Після проголошення незалежності в Україні розпочалися процеси переходу до ринкових відносин, які й досі проходять непослідовно та суперечливо. Деформації в економічній сфері породжують деформовану свідомість, бездуховність та свавілля в різних сферах життя суспільства, особливо в середовищі молоді, що є дуже небезпечним для державного будівництва.

Ефективним засобом боротьби проти цих негативних явищ є формування у підростаючого покоління високої культури, у тому числі й правової культури. Молодь повинна знати свої права а також і обов’язки.

Законом України "Про освіту" передбачено одержання безкоштовної середньої освіти. Навчаючись у професійно-технічних училищах, учні забезпечуються належними умовами навчання за обраною професією, безоплатним користуванням навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу. Також передбачено ряд інших гарантій із соціального захисту учнів – виплата стипендії, безоплатне медичне обслуговування, щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення, зарахування часу навчання у професійно-технічному закладі до трудового стажу учня.

Яку ж віддачу держава і суспільство очікують від учнів? Яким має бути коло обов’язків і відповідальність учнів? Ось основні з них: виконувати вимоги навчальних програм, відвідувати заняття, дотримуватись правил охорони праці, бережно ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентарю.

Забезпечити навчально-пізнавальну діяльність учнів – обов’язок педагогічних працівників. Саме педагогічна майстерність має стати запорукою успішного засвоєння знань учнями. Також велике значення має і особистість педагога, який має стати взірцем для учнів. Народна мудрість говорить: "Не той учитель, хто навчає, а той, у кого вчаться". Треба пам’ятати, що учні – це дорослі діти, які ще тільки пізнають світ, не мають такого життєвого досвіду, як дорослі. Тому навчальний процес повинен відбуватися паралельно з виховним. І від того, як дорослі сформують світогляд та ставлення до оточуючого середовища буде залежати й майбутнє усіх нас. Власні позитивні якості характеру допоможуть педагогові передати учням любов до навчання, обраної професії, поважне та відповідальне ставлення до праці, намагання розвивати та удосконалювати себе.

Можна виконувати свій професійний обов’язок по різному. В одному випадку викладач ретельно виконуватиме свої обов’язки – викладе в повному обсязі навчальний матеріал, виконає перевірку знань, виставить оцінки. Не буде себе і учнів обтяжувати зайвими питаннями, додатковим матеріалом та іншими навантаженнями. В іншому випадку викладач наситить навчальний процес природністю та простотою спілкування, довірою, гумором, добротою та увагою. При такому підході налагоджуватиметься контакт та розвиватиметься плідна співпраця учня з педагогом. При цьому не виключається, що викладач повинен бути серйозним, вимогливим, наполегливим, діловим, послідовним, спокійним, врівноваженим.

Отже, до учнів необхідно донести думку, що вони дійсно дорослі (а вони, принаймні, такими хочуть виглядати). У дорослих людей діють правила серйозних взаємостосунків, які передбачають відповідальність за слова та вчинки, взаємопідтримка, цінуються ділові якості, професійна компетентність та моральна стійкість. Педагог не виховає в учнів ці якості характеру, якщо сам не володітиме ними. Отже, все починається з вчителя. А учням пораджу – намагатись не перешкоджати його професійній діяльності