Фактично протягом усієї історії філософії ідеал Піфагора — виразити Всесвіт як “гармонію сфер” — не покидав найбільш далекоглядних філософів. Це стосується і Платона, і Арістотеля, і Лейбніца, і Канта, і Гегеля.

Суттєвою функцією філософського знання є методологічна. Для розуміння цієї функції необхідно чітко уяснити як спільні риси, так і відмінності таких понять, як метод та методологія. Метод (від гр. methodos — шлях дослідження, пізнання) — спосіб організації прак­тичного і теоретичного освоєння дійсності, який обумовлено законо­мірностями відповідного об’єкта, сукупність правил, прийомів пізнання і перетворення дійсності. Методологія (від гр.і methodos — шлях дослідження, пізнання та гр. logos — вчення, тобто вчення про метод: 1) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності; 2) сукуп­ність прийомів дослідження, які застосовуються в певній галузі знань.

Становлення методології як зрілого і всебічного вчення про прин­ципи, методи і прийоми пізнання відбулось у філософії Нового часу в XVII—XVIII ст. в зв’язку з бурхливим розвитком науки. Відтоді роз­робка наукової методології стає центром теоретичної думки. Ф. Бекон обгрунтовує метод індукції, Р.Декарт, Б.Спіноза та Г.В.Лейбніц — метод дедукції. При цьому слід мати на увазі, що сучасна класифіка­ція методів і прийомів пізнання враховує як своєрідність, так і зв’язок різних методів: конкретних наук, загальнонаукових, емпіричного пі­знання, загальнофілософських.

Як загальнофілософські методи діалектик та метафізик були запо­чатковані ще в античності, інші методи запропоновані пізніше. Діа­лектика — це філософський метод, за яким Всесвіт і різні його сфери розвиваються шляхом якісних змін, боротьби протилежних сил, сто­рін на основі універсального зв’язку всіх явищ, об’єктів, процесів, а метафізика — це метод, протилежний діалектиці. Щодо загальнонау­кових методів, то до них належать аналіз та синтез, індукція та дедук­ція, моделювання та ін., а також прийоми дослідження: гіпотеза, ідеа­лізація, формалізація тощо. В фізиці ще І.Ньютоном було запропоно­вано метод принципів. Звичайно, загальнофілософська методологія пов’язана не тільки з філософським осмисленням специфіки і зв’язку вказаних вище методів, а й з обгрунтуванням на цій основі різних типів філософської методології.

Історико-філософські традиції різних країн щодо визначення ме­тодологічних засад науки значно відрізняються. В Англії все XX ст. домінував і домінує аналітичний метод. Він націлений на аналіз мови і понятійної структури наукового і повсякденного знання. У першій половині XX ст. в Німеччині, а згодом у Франції та СІЛА значні позиції завоював феноменологічний метод.