Вважається, що людина по-різному приймає рішення в залежності від рівня завдання. Наприклад, ми намагаємося перейти через річку по камінню,яке стирчить над водою, одні з яких виглядають надійними, інші - ні, і нам потрібно вирішити, як же ми все-таки підемо. Це низькорівнева проблема, з такими завданнями, вважають психологи, людина справляється легко. Але тепер уявімо, що вам потрібно вирішити важливе фінансове питання - наприклад, куди вкласти гроші. Це вже завдання більш високого порядку.

Психологи пропонують інший погляд на проблему. На думку вчених, справа не в рівні складності проблеми, а в стратегії, за допомогою якої людина вирішує кілька завдань. Експеримент, поставлений британцями, полягав в тому, що потрібно було за певний час вирішити кілька простих і складних завдань. У простому завданні піддослідні повинні були визначитися з тим, куди слід спрямувати рух точок на екрані, в складному - вирішити арифметичну задачу. Успіх приносив бали, провал - штрафні бали, і в самому кінці підсумкова сума балів обмінювалася на гроші.

Після того як піддослідні зрозуміли, як багато часу займає те чи інше завдання, їм запропонували виконати максимальну кількість завдань за обмежений термін, з фінальною грошовою винагородою. І тут потрібно було вибрати правильний збалансований підхід між двома крайностями. Якщо намагатися зробити якомога більше задач, то великий ризик помилитися в задачі, що вимагає тривалих роздумів, якщо присвятити весь час на важкі задачі, можна позбавити себе бонусів за легкі завдання.

Як пишуть дослідники в журналі Psychological Science, добровольці правильно співвідносили час і вигоду, незалежно від того, складні  завдання чи прості. Рішення серії зі змішаних задач приносило такий же виграш, що і рішення винятково важких завдань: у першому випадку невірні відповіді компенсувалися простішими завданнями.

А це означає, що ймовірність правильного рішення залежить від контексту, в якому знаходиться завдання, - від інших проблем, що потребують вирішення, і від відпущеного на це часу. Якщо повернутися до початкових прикладів, то невірне вкладення капіталу може бути пов'язано з тим, що людина витратила на обдумування фінансових питань менше часу, розраховуючи компенсувати можливу помилку за рахунок чогось іншого.