Давно відомими для нас, ще зі школи, є такі фізичні поля, як гравітаційне, електромагнітне, сильна і слабка взаємодія яких відчувається нами безперечно. Поряд з цими полями відкрито принципово нове фізичне явище – торсіонне, або точніше кажучи, мікролептонне поле, в якому здійснюються усі розумові процеси людини та діяльність її нервової системи. Популярно висловлюючись, частина існуючих в природі торсіонних полів здобула звичну для нас назву - біополе. Екстрасенси, ворожки, парапсихологи, телепати, гіпнотизери – усі вони впливають  на відстані, безпосередньо застосовуючи маніпуляції силою і формою свого та чужих біополів. Фізики давно зацікавились проблемою, і на протязі 80-90-х років інтенсивно досліджували сутність торсіонних полів. Були створені фізичні прилади, які могли зареєструвати ці поля і виміряти їх напругу. Цікавим є те, що винайдена апаратура для генерування штучних торсіонних полів, так звані "біогенератори".

Контроль за думками людини і можливість передавання їй телепатично-словесної інформації, яка сприйматиметься як власні думки – все це дуже зацікавило владні структури. Орієнтовно з 1980 року зброя почала серійно виготовлятись і швидко поширилась по всій території країни, де на сьогоднішній день існують також і психотронні станції.

Чого ж можна досягти, застосовуючи таку потужну зброю? Оператори психотронних станцій можуть, сидячи у своїх кріслах, детально фіксувати будь-які порухи думки свого "об’єкта". При довготривалому контролі вони здатні сприйняти усю пам'ять жертви, в міру того, як у неї виникають спогади про події далекого і не дуже минулого. Процес контролювання думки і пам'яті можна прискорити, телепатично ставлячи запитання. Мозок спонтанно відповідає на всі ці запитання, так що неможливо приховати нічого з відомостей про себе і оточуючих, навіть якщо інформація суспільно-політичного, професійного чи навіть інтимного характеру. У подальшому таким чином можна керувати поведінкою людини-жертви. Можна відхилити думки від їх природного плину одним лише телепатичним словом чи виразом. Так, наприклад, примушують жертву думати, говорити і діяти всупереч своїй свідомості і за бажанням операторів. Слід зауважити також, що змінюючи дистанційну форму і інші характеристики біополя людини-жертви, можна укоренити будь-які хвороби. Легко навіть вбити людину без будь-яких зовнішніх ознак та ушкоджень.

Але не усі слова, спрямовані у мозок людини, "приживаються" там одразу. Якщо програмується поведінка, що дуже відрізняється від звичної, то спочатку мозок відкидає сторонню для нього інформацію, і тоді операторам-терористам доводиться повторювати її декілька разів, поки це неприродне не буде обдумане зусібіч і не стане звичним. Таким чином, під неодноразовим впливом, досягається "точка байдужості", у якій наступне слово оператора послужить сигналом до бажаної дії жертви. Над цим варто задуматись також тим, хто працює безпосередньо з людьми.