Прислів”я та приказки мають свої характерні риси, що виділяють їх серед фразеологічних одиниць. Характерні ознаки прислів”їв та приказок – їх ідейний зміст і висока художність, стильність вислову, метафоричність. Прислів”я та приказки багаті на протиставлення , епітети та інші засоби образного вислову. Не випадково І. Франко назвав прислів”я та приказки „ скарбом нашої мови та народного досліду”. Зразки прислів”їв та приказок:
- Де керівник гарний , там робітник справний;
- Панам був рай, та настав край;
- Вдача собача: не брехне – то й не дихне;
- Нема хліба – їж пироги.
Прислів”я та приказки найчастіше використовують в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя.
про користь праці та знання:
- Без діла слабіє сила;
- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі;
- По роботі пізнати майстра;
- Праця чоловіча годує, а лінь марнує;
- Учись змолоду – пригодиться на старість;
- Вік живи – вік учись;
- Як бригадир порядкує, так бригада й працює.
Про дружбу:
- З добрим дружись, а лихих стережись;
- З ким поведешся, того й наберешся;
- Скажи мені, хто твій товариш, тобі й скажу, хто ти;
- Хоч ох, та вдвох.
Прислів'я про друга:
- Барану пара - вівця.
- Флор Флорисі набитий брат.
- Бідний знає і друга і недруга .
- Без біди друга не пізнаєш .
- Без друга - сирота; з другом - сім'янин.
- Без Івашки не вип'єш бражки .
- Біс біса хвалить, а людям біди ладнає .
- Біс прийшов, сатану привів, чортенят наплодив, диявола в куми кличе .
- Багач друга не має.
- Багатому ні правди, ні дружби не знати .
- Більше тієї любові не буває, як друг за друга вмирає.
- Брат Кіндрат, підемо кішок дерти: мені шкура, тобі м'ясо.
- Міцно мене любиш, так і собаку мою не бий (люби).
- Будь друг, та без збитку.
- Будь друг, та не вдруг .
- Будь знайом, а ходи подалі (обходь) !
- Був би сам добрий, так би і люди не зіпсували .
- Був я у друга, пив я воду солодше меду .
- Була б охота, то знайдемо й доброхота.
- У дорозі і батько синові товариш.
- У дружбі правда .
- У ворозі стріла, що у пні, а в друзі, що в мені.
- У полі пшениця роком родиться, а добра людина завжди знадобиться.
- Водитися з катами - не торгувати калачами (кат поганий) .
- Вовк вовком не труїться, піп попом не судиться .
- Вовк коню не товариш .
- Ведмідь корові не брат .
- Вовка на собак в допомогу не клич .
- Ворон ворону очі не виклює.
- Блоха блоху не їсть.
- Ворог сильний, валяє і в синьому каптані (тобто багатого) .
- Ворог сильний , і горами качає.
- Ворог хоче голову зняти , а бог і волосини не дає.
- Всі бобри добрі до своїх бобрят .
- Всіх чортів знаю, одного сатану (диявола ) не знаю.
- Зустрів з радістю, а проводив з жалістю.
- Усюди вхож, як мідний грош (до кого не потрапить в руки , всюди свій) .
- Всяк добрий, та не до всякого.
- Вяжись лико з ликом, ремінець з ремінцем.
- Дурний розумного , а п'яниця тверезого не люблять.
- Говорити правду - втратити дружбу.
- Горював, поки брагу зливав; а брагу злив, так всім став мил.
- Горщик чавуну (котлу) не товариш (розіб’єшся об нього).
- Грізний ворог за горами , а грізніший за плечама .
- Гусак свині не товариш.
- Гусак козлу не товариш (не брат ) .
- Два горя разом , третє навпіл.
- Два кота в одному мішку не улежаться .
- Два ведмеді в одному барлозі не укладуться .
- Дві баранячі голови в один котел не влізуть ( де-небудь та стирчить ) .
- Дві кішки в мішку дружби не заведуть .
- Двоє - не те, що один: подумаємо, та й коня продамо (насмішка над вимогою порадитися з іншими) .
- Двом шпагам в одних ножнах не вжитися.
- Гроші знайдуть друга; грошик знайде дружка .
- Для друга все не туго (не важко і не бідно) .
- Для друга випрягай із плуга .
- Для друга і піст дозволяється .
- Для друга немає круга.
- Для друга сім верст не околиця .
- Для милого дружка і сережку з вушка .
- Добре братство миліше багатства.
- Добрий друг не по кінець рук.
- Доріжка разом, тютюнець навпіл (солд. ) .
- Друг грошей дорожче.
- Друг до пори - той же недруг .
- Друг другу терем ставить, а недруг недругу труну ладнає .
- Друг і брат велике діло : не скоро здобудеш .
- Друг невипробуваний , що горіх нерозколотий .
- Друг пізнається в нещасті .
- Друг пізнається на раті да при біді.
- Друг сердешний, тарган запічний !
- Друга тримати не збитково .
- Друга шукай , а знайдеш - бережи .
- Друга на гроші не купиш.
- Друга дізнатися - разом пуд (куль) солі з'їсти.
- Другові дружи , а іншому ( а недругу ) не груби .
- Другові не дружи (не потурай) , недругу не груби .
- Дружба дружбі рознь , а іншу хоч кинь .
- Дружба не служба ; а кому дружити , на того служити.
- Дружба від недружби близько живе.
- Дружбу водити - так себе не щадити ( надірватися ) .
- Дружити дружись, а ніж ( камінь) за пазухою держи .
- Друзів ( приятелів ) багато, та друга немає .
- Друзі прямі - брати рідні .
- Душа душу і знає .
- Його всі знають , немов чубарого мерина в околиці .
- Його миліш немає , коли він піде.
- Є брага да пиріжки , так є і други (і дружки ) .
- Жаліти мішка - не бачити ( не завести ) дружка .
- Живий друг - не збиток .
- Жити заодно , ділитися навпіл.
- За компанію (для дружби ) і жид повісився (і монах одружився ) .
- За що того любити , хто хоче згубити ?
- І від доброї собаки бліх наберешся .
- І собака до собаки не підійде , не обнюхавши її .
- І ти мені дру , і я тобі друг, та не обидва вдруг .
- І худий Єрмил , да Богом мил, а й хороший Влас , та подалі від нас .
- Іже на како не кажуть ( букви і , к) .
- •Звідано друг, куль солі разом з'їли .
- Їх сам чорт личком зв'язав.
- Якби вовк заодно з собакою, так би людині і життя не було .
- Як друг по кінець рук.
- Як кішка з собакою (дружні ) .
- Як при бенкеті , при бесіді - багато друзів ; як при горі , при журбі - нема нікого .
- Який Ананій , така у нього і Маланка .
- Який в дорогу , такий йому і назустріч.
- Клин теслі товариш ( брат) .
- Козел до овець , а прикажчик до купців не приставай .
- Коли вдома не печуть , так і в людях не дадуть.
- Кому щастя дружить , тому і люди.
- Кінь до коня , а молодець до молодця (західн. ) .
- Коня в раті дізнаєшся , а друга в біді .
- Хто друг прямий , той брат рідний.
- Хто кому потрібен , той тому й пам'ятний.
- Кума не мила , і гостинці осоружні .
- Або друг, або недруг.
- Скажись другом або недругом .
- Більше друзів - більше і ворогів.
- Бійся друга, ліпше ворога.
- Краще знайдеш - забудеш; гірше знайдеш - вспом’янеш .
- Краще не звикати , коли (чим) розлучатися .
- Лико з ремінцем не зв’язуйся.
- Люби Івана , а бережи кишені .
- Люблю , що собака редьку .
- Мил - добре , та мені не рівня .
- Мил чорт одному сатані.
- Чорт дияволу рідний.
- Мені гусак не брат, свиня не сестра, качка не тітка, а мені своя - строката перепілочка .
- Багато друзів , коли грошики є.
- Мостися чорт з сатаною впереверт .
- Ми з тобою , як риба з водою.
- Ми з тобою , що риба з водою: я на лід , а ти під лід .
- Ми з тобою , як риба з водою : ти до дна , а я на берег.
- На бога надійся , а від добрих людей не відставай .
- На обіді всі сусіди; а прийшла біда , вони геть, як вода.
- На бенкеті багато друзів.
- У пива, у бражки все дружки .
Про відвагу, уміння:
- Де відвага, там і щастя.
- Не лише силою, треба боротися умінням.
Про боротьбу проти пережитків у свідомості людей:
- Стоїш високо – не будь гордим.
- Діла на копійку, а балачок на карбованець;
- Не той голова, що дуже кричить. А той, що вміє навчить,
- Краще розумна догана, ніж дурна похвала;
- У чужому оці порошину бачить, а в своєму і сучка не добачає.
Про розум:
- спарувались двоє: одне дурне, а друге нерозумне;
- дуже грамотний: слово „корова” пише з м”яким знаком;
- Мудра голова дбає не про дурні слова, а про добрі діла;
- Треба розумом надточити де сила не візьме;
- Дурень і в макітрі макогона зломить;
- Голівочка як маківочка: хоч витруси та викинь.
|