Текстовими редакторами (ТР) або текстовими процесорами називають програми для роботи з різними видами текстів (службовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами). Серед професійних ТР найпоширеніші Microsoft Word, Лексикон, Multiedit.

Текстові процесори реалізують чотири основні функції:

•   Функцію введення.

•   Функцію перегляду.

•   Функцію опрацювання.

•   Функцію відтворення тексту.

Для різних операцій з текстовими документами призначено спеціалізовані додатки: настільні видавничі системи (створення оригіналів-макетів для друку на виробництві); програми-коректори (для опрацювання різного роду помилок); програми-розпізнавання (переклад від сканованих текстів у символьну форму); програми-перекладачі; електронні словники.

Середовище текстового процесора.

Робоче поле ТП — це екран дисплея, на якому відображаються результати всіх дій, що виконуються за допомогою ТП. Важливим елементом середовища ТП є інтерфейс — це ті засоби, за допомогою яких користувач може управляти текстовим редактором. Нині найпопулярнішим є інтерфейс у формі меню, з якого спеціальним маркером (виділеним кольором) можна вибирати різні команди ТП.

Одночасно з меню на екрані висвічується рядок стану, в якому дається інформація про поточний стан ТП (режими роботи, позиція курсору тощо).

Текст, що опрацьовується за допомогою ТП, зберігається в оперативній пам'яті і візуально може бути поданий у вигляді рулону паперу (поділеного на сторінки у деяких ТП), довжина і ширина якого в більшості випадків не дозволяють цілком спостерігати його на екрані.

Переміщуючи курсор, можна переміщувати вікно відносно тексту. Координати курсору в тексті (або на сторінці) — номери рядка і стовпчика, де знаходиться курсор — відображаються в рядку стану.

Текстовий процесор (ТП) — це програма, що дає змогу:

•   виконувати введення та редагування тексту;

•   операції форматування тексту;

•   вставлення малюнків і таблиць,

•   перевірку правопису;

•   автоматичне перенесення слів;

•   складання змістів і безліч інших складних операцій.

Систему команд (вказівок) ТП можна умовно поділити на такі групи:

•   команди інтерфейсу;

•   команди зміну стану ТП;

•   команди переміщення по тексту;

• команди до символьного редагування;

•   команди роботи з абзацами;

•   пошук за зразком;

•   копіювання;

•   форматування.

У більшості ТП команди можна виконати двома способами: 1) за допомогою функціональних і управляючих клавіш; 2) вибором пунктів меню

Завантажити або відкрити раніше створений документ можна кількома способами:

•   вказівкою Файл/Відкрити;

•   кнопкою Відкрити панелі інструментів;

•   комбінацією клавіш Ctrl+О.

Потім у діалоговому вікні Відкриття документа вибрати у списку Папка потрібну папку та ім'я документа. Крім того, документ, з яким працювати недавно, можна відкрити, вибравши його ім'я у списку документів, що відображається у нижній частині вказівки Файл.

Для збереження документа необхідно клацнути на значку Зберегти, або у меню Файл виконати команду Зберегти, потім ввести ім'я файлу і натиснути кнопку Зберегти або клавішу Еnter. Команда Зберегти як використовується, коли треба записати файл з новим ім'ям і у новій папці.

Введення тексту в Microsoft Word виконується за допомогою клавіатури по місцерозташування текстового курсору. При натисканні клавіші Еnter у документ вставляється символ кінця абзацу. Для вилучення символів ліворуч від курсору використовується клавіша Васкsрасе, а праворуч — Delete. При наборі тексту слід дотримуватися певних правил.

До засобі в редагування текстових документів належать такі дії:

•   перевірка правопису;

•   перевірка граматики;

•   знайти і замінити;

•   російсько-український переклад окремих слів, речень і документів.

Форматування документа дає змогу виконувати в текстовому процесорі Word операції верстки. Можуть виконуватися такі операції:

•  встановлення параметрів сторінки: полів сторінки, розміру паперу, орієнтації тощо;

•   розбивка на сторінки, розділи;

•   вставка номерів сторінок, колонтитулів, виносок, закладок, приміток тощо;

•   вставка або створення формул, малюнків, таблиць, відео чи звукових фрагментів;

•   вставка назв ілюстрацій, перехресних посилань;

•   формування сторінки змісту.

При введенні тексту може автоматично перевірятися орфографія. Щоб, наприклад, перевірити український текст, необхідно виконати команду Сервіс/Мова/ Вибрати мову. У вікні Мова вибрати Український.

При наборі слова після натискання на пропуск чи розділовий знак автоматично виконується процедура його порівняння із внутрішнім словником. Якщо слово не знайдено у словнику, воно підкреслюється червоною хвилястою лінією.

Для перевірки орфографії всього документа треба виконати команду Сервіс/Правопис, або натиснути на кнопку Правопис на панелі інструментів, або натиснути клавішу F7.