Підвищення
вимог до підготовки кваліфікаційних робітників в училищах системи
професійно-технічної освіти викликає необхідність застосування таких засобів і
методичних прийомів, які дозволили б, по перше, інтенсифікувати навчальний
процес /без чого учні не зможуть справитися з обсягом і збільшенням вмісту
навчального матеріалу/, по друге, цілеспрямовано формувати розумові компоненти
трудової діяльності, виховувати творчу активність, ініціативу, і інші якості,
характерні для кваліфікованого працівника
В процесі навчання необхідно також забезпечити
всебічний розвиток учня , успішне формування у них технічного мислення,
професійної майстерності виховувати самостійність в роботі прагнення до
творчого сприймання нового у техніці і організації виробництва.
Формування цих якостей забезпечить свідоме
сприйняття учнями навчального матеріалу,
здатність орієнтуватися в виробничих умовах, які постійно змінюються,
оперативно знаходити рішення у
різноманітних виробничих ситуаціях.
Універсальність методів навчання не існує. Однак
разом з іншими однаковими умовами перевага надається залучення учнів до
активної творчої самостійної діяльності при диференційованому підході до них.
Активізація діяльності учнів повинна мати місце
при застосуванні кожного з цих методів виробничого навчання -
словесних, наочних, практичних за допомогою різноманітних методів прийомів.
Для формування образу дій велике значення мають
наочні методи навчання: показ прийомів виконання операцій і видів робіт,,
інструмента і пристосувань , демонстрація фрагментів діа - і кінофільмів ,
зразків навчально - виробничих робіт, типових видів браку.
Значний вплив виявляють також спостереження за
роботою передовиків і новаторів виробництва , за діями своїх товаришів , які
добре оволоділи окремими прийомами і
операціями.
Великі можливості активації діяльності учнів
закладені в залученні їх до аналізу інструкційно-технічної документації ,
різноманітних варіантів технологічних процесів, до вибору в процесі роботи над домашнім
завданням більш раціонального технічного процесу з декількох можливих варіантів
, до заповнення різних карток-завдань. Більш складними методичними прийомами
являються постановка і рішення пошукових проблемних ситуацій.
Проблемні ситуації створюються і вирішуються на
основі протиріч у структурі уявлень, знань, навичок і складніших вмінь, що
розвиваються у учнів на різних етапах навчання.
Так при застосуванні технічної і технологічної
документації /креслень, інструкційних , технологічних карт та ін. / виникає
необхідність перетворення статичних зображень в динамічні образи. Це викликає
учнів певні ускладнення, що призводить до проблемних ситуацій.
Сприятливо діє на учнів технічна творчість ,
розвиваючи у них інтерес до техніки, бажання конструювати ,розширювати свої
знання. В процесі технічної творчості діяльності учнів помітно активізується ,
зростає любов до праці , професії, розширюються кругозір, прагнення до
раціоналізаторства, винахідництва. Отже, для чого , щоб активізація учнів
здійснювалась інтенсивно, слід звернути увагу на такі моменти:
РОЗВИТОК технічного мислення учнів
Технологічне мислення
характеризується єдністю практичних і теоретичних і компонентів, взаємозв’язком
технічних понять та образних уявлень, оперативністю мислення.
Найбільш суттєво це єдність для професїї оператор комп'ютерного набору, яка вимагає безперервної розумової роботи /переробки/ інформації, що надходить і відповідних трудових дій. Образні /просторові уявлення необхідні
працівнику, який одночасно керує великою кількістю апаратів, для правильного
сприймання руху технологічного процесу важливе значення мають просторові
уявлення схеми зв’язку діючих апаратів і облік часу проходження технологічного
процесу в кожному з них.
Специфічною особливістю технологічного мислення є
оперативність. Вона необхідна працівнику при виникненні складних виробничих
ситуацій, відхилень від технологічного процесу, що веде до браку продукції, при
аварії, коли необхідно прийняти єдино правильне рішення з багатьох варіантів
ліквідації неполадок для попередження їх у найближчий час.
Для своєчасного виявлення різних порушень
технічного режиму, а відповідно і можливого браку продукції учень-оператор
повинен розуміти закономірність процесів, які відбуваються в апаратах
і знати будову обладнання, (установки)
При вирішенні учнями завдань по вибору принципової
схеми технологічного процесу слід спрямовувати їх мислення по завданому плану,
опираючись на теоретичні знання, які вони набули на цей час.
Кваліфікований працівник повинен володіти знаннями, вміннями і навичками самостійного
аналізу запропонованого йому технологічного процесу, оцінювання його
доцільності з врахуванням технологічних можливостей обладнання, розширення цих можливостей шляхом привнесення раціоналізаторських пропозицій.
Основу професійної підготовки складають вміння
технічно мислити. До них в першу чергу слід віднести вміння уявити
собі зміну форми заготовки в процесі виготовлення виробу, вміння
самостійно виробляти найбільш раціональний технологічний процес в різних виробничих умовах, вміння співставити можливі варіанти послідовності
обробки виробу, оцінити і вибрати найбільш раціональний з них.
Вміння технологічно мислити дозволить свідомо
удосконалювати технологічний процес на основі принципу найбільшої продуктивності.
Формування у учнів технологічного мислення буде
більш успішним при умові, якщо викладач спецтехнології і майстер будуть вести
навчання, орієнтуючи їх на використання принципів побудови технологічних
процесів по заданому алгоритму. Так ,наприклад, для токаря само вміння побудови
технологічних процесів можливе при оволодінні ним вмінням аналізувати і
визначати вихідні дані ,встановлені розміри, засоби закріплення заготовок ,
засоби, що забезпечують отримання розміру в процесі виготовлення деталей.
Організація роботи учнів над технологічним
завданням може бути / різноманітна/.
1. Групі учнів з 8-10 чоловік майстер видає домашнє
завдання на складання технологічного процесу обробки однієї і теж деталі /або
однотипних/ з однаковими вихідними даними. В процесі вступного інструктажу
майстер, перевіривши напередодні всі завдання і обравши найбільш характерні,
організовує розбір учнями технологічних процесів, після чого узагальнює
результати. Він може дати учням завдання виготовити деталі по складеним ними
технологічним процесам незалежно від ступеня їх раціональності. Учні самі на
практичному прикладі їх застосовують впевнюються в тому , яка послідовність
обробки була найбільш раціональною і чому.
2. Завдання з однаковим вихідними даними даються
невеликим групам учнів /2-3 чол./ Вступний інструктаж проводиться аналогічно
вищесказаному. Самостійну роботу учні ведуть кожен по своїй технології чи по заданому алгоритму
|