Молоді педагоги
|
Досвідчені педагоги
|
гуманістично-ділова орієнтація,
|
Орієнтація на свій предмет
|
здатність відстоювати свою думку, заради
досягнення загальної мети
|
відходять від спільної діяльності в
педколективі, орієнтуючись на індивідуальну роботу
|
орієнтуються на спільну діяльність
|
У професійній кар’єрі мають орієнтацію на кон’юнктуру
або схильні до ретроорієнтації (тому індивідуально-корекційна та
самокорекційна робота є важливою для даної категорії вчителів)
|
уникає виконання конкретних завдань,
конформний
|
орієнтуються на персоно-етнічні ролі, надають
значення їх особливостям, усвідомлюючи прагнення до самореалізації; не менш
важливі для них і сімейно-етичні ролі, родинні та дружні зв’язки; а біологічні
та соціально-вікові ролі залишилися незначними
|
цінують моральні, інтелектуальні та
комунікативні якості
|
орієнтація в професійній кар’єрі –
перспективна, рівень професіоналізму – творчо-лідерський
|
надають пріоритет сімейно-етичним ролям,
тісним родинним та дружнім стосункам
|
домінуючі переживання – оптимістичні.
|
гуманістична спрямованість особистості
|
ранжування особистісних якостей (моральних,
інтелектуальних, комунікативних) майже не відрізняється від вчителів-початківців.
|
Обом групам притаманна ідеалістична
спрямованість. За даними властивостями визначальним у відсутності динаміки
Я-образу вчителя є навчальне середовище з консервативною атмосферою в
колективах, при тому що індивідуальні особливості вчителів різні.
Цілісність образу педагога
передбачає і його здібності до саморозвитку. Прогресивною тенденцією є
активний, а не епізодичний саморозвиток як вчителів-початківців, так і досвідчених
Більшість педагогів обох груп мають
здібності до активного саморозвитку, наприклад, з 806 вчителів – це 503
особи, що становить для початківців – 57,8%, а для досвідчених – 67,6%.
Епізодичний саморозвиток стосується 296 педагогів, але для початківців – це
41,3%, а для досвідчених – 31,6%. Деструктивні тенденції становлять лише 0,9%
для педагогів-початківців і 0,8% - для досвідчених учителів.
|
Серед факторів, що стимулюють саморозвиток у
педагогічній діяльності, стабільно високими у досвідчених і молодих педагогів
є: інтерес до роботи, організація праці в навчальному закладі, можливість
отримати визнання в колективі.
|
у досвідчених вчителів зростає довіра, підвищується
відповідальність, значущим є приклад і вплив керівника, його увага до проблем
учителя. Але падає необхідність у заняттях самоосвітою, курсовою
перепідготовкою, методична робота стає тягарем.
|
стабільними у молодих та досвідчених
педагогів є: власна інерція, розчарування у результаті попередніх невдач,
незадовільний стан здоров’я, нестача часу, обмежені ресурси, професійне
незадоволення, нервово-психічне та фізичне перевантаження.
|
В уявленнях вчителів-початківців непрофесіонала
характеризують: відсутність самоповаги та інтересу до предмета,
непрактичність, невігластво, відсутність почуття прекрасного, безпорадність,
хитрощі, фамільярність, їм бракує інтелігентності, любові до людей
(мізантропи).
|
У досвідчених вчителів характеристика
непрофесіонала дещо інша: неохайність, лицемірство, відсутність авторитету,
байдужість, розпорошеність, лінь, необов’язковість, при відсутності
самоповаги, інтелігентності та небажанні займатися педагогічною діяльністю.
|
гуманістична спрямованість, адекватне сприйняття
реальності, увага до думки колег; доброзичливість, порядність,
спостережливість, емпатійність; життєрадісність, чуйність, активність,
емоційність, відкритість, поступливість, романтизм. Молоді педагоги
усвідомлюють образ вчителя-професіонала як інтелектуала, романтика,
гуманіста та оптиміста.
|
Я-образ професіонала характеризують такі
особливості: предметно-ділова спрямованість, любов до дітей, широта ерудиції,
розвинена інтелігентність і такі значущі якості особистості –
комунікабельність, спостережливість, авторитетність, поступливість,
емоційність, вимогливість, творчість, цілеспрямованість, гнучкість, чесність,
акуратність, працьовитість, дисциплінованість, рішучість, суворість, висока
моральність.
|
Вчитель – це сьогодні людина високих моральних
принципів, віддана своїй справі, з почуттям гумору, акуратна, працьовита,
ерудована, відкрита, уважна до думки друзів, педагог з розвинутою
національною свідомістю та професійною орієнтацією на сучасність, але
песимістичними переживаннями
|
Вчитель – це далекоглядна, підприємлива, сувора,
домінантна, винахідлива, з почуттям гумору, романтик, з домінуванням
оптимістичних переживань, розвинутою політичною свідомістю та
перспективно-консервативною професійною орієнтацією
|
Для молодих і досвідчених вчителів
соціально-нормативними детермінантами деструкції реального Я-образу є:
складні життєві обставини, обмежені матеріальні ресурси, нестача часу,
відсутність об’єктивної інформації про себе. Усе це великою мірою зумовлено
соціально-економічною ситуацією в суспільстві загалом, а в системі освіти,
зокрема.
На особистісно-психологічному рівні
деструктивні тенденції Я-образу вчителя зумовлені: песимістичними
емоційно-вольовими переживаннями, ретроспективною орієнтацією у професійній
кар’єрі, низькою стійкістю в умовах стресових ситуацій, негативними
якостями особистості (авторитарність, домінантність тощо), незадовільним
станом здоров’я, власною інерцією, розчаруванням внаслідок попередніх невдач,
неадекватним зворотнім зв’язком у колективі, низькою відмовою від загрозливих
авторитарних методів, а також відсутністю задоволення від спілкування з
колегами, небажанням з ними співпрацювати, відсутністю підтримки і допомоги
зі сторони керівників, почуттям тривоги, ворожою реакцією на зміни та
прагнення колег до нового, слабкими навичками групової роботи серед самих
педагогів.
|
молоді вчителі виявляють більшу залежність від
родини
|
досвідчені - демонструють соціальну
автономію.
|
значущими аспектами в організації
науково-методичної роботи в педагогічному колективі для вчителів-початківців
стали: розширення знань з проблем психології групи та управління,
етико-психологічні знання взаєморозуміння, залишилось актуальним підвищення
теоретичних знань з фахового предмета, набули важливості навички наукової
організації праці, проблема пізнання та самопізнання особистості педагога.
|
У досвідчених педагогів склалися такі
пріоритети: у професійному удосконаленні на першому місці - психологія
взаєморозуміння, далі - пізнання себе як особистості, практичні навички
науково-творчої та дослідної роботи, розширення знань з проблем психології
групи та управління, навички індивідуальної роботи з дітьми.
|
у вчителів-початківців важливими мотивами до
професійної діяльності є бажання самоствердження у поєднанні з розвитком
інтересу учнів до свого предмету
|
у досвідчених – підвищений інтерес до зміни
змісту навчально-виховного процесу, засобів і критеріїв оцінки ефективності
педагогічної роботи, а також інтерес та розуміння дітей
|
гуманістично-ділова спрямованість
|
предметно-ділова спрямованість говорить про
вироблення у досвідчених педагогів індивідуального стилю спілкування і більшої
орієнтації на зміст діяльності, передачу знань
|
професійна орієнтація на сучасність
|
перспективно-консервативна
|
суто практична форма реалізації педагогічної
діяльності
|
теоретично збагачена
|
помітна тенденція зміни відкритості та
альтруїзму
|
авторитарність та домінантність, низька
стійкість в умовах стресових ситуацій у досвідчених вчителів
|
сімейно-етичні проблеми є першочерговими
|
персоно-етнічні
|
представленість творчо-лідерського рівня
професіоналізму, тобто рівень домагань є високим, що говорить про стійке
прагнення педагогів до лідерства в колективі
|
важливими факторами формування цілісного Я-образу
вчителя та значущими стимулами у педагогічній діяльності є заняття
самоосвітою, довіра і позитивний клімат в колективі, методична робота
|
з досвідом вагомішими стають: підвищена відповідальність,
можливість експериментувати, створення відповідних часу умов для роботи,
тобто розвиток особистості педагога йде по шляху підвищення рівня
суб’єктності
|
перспективна орієнтація у професійній
кар’єрі, домінуючі оптимістичні емоційно-вольові переживання,
творчо-лідерський рівень професіоналізму, теоретична (мовленнєво-розумова)
форма реалізації педагогічної діяльності, увага до людей, стриманість,
почуття гумору, розвинена політична та національна свідомість,
підприємливість, врівноваженість, суворість, винахідливість, щирість, почуття
гідності.
|
|