Дослідники не раз зазначали, що думи за ритмом і тоном досить одноманітні, як завивання вітру па широких степах України або плескіт хвиль байдужого моря, серед якого загубився турецький корабель, де на галерах мучаться прикуті до весел українці-невільники. У той же час «думи досить різноманітні за своєю формою, художньо-образними засобами і прийомами епічного повіствування».

Щоб активізувати дитяче сприймання тексту думи, вчитель має не сухо пояснити, що таке дума, а мальовничо описати обставини, за яких боронили рідну землю козаки, описати широкі безводні степи і одинокого вершника чатах, на долю якого не гак уже й часто випадало щастя перемоги, над ворогом. Тим більшою і нестримнішою була його радість, коли йому щастило в бою.

Дума не може бути використана (та ще й у шостому класі) як матеріал для навчання дітей мистецтву декламації. 1 тому дітям ніяких вимог, крім тих, що обумовлені звичайною грамотністю, не предявляемо. А зразкове читання вчителя має бодай натякнути на звучання дум. Декламація вчителя мас відзначатися: а) уповільненим темпом; б) плавною тужливою протяжністю монотону, в) перенесенням логічних наголосів у риму.

Отже, вчитель має проказувати думу речитативом. До речитативу часом ставляться як до чогось холодно-байдужого і навіть нудотно-монотонного.

У такому ставленні - відгомін застарілого підходу, можливо, зв'язного з традиційним осмисленням речитативу в оперному мистецтві, де колись речитатив лише з’єднував арії, дуети, хори, не мав спеціальної музики і проказувався байдужою мелодійною говіркою. Поступово музика речитативів удосконалювалася і нарешті речитатив став таким самим виразним, як і всі інші музичні компоненти опери.

Речитатив у виразному читанні дум вимагає великої вправності. Читаючи речитативом, необхідно потурбуватися про відтворення живих героїв, їхніх характерів, а також відтворити своє ставлення до них.

Події, змальовані в «Думі про козака Голоту», відбуваються на Килиїмськім полі - під мостом Килия, що стоїть на Килийському рукаві, по якому води Дунаю вливаються в Чорне море. Виникла ця дума в другій половині 16 ст. коли козаки робили часті наскоки на татар біля гирла Дунаю.

Читаючи «Думу про козака Голоту», зважимо на ге, що і слова, які вводять репліки героїв, вимагають відтінків, відбивають ставлення до них з боку виконавця.,

Доцільно було б дати дітям змогу послухати думу у виконанні кобзаря. бандуриста.