1. Робота Із заголовками:

• прочитавши заголовок, зупиніться,
• сформулюйте для себе, про що піде мова в тексті,
• згадайте все, що ви знаєте по цій темі.

2. Робота Із текстом:

• звертайте увагу на незрозумілі слова та вирази, для з’ясування їх значення звертайтесь до словників (тлумачний, іноземних слів та ін.)
• якщо зміст вам не зрозумілий зовсім, то подумайте, що із старого матеріалу заважає розумінню тексту, і повторіть його,
• виділяйте при читанні головне,
• складайте усний або письмовий план прочитаного,
• придумайте свої приклади по тексту,
• уявляйте собі те, що читаєте,

Запам’ятовування матеріалу:

• переказати текст,
• дати відповідь на питання в зошиті або в кінці тексту (якщо вони є),

Самооцінка:

• правильність відповідей перевірте по підручнику.

Пізнавальна діяльність містить два види взаємодії: 1) суб’єкта з інформацією (знаннями); 2) суб’єкта (вчителя) з іншим суб’єктом (учнем). У широкому сенсі кожну взаємодію з інформацією можна вважати навчанням, тому що результатом стає пізнавальний досвід. Способи взаємодії людини з інформацією можуть бути різними залежно від індивідуально-психологічних особливостей. Такі способи називаються репрезентативними системами. Репрезентативна система в концепції НЛП - це спосіб подання інформації свідомості суб’єкту, що пізнає.

Дослідженнями в психології та психофізіології встановлено зв’язок між домінуванням лівої або правої півкулі головного мозку та одного з головних сенсорних каналів: візуального, аудіального, кінестетичного з одного боку та ефективністю засвоєння інформації з іншого. Репрезентативна система (далі - РС) - це спосіб подання інформації свідомості суб’єкту, який базується на співвідношенні функціонального розвитку сенсорних каналів і півкуль головного мозку. РС зумовлює зміст і форми пізнавальної діяльності.

Існують певні РС, які складаються у дитинстві, формуються та проявляються у навчанні їх основні типи: лівопівкульний візуал (функціонально домінують ліва півкуля та зоровий сенсорний канал); правопівкульний візуал; лівопівкульний аудіал; пра­вопівкульний аудіал; лівопівкульний кінестетик; правопівкульний кінестетик). У більшості людей спостерігається одна домінуюча РС, у решти домінують дві чи три.

Учень у навчанні віддає перевагу певному оптимальному для себе стилю засвоєння знань, так як і вчитель - оптимальному для себе стилю подання матеріалу. Якщо ці стилі відрізняються один від одного, у засвоєнні учнем матеріалу зазвичай виникають проблеми. Наприклад, вчитель з домінуючою правопівкульною аудіаль ... Читати далі »

Загальне поняття про інтерактивні технології

Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити важливу роль цих технологій у сучасній освіті. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів-навчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. ІТН найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТН найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінно­стей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

• Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50 %).
• Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.
• Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.
• Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.
• Засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу.
• Кожна інтерактивна технологія потребує попереднього роз­гляду і навчання ... Читати далі »

Дата

Навчальний заклад

Група

Предмет

Майстер (викладач)

Кількість учнів на уроці

Тема уроку

Мета уроку

Тип уроку:

• урок вивчення нового матеріалу
• урок формування і вдосконалення вмінь та на­вичок
• урок закріплення та застосування знань та умінь
• урок узагальнення та систематизації
• урок контролю і корекції знань, умінь та на­вичок
• комбінований урок

Дотримання принципів навчання:

• науковість
• доступність
• наочність
• проблемність
• систематичність і послідовність
• самостійність і активність учнів
• врахування індивідуальних особливостей учнів
• диференціація
• інтеграція
• свідомість, стійкість засвоєних знань та умінь
• зв’язок навчання з життям
• єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання

Форми організації навчальної діяльності учнів:

Інтерактивні технології кооперативного навчання

• робота в парах
• ротаційні трійки
• «два — чотири — усі разом»
• «карусель»
• робота в малих групах
• «акваріум»

Інтерактивні технології колективно-групового навчання

• обговорення проблеми
• «мікрофон»
• незакінчені речення
• «мозковий штурм»
• «навчаючи — учусь»
• аналіз ситуації
• вирішення проблеми-
• «дерево рішень»

Технології ситуативного навчання

• симуляції або і ... Читати далі »

1. Білик Юрій Петрович
2. Бобра Вадим Анатолійович
3. Василюк Віталій Іванович
4. Галецький Олег Олександрович
5. Дикий Руслан Вікторович
6. Дубовий Дмитро Олександрович
7. Ільїчова Яна Юріївна
8. Кармаліта Олександр Анатолійович
9. Кочмар Катерина Миколаївна
10. Коваль Володимир Вікторович
11. Копицяк Віктор Миколайович
12. Краковецький Олександр Васильович
13. Крамар Ігор Олександрович
14. Трач Людмила Анатоліївна

Загальними вимогами до організації робочого місця майстра є:

• сучасне навчально-технічне оснащення, естетичне оформлення;
• забезпечення належних умов для ефективного показу трудових прийомів і способів виконання навчально-виробничих робіт - обладнання спеціальними пристроями, їх розміщення, освітлювальність;
• умови для зручного "огляду” всіх учнів, фон;
• зручність у розміщенні, зберіганні й використанні всіх матеріалів, обладнання, ТЗН;
• систематичне доповнення і оновлення навчального, технічного і дидактичного оснащення відповідно до вдосконалення змісту навчання, наукових рекомендацій і передового досвіду.

Умовно виділяють обов'язкове і додаткове оснащення робочого місця майстра,

до обов'язкового обладнання належать:

• подіум /підвищення/, на якому розміщене обладнання робочого місця майстра;
• робочий стіл, стілець, класна дошка;
• дидактичні засоби і навчально-технічна документація з усік виучуваних операцій і типових навчально-виробничих робіт;
• пристрої для демонстрування трудових прийомів і способів виконання навчально-виробничих робіт;
• пристрої для зберігання інструменту, обладнання, дидактичних матеріалів і ТЗН /шафи, ящики, полиці, підставки/;
• пристрої для використання дидактичних і технічних засобів /демонстраційні щити, плакатниці/;

додаткове обладнання робочого місця майстра залежить від його досвіду, творчого п ... Читати далі »

1. Паспорт КМЗ.
2. Паспорт кабінету (лабораторії)
3. Зовнішній вигляд майстерні.
4. Відповідність навчально-матеріальної бази вимогам навчальних програм.
5. Раціональне зберігання ТЗМ.
6. Наявність поурочних папок:

а/інструкції до лабораторних та практичних робіт,

б)інструкції по ТБ,

в)форми позакласної роботи.

7. Бібліотека.
8. Наявність рефератів.

1. Паспорт майстерні (лабораторії).
2. Паспорт комплексно-методичного забезпечення з професії.
3. Паспорт заземлюючих пристроїв майстерні (лабораторії).
4. План роботи майстерні (лабораторії) на рік.
5. План евакуації майстерні (лабораторії).
6. Інструкція безпеки праці з професії.
7. Журнал з виробничого навчання,
8. Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці.
9. Журнал з пожежної безпеки.
10. Журнал обліку недоліків та порушень, виявлених при оперативному контролі.
11. Картка обліку матеріальних цінностей майстерні (лабораторії).
12. Кваліфікаційна характеристика з професії.
13. Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок з професії.
14. Навчальний план з професії.
15. Навчальна програма з виробничого навчання.
16. Тематичний план з професії.
17. Поурочно-тематичний план з професії.
18. Перелік навчально-виробничих робіт.
19. План виробничого навчання на місяць.
20. Пакет комплексних кваліфікаційних завдань.
21. План уроку виробничого навчання.
22. Перелік робіт для проведення поетапної атестації.
23. Акт обстеження навчально-виробничого обладнання, що знаходиться в експлуатації майстерні (лабораторії).