___________________________ ПІБ викладача
1.
Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення
позитивного настрою в учнів на уроці:
«Емоційне стимулювання» — констатація
будь-якого, навіть незначного, успіху, навіювання учневі віри в себе,
відкритість учителя для довіри і співчуття;
«Авансування» — репетиція
майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх;
«Даю шанс» (шанс, про який ідеться) — це
заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, у якій учень отримує можливість
несподівано для себе розкрити свої можливості;
«Сповідь» має застосовуватись
лише в тих випадках, коли є надія, що відверте звернення вчителя до кращих
почуттів дітей зустріне розуміння, викличе відповідний відгук. Як його
застосувати — питання досвіду і техніки. Тут треба все заздалегідь прорахувати,
спрогнозувати можливі реакції;
«Загальна
радість» - це емоційний відгук колективу на
успіх одного із своїх членів. Важливо, щоб у досягненнях кожного учня його
товариші бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість —
це радість підтримки, стану «свій серед своїх». Зрештою, у тому, як реагує
дитячий колектив на успіхи і невдачі своїх членів, особливо помітно виявляється
його моральна сутність. На практиці цей прийом реалізується завдяки допомозі
окремих учнів, що «ведуть» за собою неуспішних;
«Емоційний
сплеск» - ефективний стосовно учнів, які емоційно
реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя — у кожному учневі перетворити
її на ланцюгову реакцію.
2. Які методи і прийоми мотивації навчальної
діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?
- Методи формування пізнавального інтересу (прийоми створення ситуації новизни,
актуальності, цікавості, подиву, встановлення далеких
і близьких перспектив навчання)
- методи стимулювання обов'язку і
відповідальності (пред'явлення
навчальних вимог)
3. Яким із них ви надаєте перевагу у своїй
роботі?
Вступна мотивація
може здійснюватися у формі (бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке
буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і
мотивуюча демонстрація). Основними прийомами мотивації в
процесі викладу нового матеріалу є орієнтація навчального матеріалу на
його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність.
Поточна
мотивація для
підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Вона може здійснюватися
різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності:
• у процесі пояснення (бесіда, лекція,
розповідь);
• у ході виконання практичних завдань (розв’язання задач,
вирішення завдань, виконання практичних робіт);
• у процесі контролю (поточний, підсумковий,
заключний тощо).
Основні прийоми поточної мотивації на етапі
формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору
завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та
непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів
про успішність їхньої діяльності.
4.
Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації,
ви враховуєте: специфіку класу;
індивідуальні можливості учнів (необхідно врахувати диференційований
підхід); умови роботи на уроці .
5. Чи склалась у вас власна система методів
мотивації навчальної діяльності? Так.
- Хорошим
показником є оцінювання навчальних досягнень учнів, шляхом виставлення
диференційованих оцінок комплексного характеру.
- Педагогічні
прийоми в ситуаціях реального вибору учня: вибір завдань різного рівня
(репродуктивних, продуктивних, проблемних); вибір з двох завдань, де в одному
варіанті потрібно знайти декілька способів вирішення завдання, а в другому варіанті
– швидко отримати результат.
6.
Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи
розумової праці і навичок самоорганізації; якщо так, то якими методами і
засобами? Так. Насамперед, це - виробничо-трудові вправи (система
спеціально розроблених трудових дій навчально-виробничого характеру). Їх
ефективність залежить від свідомої спрямованості учня на підвищення якості
діяльності; знання правил виконання дій; свідомого врахування і контролювання
умов, у яких вони виконуються; обліку одержаних результатів; розподілу
повторень у часі.
7. Чи часто
ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи
„само” (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)? Так, намагаюсь
постійно. Великого значення надаю констатуючому і коректуючому рівням
самоконтролю.
8. Який стиль
спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним(підкреслити): авторитарний;
демократичний; ліберальний.
9.
Який характер навчальної діяльності у вас є
переважаючим (підкреслити): репродуктивний;
конструктивний; творчий.
10.
Яких уроків у вас більше(підкреслити): які
досягли поставленої мети; частково досягли мети; не досягли мети.
11.
Чи складно вам обирати методи та прийоми мотивації
навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги і якої саме? Орієнтуюсь
на специфіку класу, уроку, теми
|