ВСЕ ДОБРЕ, МУДРЕ СВІТЛЕ Й ЧИСТЕ - ВІД УЧИТЕЛЯ

На світі є чимало памятників великим, меншим, ще меншим, і зовсім маленьким людям. Богам, божкам, боженятам. Пам'ятника ж УЧИТЕЛЮ немає. Як і самому життю:  оскільки життя - просто життя. А ВЧИТЕЛЬ - просто вчитель.

Я ставлю знак рівності між цими двома неосягненними величинами з  повним усвідомленням того, що вчитель живе в кожній людині і віруючій чи атеїстові. Отже,  за святістю він вищий навіть од мі­фічних богів, оскільки без останніх, як бачимо, можна обійтися, без УЧИТЕЛЯ ж - НІКОЛИ І НІКОМУ!

Таке його покликання і така його доля одвіку. Наскільки ж трудна та відповідальна і - невимірно вдячна.

Така його доля й сьогодні. З тією лише засторогою, що за складністю завдань, які вчитель має розв'язувати зараз, - нинішньому перебудовчому періодові не знайти адекватного в минулому...

...Час і прогрес міняють і ландшафт, і професії деякі відходять в архів. Та серед небагатьох незмінних величин є одна, найверховніша - ВЧИТЕЛЬ. І через віковіччя він так само заходитиме в клас, І вже школярам третього і грядущих тисячоліть відкриватиме теж незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ. Схиляю голову в глибокій шанобі перед тобою, ВЧИТЕЛЮ. Бо все добре, гуманне, що світиться в душі будь-кого, хай він водій тролейбуса чи Генеральний секретар партії, Президент республіки чи металург,  академік чи хлібороб, Голова Ради Мі­ністрів чи вихователь дитсадка, - все добре, мудре, світле й чисте - від УЧИТЕЛЯ. І якщо добро вічне - а це воістину так, то безсмертний єси,  ВЧИТЕЛЮ, як саме життя.