У народі 4 листопада вшановують ікону Казанської Божої Матері. Підмічають: “Якщо на Казанську небо заплаче, то слідом за дощем прийде зима». Адже саме це свято вважалося межею між осінню і зимою. Навіть прислів’я говорило, що до Казанської — не зима, а після неї вже не осінь. Також колись підмічали, сніг на Казанську ліг на сиру землю – чекай ранніх підсніжників. А ще не Казанську колись існувало повір’я: «Хто одружиться на Казанську – буде щасливим».
За церковним календарем 4 листопада вшановують рівноапостольного Аверкія та Казанську і Андроніковську ікони Божої матері.