й сон дитини пропаде;

♦ вікна на ніч слід завішувати фіранкою, щоб світло не падало на вулицю, бо може знайтися зла людина, відьма, і "злити дитині на плач".

Придивлялися, якими були перші дванадцять днів життя дитини, таким буде і життя у кожен проміжок (а їх 12) життя, коли дитина виросте.

Притримувалися думки: дитина, яка народилася на Благовіщення, буде нещасливою; у дитини, котра народилася у повний місяць, скоро випадуть зуби і швидко постаріє; дитина, котра народилася в добу молодого місяця, не буде хворіти і довго збереже фізичну молодість; дитина, яка народилася вночі і за тихої погоди, буде тиха; дитина, яка народилася тоді, коли заспівали перші, другі або треті півні, буде крикливою.

Придивляючись до немовляти у колисці, визначали схожість дитини на батьків і казали: якщо хлопець схожий на батька, а дівчинка на матір — будуть щасливі. Коли ж не були схожими, мовляли: "Яким мати народила, таким і сповила!"

Кожен плач, кожен неспокійний порух дитини викликав хвилювання у батьків, тривогу за її крихітне життя: "Лише б не захворіло... лише б не померло..." Знали: на все Божа воля! і якщо дитина помре, значить, "Бог дав, Бог і взяв". Але при цьому благали долю: "Якщо вже народилося, то хай би вже жило!"

Народ скаже — як зав'яже

♦     Матір ні купити, ні заслужити.

♦     Мачушине добро, як зимнє тепло.