Як ви гадаєте, кого ми можемо назвати головними діючими особами Нового року? Що ви знаєте про них?

Питання про те, хто є безпосереднім предком нашого Діда Мороза, досить суперечливе. Споріднення з ним приписують гномам, середньовічним мандрівним циркачам-жонглерам, мандрівним продавцям дитячих іграшок… Його образ складався століттями, і кожний народ вносив у нього щось від себе. Але є серед вигаданих і казкових предків Діда Мороза й реальні люди.

Жив у турецькому місті Мирі архієпископ на ім’я Микола, людина добра, прилічена після смерті до лика святих. Навіть останки святого були предметом поклоніння, а тому їх і викрали італійські пірати. Парафіяни церкви Святого Миколи були страшно обурені, а сама історія викрадення наробила багато галасу, завдяки якому про Миколу довідалися християни всього світу. Відтоді було прийнято в день Святого Миколи, 6 грудня (19 грудня за новим стилем), дарувати дітям подарунки, як це робив відомий архієпископ. У зв’язку із введенням нового календаря святий став «приходити»  спочатку на Різдво, а потім і на Новий рік.

Дід Мороз часто зображується у довгій до п'ят синій або червоній шубі, підперезаній поясом, з довгою білою бородою, у хутряній шапці і валянках. З 1937 року з'являється завжди у супроводі своєї онучки Снігуроньки й іноді з хлопчиком, уособленням Нового року. Жоден з його зарубіжних колег не має аналогічних супутників. До речі, Снігуронька з’явилася завдяки п’єсі Островського. Драматург створив її дочкою Діда Мороза, його помічницею. Згодом письменники перетворили її на онучку. Пересувається на трійці коней, лижах або ходить пішки з мішком подарунків і палицею в руці.

Місце проживання — Північний полюс, Крайня Північ або Лапландія. А за казкою В. Ф. Одоєвського «Мороз Іванович» (1840) Мороз Червоний Ніс навесні оселяється у криниці, де «і влітку студено».

У 1999 році у Росії офіційною резиденцією Діда Мороза визнано Великий Устюг, а днем народження – 18 листопада, коли в тому краї розпочинаються морози.

На новорічних святах Дід Мороз з'явився в кінці XIX століття. Він приходить привітати з Новим роком і Різдвом і, як правило, приносить подарунки.

Цікаво, як звуть Діда Мороза в інших країнах?

– А звуть його по-різному: Санта Клаус, Пер-Ноель, Юлніссаар, Йиулувана або навіть Кербобо...

Побратимом Діда Мороза є Санта Клаус. Він  має голландське походження. У XVII ст. голландські іммігранти, що оселились у Новому Амстердамі (Нью-Йорку), завезли традицію шанування Святого Миколая (Sinter Klaas) до Америки. У 1773 р. у пресі вперше з'явилася назва Santa Clause. У 1809 р. у книзі Вашингтона Ірвінга «The History of New York», де указувалося, що англійці, які жили тоді в Нью-Йорку (Нью-Амстердамі), переінакшують голландського Sinter Klaas у Santa Clause. Ірвінг висміював голландські традиції. Англійці, що взагалі замінили в Нью-Амстердамі голландців, старанно знищували сліди своїх попередників. Місто перейменували у Нью-Йорк, переінакшили ім'я Ситнер Клааса на Санта Клауса і намагалися боротися з голландським заступником.

У 1860 р. карикатурист Томас Наст уперше намалював його товстим, старим, бородатим, в окулярах, в блазенському червоному ковпаку і з люлькою у роті. Існуючий нині зовнішній вигляд Санта Клауса належить пензлю Х. Сандблома — американського художника, що намалював в 1931 р. серію малюнків для реклами «Кока-коли». Взагалі подальша історія Санти мала яскраво виражений комерційний характер, а його образ все далі віддалявся від прототипу.

Сучасного Санту придумав у 1823 р. Климент Кларк Мур. Власне Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholasmore», більше відомій як «The Night Before Christmas», першим зобразив Санта Клауса як життєрадісного немолодого ельфа і поселив його в Лапландії.

У США, Канаді, Великобританії і країнах Західної Європи його звуть Санта Клаус. Він одягнений в червону курточку, оторочену білим хутром, і в червоних шароварах. На голові − червоний ковпак.

У Фінляндії новорічного діда звуть Йоулупкки. Він носить високу конусоподібну шапку, довге волосся і червоний одяг. Його оточують гноми в гостроверхих шапочках і накидках, оторочених білим хутром.

А в Естонії Діда Мороза звуть Йиулувана, він схожий на свого фінського родича.

У Швеції два Діди Морози: сутулий дід з шишкуватим носом – Юлтомтен і карлик Юлніссаар. І той, і інший під Новий рік ходять по будинках і залишають подарунки на підвіконнях.

У Франції теж два Діди Морози. Одного звуть Пер-Ноель, що означає "Батько Різдво". Він добрий і приносить дітям в кошику подарунки. Другого звуть Шаланд (Chalande). Цей бородатий старий носить хутряну шапку і теплий дорожній плащ. У його кошику заховані різки для неслухняних і ледачих дітей. Щоб задобрити Шаланда, діти співають йому пісеньку:

"До нас прийшов Шаланд у загостреній шапці з солом'яною бородою.

Тепер у нас вдосталь горіхів і смачних булочок для нього до самого Нового року!"

На Кіпрі Діда Мороза звуть Василь. Діти співають на Різдво такі пісні-прохання:

"Святий Василь, щастя подаруй

Виконай всі мої бажання!

Та буде славне Різдво!"

В Італії до дітей приходить старенька Бефана. У новорічну ніч вона прилітає в будинки через димар і приносить хорошим дітям подарунки, а неслухняним дістається тільки зола.

В Японії до малюків з’являється  Одзи-сан.

У Країні Басків Діда Мороза звуть Олентцеро. Він одягнений в національний домотканий одяг і носить з собою фляжку хорошого іспанського вина.

У Румунії "сніжного дідуся" звуть Мош Джеріле. Він дуже схожий на нашого Діда Мороза.

У Монголії Дід Мороз схожий на пастуха. Він одягнений у волохату шубу і велику лисячу шапку. На боці у нього є табакерка, кремінь і кресало, а в руках – довгий батіг.

В Узбекистані його звуть Кербобо. Він одягнений у смугастий халат і червону тюбетейку. Кербобо їздить на ослику, нав'юченому мішками з новорічними  подарунками.

У мусульманських країнах на початку травня приходить з подарунками свій старенький на ім'я Хизир Ільяс. Носить він червоний ковпак і зелений халат, на якому вишиті квіти, а обвитий зеленим шарфом.